Результати дослідження показали, що удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів через формування у них умінь професійно розв’язувати педагогічні задачі в науковій літературі досліджено недостатньо. Проведений теоретичний аналіз і експериментальні дослідження проблеми формування умінь професійно розв’язувати педагогічні задачі в системі підготовки майбутніх учителів дають підстави зробити такі висновки. 1. В даний час ринок праці вимагає конкурентноздатного педагога, що зможе в короткий термін адаптуватися до роботи і знайти підхід до всіх учасників навчально-виховного процесу. Формування умінь розв’язувати педагогічні задачі стає одним з актуальних напрямів професійної підготовки майбутніх учителів. Аналіз теоретичних основ і рівня дослідженості проблеми показав, що розв’язування педагогічних задач у процесі підготовки майбутніх учителів займає вагоме місце у світовій педагогічній практиці. Досліджувана проблема знайшла відображення у філософській і психолого-педагогічній літературі з часів античності і є актуальною сьогодні. Проведене дослідження дозволило конкретизувати такі поняття, як "педагогічна ситуація", "педагогічна задача", "уміння професійно розв’язувати педагогічні задачі". 2. Відповідно до теоретичного вивчення проблеми дослідження нами були розроблені критерії формування умінь професійно розв’язувати педагогічні задачі. До них належать: теоретична поінформованість щодо педагогічних задач; педагогічна грамотність щодо розв’язування педагогічних задач; практична майстерність. Визначено ознаки критеріїв формування умінь професійно розв’язувати педагогічні задачі у майбутніх учителів. 3. З метою удосконалення навчання студентів, забезпечення дидактико-методичної готовності до професійного розв’язування педагогічних задач нами розроблена методика формування умінь професійно розв’язувати педагогічні задачі, яка складається з наступних етапів: інформування, формування, творча самореалізація в самостійній діяльності. Етап інформування містить розгорнутий і систематизований теоретичний матеріал. На етапі формування, який складається з трьох підетапів, здійснюється закріплення теоретичних знань і формування практичних умінь. Експресивно-перцептивний підетап передбачає застосування системи ігор, тренінгів і завдань, що сприяють виведенню особистості зі стану скованості, розвитку комунікабельності, емпатії, позитивного самосприйняття, усвідомлення особливостей сприйняття себе іншими. Аналітично-прогностичний підетап складається з завдань, ділових рольових ігор і тренінгів щодо розвитку умінь аналізувати проблему, виявляти протиріччя, моделювати педагогічні ситуації, налаштовуватися на розв’язання проблеми, виконувати намічені дії, аналізувати і прогнозувати майбутні результати. Оцінювально-рефлексивний підетап містить завдання, що припускають розв’язання запропонованих педагогічних ситуацій, які сприяють розвитку умінь оцінювати можливі рішення задач і робити висновки. Підетапи реалізуються на практичних заняттях і кожен з цих підетапів складається з трьох частин: інформування, тренінг і рефлексія. Етап творчої самореалізації в самостійній діяльності, який передбачає закріплення і удосконалення знань та умінь, реалізується в процесі індивідуальної, самостійної роботи, консультуванні, а також частково на практичних заняттях. Розроблено діагностичну карту сформованості умінь професійно розв’язувати педагогічні задачі і виділені наступні рівні сформованості цих умінь: вищий, професійно-творчий; високий, конструктивно-проектувальний; середній, аналітичний; низький, виконавський; мінімальний. Визначені ознаки цих рівнів. Для профілактики виникнення складних педагогічних ситуацій було запропоновано ряд умов педагогічного спілкування. 4. На засаді узагальнення критеріїв, які були визначені, методики формування умінь професійно розв’язувати педагогічні задачі, рівнів їх сформованості, а також алгоритму розв’язування педагогічних задач і умов педагогічного спілкування учасників навчально-виховного процесу нами розроблена комплексна модель формування умінь професійно розв’язувати педагогічні задачі майбутніми учителями. 5. Аналіз експериментального дослідження з навчання студентів оптимальним прийомам розв’язування педагогічних задач, а також результатів застосування розробленої методики і моделі підтвердив таке наше припущення, що ефективність підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності значно підвищується, якщо розроблену комплексну модель формування умінь професійно розв’язувати педагогічні задачі впровадити в навчальний процес майбутніх учителів. Визначено основні напрями підготовки майбутніх учителів шляхом викладання спецкурсу і введення годин з проблеми розв’язування педагогічних задач у навчальні програми психолого-педагогічних дисциплін. Виявлено, що запропонована методика і модель підвищують рівень професійної майстерності майбутніх учителів, орієнтують їх на взаємодію з учнями, підвищують комунікабельність; спрямовані на розвиток творчого підходу у процесі формування учителя як особистості. Проведене дослідження дозволяє констатувати, що після застосування розробленої методики і моделі 69,39 % студентів експериментальних груп мають вищий професійно-творчий рівень сформованості умінь професійно розв’язувати педагогічні задачі, а 30,61 % студентів - високий конструктивно-проектувальний рівень. Кількість студентів контрольних груп, що мають середній аналітичний рівень збільшилася в процесі навчання до 14,58 %, кількість студентів з низьким рівнем сформованості умінь професійно розв’язувати педагогічні задачі не змінилася і складає 68,75 %, а мінімальний рівень сформованості умінь професійно розв’язувати педагогічні задачі зменшився до 16,67 % студентів. Педагогічна практика підвищила рівень сформованості умінь як в контрольних, так і в експериментальних групах в проміжку від 2 % до 10 %. Результати даного дослідження дозволили удосконалити навчально- виховний процес, ввести у навчальний план перерозподіл теоретичних і практичних занять. Доцільним є застосування результатів дослідження в ході підготовки майбутніх учителів у різних педагогічних ВНЗ, а також у ВНЗ, що готують спеціалістів педагогічного профілю. 6. Розроблений в ході дослідження спецкурс "Педагогічні задачі і методика їх розв’язування" містить теоретичні (лекційні) і практичні заняття, передбачає індивідуальну і самостійну підготовку. Обґрунтовано, що важливим напрямом підготовки майбутніх учителів є введення в процес їх навчання спецкурсу, а також окремих його розділів в інші психолого-педагогічні дисципліни. Разом з цим проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальшого вивчення й обґрунтування потребують питання психологічної підготовки майбутніх учителів до професійного розв’язування педагогічних задач, модернізації в цьому аспекті їхньої професійної підготовки. Перспективними є напрями дослідження щодо застосування методики формування умінь професійно розв’язувати педагогічні й управлінські задачі в процесі підготовки фахівців різних галузей. |
