В дисертаційній роботі отримана сукупність нових результатів, зокрема, встановлено, що на підготовку інженерних кадрів та розвиток Військово-інженерного інституту при Подільській державній аграрно-технічній академії з 1991 р. по 2000 р. вплинуло: потреба Збройних Сил України в командно-інженерних кадрах;. наявність і стан навчально-матеріальної бази; планування, забезпечення і виконання комплектування навчального закладу постійним та змінним складом; організація навчальної, методичної, наукової та виховної робіт. У роботі визначено, що на якість підготовки офіцерських кадрів особливо впливала частота змін навчальних планів і програм, а також підготовка науково-педагогічних працівників. Виявлено, що історичний процес створення навчального закладу з підготовки офіцерських кадрів для інженерних військ має п'ять етапів розвитку. Особливо значущим є третій етап розвитку, що пов'язаний з проголошенням незалежності України, в ході якого відбулась інтеграція військового та цивільного навчального закладу, що в цілому підтвердило концепцію підготовки офіцерських кадрів для Збройних Сил України при цивільних навчальних закладах. На наступних етапах відбулось удосконалення військового навчального закладу, який остаточно набув статусу Військово-інженерного інституту Подільської державної аграрно-технічної академії. Це сприяло суттєвому підвищенню якості загальноосвітньої та спеціальної підготовки військових кадрів. Встановлено, що інтеграція військової та цивільної освіти суттєво вплинула на якісні зміни в складі науково-педагогічних працівників, а саме: збільшилась кількість кандидатів та докторів наук, які приймали участь у навчальному процесі по загальноосвітній та технічній підготовці і зменшилась доля науковців, які проводили заняття із спеціальної підготовки. Разом з тим, слід відзначити, що в процесі набору курсантів якісно зросли показники, які характеризували освітній і соціальний стани. Це, в свою чергу, призвело до підвищення якості підготовки офіцерських кадрів. Одним із важливих етапів розвитку Військово-інженерного інституту стала підготовка фахівців третього окремого інженерно-саперного батальйону миротворчих сил у Південному Лівані. В процесі здійснення миротворчої місії у Лівані визначено, що якість підготовки миротворчого контингенту була високою. В процесі виконання завдань по розмінуванню значної території втрат особового складу не було і особовий склад повністю виконав покладені на них завдання. Особливе місце в підготовці офіцерських кадрів займала навчально-матеріальна база. Виявилась тенденція збільшення ПЕОМ і, навпаки, доля традиційних засобів забезпечення навчального процесу, таких як кіноустановки, кадропроектори, діапроектори, автоматизованих навчаючих систем зменшилась, що не є позитивним для навчального закладу, оскільки роль і місце останніх в навчальному процесі не зменшилась. Значне місце в практичній підготовці курсантів і слухачів відіграла техніка і озброєння, які в достатній кількості знаходились в інституті. Торкаючись фінансового забезпечення, слід відзначити, що воно постійно відставало від реальних потреб для забезпечення навчально-виховного процесу. Організація навчально-виховного процесу та наукової діяльності навчального закладу була спрямована в цілому на підвищення якості підготовки офіцерського складу. Вона включала планування навчальної, методичної, виховної роботи та підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів. В процесі дослідження виявлено, що навчальні плани і програми змінювались щорічно, що вплинуло на методичну і наукову роботу постійного складу інститут. Підстав для частої зміни плануючих документів не було, оскільки не мінявся напрямок підготовки і терміни підготовки фахівців. При цьому форми і методи навчально-виховної роботи залишились традиційними, властивими для військово-навчального закладу. Організація управління підготовкою кадрів здійснювалось на рівнях командування інституту, факультетів, кафедр. В процесі дослідження підтвердилось старе положення, що основна роль в підготовці кадрів належить кафедрам. В ході дисертаційного дослідження шляхом використання методів ретроспективного аналізу та прогностичного методу визначено пропозиції та рекомендації, а саме: доцільність поділу навчальних взводів на навчальні відділення при проведенні практичних та групових вправ, при чому слід призначати керівником не штатного, а весь час іншого курсанта для набуття ним навичок керування підлеглими; для проходження стажування кожному слухачу та курсанту повинні бути завчасно визначені цільові настанови та перелік питань, що необхідно практично відпрацювати. на третьому курсі курсантам, які навчаються за спеціальністю "Озброєння та техніка інженерних військ" крім експлуатаційної практики, необхідно запровадити польовий вихід за рахунок часу, що відводиться на дисципліни тактико-спеціального напрямку, що дасть можливість набути навички управління підрозділами, виконання завдань інженерного забезпечення бою. Для цього необхідно більш повно використовувати навчальний центр інституту; для проходження стажування кожному слухачу та курсанту повинні бути завчасно визначені цільові настанови та перелік питань, які необхідно практично відпрацювати. В пропозиціях зазначено: 1. Провести дослідження підготовки рядового, старшинського та офіцерського складу в інституті для участі в миротворчих місіях під егідою Організації Об‘єднаних Націй. 2. Виконати дослідження по розробці моделі діяльності фахівців тактичної ланки інженерно-технічного складу. 3. Підготовити навчальний посібник з історії підготовки і використання випускників інституту в сучасних умовах. Отже, за роки незалежності України колектив Військово-інженерного інституту при Подільській держаній аграрно-технічній академії пройшов ряд важливих етапів розвитку, в ході яких вдалося здійснити модернізаційний "прорив" і забезпечити становлення інституту як особливого освітнього, наукового та інженерного комплексу вищої військової освіти України. На цих етапах були проведені важливі структурні зміни, відриті та адаптовано нові спеціальності воєнно-інженерного профілю з урахуванням вимог Військової доктрини, спрямованої на створення та функціонування мобільної модерної армії, оснащення її сучасними видами зброї та забезпечення надійної оборони України. Водночас були оновлені або створені заново навчальні плани, типові й робочі програми, впроваджена в навчальний процес низка сучасних підручників, навчальних посібників, методичних розробок і методик навчання. | 