1. Теоретичний аналіз проблеми дослідження доводить, що фізична культура як навчальний предмет в сучасних умовах розвитку суспільства має особливо велике значення для підготовки молоді до самостійних занять фізичною культурою, є надійним засобом зміцнення здоров’я. Самостійні заняття фізичною культурою розглядаються в дисертації як організована самим підлітком згідно з його внутрішніми потребами і мотивами фізкультурно-спортивна діяльність, що передбачає постановку мети, планування змісту занять, самостійний вибір вправ та їх виконання, самоконтроль в процесі виконання, облік й аналіз результатів занять, а також як найважливіша ланка в педагогічній системі фізичної підготовки школярів (разом з уроками фізкультури, секційною і позакласною спортивно-масовою роботою) та ефективний шлях до фізичного самовиховання. 2. У виконаній роботі науково обрунтовано сукупність взаємозумовлених етапів підготовки підлітків до самостійних занять фізичною культурою: 2.1. Визначено, що мотиваційно-організаційний етап передбачає формування інтересу школярів до самостійних занять, стимулювання підлітків до саморефлективної діяльності, яка включає самопізнання, можливі зміни в самооцінці, ставленні, змісті роботи з перспективою на успіх. Доведено, що вирішенню завдання сприяють різноманітні стимули: чіткість завдань, їх обрунтованість, відсутність шаблону на обов’язкових заняттях, елементи новизни при виконанні вправ, оптимальні навантаження, використання музики, повага у взаємовідносинах учнів і вчителів; проведення ігор, змагань, заохочення дітей, що сприяло формуванню змагальних мотивів, активності, потреби в рухові; порівняння своїх результатів (самооцінка) з еталоном або результатами товаришів (однолітків), щоб викликати внутрішню потребу покращити свій результат, зайнятися фізичним самовдосконаленням і здоров’ям. 2.2. Науково обгрунтовано, що когнітивний етап має забезпечувати підлітків знаннями про зміст занять з фізичної культури, можливості зміцнення здоров’я; інформацією про способи фізичного розвитку особистості, проектуючі, конструктивні, організаційні та інші вміння самостійно здійснювати фізичний саморозвиток, тобто основна мета етапу – теоретичне забезпечення практичних дій особистості, їх осмислення, оцінки. 2.3. Розкрито сутність процесуально-діяльнісного етапу як основного, що включає безпосереднє виконання школярами системи індивідуальних завдань, практичних дій у процесі самостійної фізкультурно-спортивної діяльності, яка передбачає вибір методів, форм самостійних занять (зарядка, фізкультупаузи, вправи, ігри з друзями та ін.) з урахуванням своїх можливостей. 2.4. Показано необхідність і значення контрольно-коректуючого етапу (оцінювальний етап), спрямованого на виявлення досягнутих результатів, що дозволяє вносити корективи в самостійну діяльність учнів як з боку вчителя, так і здійснювати самокорекцію на основі оволодіння методикою діагностики й самодіагностики, оцінки й самооцінки рівня розвитку тих чи інших якостей. 3. На основі вивчення наукової літератури і практики шкіл узагальнено, уточнено показники рівнів фізичної підготовленості школярів, які зумовлені визначеними етапами: емоційно-ціннісне ставлення до самостійних занять (мотиви: сприяти самовдосконаленню; досягти успіху, щоб попасти в команду; підвищити статус; подобатися протилежній статі та ін.); когнітивна готовність (оволодіння необхідними знаннями, уміннями конкретної діяльності); результативність (швидкість, витривалість, гнучкість, сила тощо) до фізичного саморозвитку. 4. Аналіз результатів експериментальної роботи доводить, що педагогічна цілеспрямована підготовка школярів до самостійних занять фізичною культурою сприяла усвідомленню ними особистої значущості фізичної культури та забезпеченню практичної готовності учнів до фізичного самовдосконалення 5. Виявлено фактори, які суттєво впливають на процес підготовки підлітків до самостійних занять фізичною культурою: місце проживання школяра (місто, районний центр, село); початковий рівень фізичної підготовленості дитини та вже набутий нею досвід; статеві відмінності, які виявляються в мотивах, змісті й характері занять; майстерність і фахові інтереси вчителів фізичного виховання, фізкультурно-спортивні традиції шкіл та ін. 6. Виявлено й обгрунтовано педагогічні умови успішної підготовки підлітків до самостійних занять фізичною культурою з урахуванням факторів впливу на ефективність підготовки школярів: - діагностування підлітків: вивчення стану їхнього здоров’я, рівня фізичної підготовки, ставлення до обов’язкових занять з фізичної культури і до самостійного саморозвитку, інтересів, міри усвідомлення підлітками зв’язку між фізичним станом, навчальними успіхами і заняттями фізичною культурою. - особистісно орієнтований характер підготовки підлітків до самостійних занять фізичною культурою, який вимагає врахування діагностичних даних, статевих та індивідуальних особливостей підлітків, їхніх можливостей, потреб, інтересів, нахилів, ступеня готовності до саморозвитку й самовиховання (спільна з викладачем розробка індивідуальних завдань, вправ; можливість вибору їх форм, термінів виконання та ін.), факторів умов життєдіяльності; - забезпечення систематичності, безперервності занять фізичною культурою; - здійснення підготовки вчителів до організації самостійних занять школярів та врахування їхньої майстерності, інтересів; - наявність у школі методичного забезпечення для проведення самопідготовки школярів у вигляді програм, підручників, посібників, карток, розробок, протоколів; - забезпечення взаємозв’язку урочної й позаурочної роботи, а також єдності педагогічного впливу батьків і класних керівників у здійсненні підготовки учнів до самостійних занять фізичною культурою. Отже, теоретичні висновки дослідження, аналіз отриманих результатів підтверджують висунуту автором гіпотезу і дають підставу вважати, що розроблена технологія підготовки підлітків до самостійних занять фізичною культурою може успішно використовуватися в навчально-виховному процесі школи. Подальшої розробки потребує проблема підготовки вчителів, студентів факультетів фізичного виховання до організації самостійних занять фізичною культурою школярів різних вікових груп. Перспективним напрямком вважаємо розробку підручників з фізичної культури або комплексу методичних посібників для учнів 1-4, 5-7, 8-9, 10-11 класів з використанням сучасних досягнень і передових технологій в галузі фізичної культури. |
