У дисертації подано нове вирішення проблеми підготовки студентів до організації здоров'язберігаючого дозвілля школярів; розроблено структурно-функціональну модель і педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до цієї діяльності. 1. Дозвілля – це є такий вид діяльності, який надає можливість людині цілеспрямовано формувати й виявляти власну сутність, унікальність на благо особистісного й суспільного благополуччя; це є та грань життя, в якій людина сама собі приписує систему завдань для досягнення власного внутрішнього розквіту – духовно-морального, інтелектуального, емоційного, фізичного – та втілення своєї індивідуальності у продуктах діяльності. 2. Під здоров'язбереженням розуміємо таку організацію життя людини, яка передбачає гармонізоване використання й розвиток її духовно-моральних та фізичних сил, виховання прагнень до збереження індивідуального й соціального здоров'я, формування уявлень про шкідливість алкоголю, паління та наркотиків. Основи здоров'язбереження прищеплюються школярам як у навчально-виховній, так й у дозвіллєвій діяльності. 3. Здоров'язберігаюче дозвілля – це такий вид позанавчальної діяльності школярів, котра спрямована на розвиток їхніх духовно-моральних якостей, формування системи знань про фактори активізації здоров'язбереження, безпеку життєдіяльності, анатомію та фізіологію людини, правила гігієни, засоби укріплення здоров'я, усвідомлення дітьми важливості занять фізичною культурою та спортом. Компонентами здоров'язберігаючого дозвілля школярів є духовно-ціннісний, когнітивний, фізичний. 4. Підготовка студентів до організації здоров'язберігаючого дозвілля школярів є таким видом навчальної діяльності студентів, який має на меті формування готовності до цієї роботи. Готовність студентів до організації здоров'язберігаючого дозвілля школярів доцільно розглядати як сукупність інтересів до проблем здоров'язбереження дитини в дозвіллєвий час, системи теоретично орієнтованих і прикладних знань щодо сутності й структури цього феномена, вмінь проектування та впровадження навчально-виховних заходів з метою оптимального розвитку духовно-ціннісного, когнітивного та фізичного компонентів здоров'язберігаючого дозвілля. 5. Критеріями оцінки сформованості готовності студентів до організації здоров'язберігаючого дозвілля школярів є: мотиваційний (з показниками: задоволення участю в організації здоров’язберігаючого дозвілля учнів, домінування внутрішніх або зовнішніх індивідуальних і соціальних мотивів, виявлення прагнення до саморозвитку в цій діяльності), інформаційно-знаннієвий (з показниками: володіння методологічними, професійно-теоретичними й професійно-прикладними знаннями), процесуально-операційний (з показниками: сформованість діагностувальних, конструктивних, рефлексивних умінь). Було визначено рівні сформованості компонентів готовності студентів до організації здоров'язберігаючого дозвілля: самостійно-креативний (високий), продуктивний (вищий за середній), репродуктивний (середній), початково-формувальний (низький). 6. Педагогічними умовами формування готовності студентів до організації здоров’язберігаючого дозвілля школярів виступили: активізація пізнавальної діяльності студентів бакалаврату та магістратури у процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу як засобу формування індивідуального наукового фонду майбутніх учителів щодо сутності, структури та характеристик здоров’язберігаючого дозвілля школярів; оптимізація тренінгової діяльності зі студентами у ході роботи проблемних груп, котра передбачає поетапне оволодіння технологіями організації здоров’язберігаючого дозвілля; використання потенціалу педагогічної практики з метою забезпечення самостійності продуктивної діяльності студентів з удосконалення дозвіллєвого здоров'язбереження учнів. 7. У дослідженні було розроблено структурно-функціональну модель формування готовності студентів до організації здоров’язберігаючого дозвілля школярів, яка складалася з таких етапів: інформаційно-збагачувальний, адаптивно-конструктивний, продуктивний. На інформаційно-збагачувальному етапі студенти оволодівали системою теоретичних знань із здоров'язбереження дітей, на адаптивно-конструктивному – формувалися вміння планувати здоров'язберігаюче дозвілля школярів, розробляти й організовувати відповідні виховні заходи, на продуктивному (який має місце у процесі підготовки магістрів) – студенти були орієнтовані на підготовку майбутніх бакалаврів до створення систем педагогічних заходів із здоров'язбереження дітей. Було використано потенціал лекційних, семінарських, практичних занять, самостійної діяльності, роботи проблемної групи, індивідуальні та колективні консультації, підготовки курсових і дипломних робіт. 8. Діагностичне дослідження рівнів сформованості готовності за мотиваційним, інформаційно-знаннієвим, технологічного компонентів засвідчило, що в експериментальній групі збільшилася кількість студентів із самостійно-креативним рівнем сформованості цих компонентів: 43 % (було - 3 %); у контрольній групі виявилося 14 % студентів (було – 3 %). Продуктивний рівень на початку експерименту виявило в експериментальній групі 14 % респондентів, у контрольній – 15 %; після його проведення кількість студентів становила відповідно 47 % та 21 % респондентів. Із репродуктивним рівнем сформованості окреслених компонентів до початку експерименту було 55 % студентів експериментальної та 53 % - контрольної груп, після завершення експериментальної роботи їх стало відповідно 10 % і 45 %. Якщо показник студентів з характерним початково-формувальним рівнем в обох групах становив до початку формувального експерименту відповідно 28 % (експериментальна група) та 29 % (контрольна група), то після упровадження експериментальної роботи таких студентів в експериментальній виборці вже не було, а в контрольній їх кількість становила 20 %. Перспективи дослідження цієї проблеми полягають у вивченні потенціалу окремих циклів навчальних дисциплін (гуманітарних та соціально-економічних, природничо-наукових, загально-професійних, професійно орієнтованих) у підготовці вчителів до організації здоров'язбереження дітей і молоді; висвітленні технологій підготовки вчителів-практиків на етапі післядипломної освіти до забезпечення активної дозвіллєвої діяльності школярів у позаурочний час. |
