Анотація до роботи:

2. Сирота З.М. Формування культури музичного сприймання у молодших школярів: Збірник наукових праць / Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини; За ред. В.Г.Кузя. – К.: Знання. – Умань, 1999. – С.186-187.

3. Сирота З.М. Педагогічне керівництво розвитком творчого мислення школярів у процесі музичного сприймання: Збірник наукових праць /Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини; За ред. В.Г.Кузя. – К.: Науковий світ, 2001. – С.173-177.

4. Сирота З.М. Підготовка майбутнього вчителя до музично-творчого розвитку учнів початкових класів // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Збірник наукових праць /Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини / Редкол.: Н.С.Побірченко (гол. ред.) та ін. – К.: Науковий світ, 2003. – Вип.5. – С.35-39.

5. Сирота З.М. Теоретико-методологічні засади підготовки майбутнього вчителя до естетичного виховання учнів у сільській школі.Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Збірник наукових праць: Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини / Редкол.: Н.С.Побірченко (гол. ред.) та ін. – К.: Науковий світ, 2004. – Вип.9. – С.152-155.

6. Сирота З.М. Педагогічні ідеї М.Леонтовича в практиці музично-естетичного виховання школярів: Збірник наукових праць Уман. держ. пед. ун-ту ім. Павла Тичини / За ред. В.Г.Кузь. – К.: Науковий світ, 2002. – Спеціальний випуск: До витоків становлення педагогічної української науки. – С.246-248.

7. Сирота З.М. Пісенний фольклор і вокально-хорове виховання у духовному розвитку особистості молодшого школяра // Вивчення рідної мови і духовний розвиток особистості молодшого школяра в оновленій національній школі: Тези доповідей міжвуз. наук.-практ. конф. (26-27 березня 1992 р.). – Умань, 1992. – С.118-119.

8. Сирота З.М. Творчий розвиток молодших школярів на уроках музики // Сільська початкова школа: стан, проблеми, перспективи: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. / Голов. ред. В.Г.Кузь. – К.: Знання, 1999. – С.28-29.

9. Сирота З.М. П. Демуцький – фольклорист, композитор, музичний діяч. Методи роботи з хором // Рідна школа. – 2000. – №2. – С.63-64.

10. Сирота З.М. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до роботи з музично здібними школярами // Удосконалення навчально-иховного процесу як засіб розвитку творчої особистості вчителя та учнів: Матеріали доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. (26-27 жовтня, 2000 р.) / Редкол.: В.Г.Кузь (голов. ред.) та інші. – К.: Науковий світ, 2000. – С.33-34.

11. Сирота З.М. Творчий розвиток особистості школяра сільської школи // Сільська початкова школа: проблеми, пошуки, перспективи: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. / Голов. ред. В.Г.Кузь. – К.: Науковий світ, 2000. – С.51-52.

12. Сирота З.М. Теоретичні передумови музично-естетичного виховання особистості майбутнього вчителя // Формування творчої особистості вчителя національної школи XXI століття: Матеріали доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. ( 28-29 жовтня, 1999 р.) / Редкол.: В.Г.Кузь (голов. ред.) та ін. – К.: Наук. світ, 2000. – С.186-187.

13. Сирота З.М. Деякі аспекти підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів // Мистецька освіта в контексті Європейської інтеграції: Теоретичні та методичні засади розвитку / Тези міжнар. наук. конф. (30 червня – 2 липня). – К.: – Суми: Сум ДПУ ім. А.С.Макаренка, 2004. – С.131-132.

14. Сирота З.М. Особистість і умови творчого розвитку // Теоретичні та методичні засади неперервної мистецької освіти: Збірник матеріалів науково-методологічного семінару. – Чернівці: Зелена Буковина, 2005. – С.47-48.

АНОТАЦІЇ

Сирота Зоя Миколаївна – “Підготовка майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2005.

У дослідженні розроблено концепцію підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів, розглянуто педагогічні умови, проаналізовано ефективність їх впровадження в практику вищих навчальних закладів на основі інтегративного підходу до різних видів творчої діяльності з домінантою музичного мистецтва.

На захист винесено сутність поняття «музично-творчий розвиток» як складової професійної підготовки майбутніх учителів, педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку, критерії (когнітивний, сенситивний, креативний) та рівні готовності майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів.

1. У перебігу аналізу літературних джерел було теоретично обґрунтовано сутність поняття „музично-творчий розвиток молодших школярів” відповідно до розглянутих теорій розвитку творчої особистості. На основі узагальнення результатів, зроблено висновок, що визначення дефініції “музично-творчий розвиток” є досить варіантним, багатоаспектним, оскільки творча особистість учителя і учня є категорією кількох теорій: теорії особистості, теорії діяльності, теорії творчості. Доведено, що музично-творчий розвиток молодших школярів – це процес формування творчих якостей особистості дитини молодшого шкільного віку в ході пізнавальної, навчально-ігрової діяльності, організованої на основі взаємодії різних видів художньої творчості з домінантою музичного мистецтва.

2. Ретроспективний аналіз педагогічних моделей, в яких реалізована ідея розвитку учнів, підтвердив високу ефективність музично-виховних систем вітчизняної та зарубіжної педагогіки, а саме: В.Верховинця, Е.Далькроза, З.Кодая, М.Мотессорі, К.Орфа, Б.Яворського та ін.

Ці ідеї покладено в основу сучасних концепцій творчого розвитку учнів засобами мистецтв, що знайшли відображення у нових освітніх технологіях, навчальних програмах і методичних посібниках.

3. Вивчення стану досліджуваної проблеми дозволило з’ясувати, що у змісті переважної більшості навчальних дисциплін педагогічного вузу є потенційні можливості підготовки до творчого розвитку учнів. Проте, вони носять дискретний (розрізнений) характер, внаслідок чого руйнується функціональна цілісність педагогічного впливу на творчий розвиток школярів. Тому, музично-творчий розвиток молодших школярів має бути цілеспрямованим педагогічним процесом, у якому сукупність дидактичних умов забезпечує взаємодоповнюваність трьох структурних компонентів: практично-діяльнісного, мотиваційного, когнітивного, а педагогічно доцільним напрямом керівництва є шлях „від дитини – до мистецтва”.

4. Рівні підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку молодших школярів визначалися з урахуванням результатів теоретичного аналізу літературних джерел, емпіричного досвіду, даних констатуючого експерименту. Визначені рівні узгоджувалися з трьома взаємодіючими аспектами музично-творчого розвитку: когнітивним (достатній рівень), сенситивним (середній), креативним (високий рівень).

Визначальним критерієм достатнього рівня підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів було визначено рівень володіння знаннями, уміннями і навичками з музики й суміжних видів мистецтв (музично-інтелектуальний аспект творчості).

Критерій середнього рівня характеризувався сукупністю показників емоційно-почуттєвого ставлення до музики і до суміжних видів мистецтв (музично-емоційний етап творчості).

Критерій високого рівня – це індивідуальні прояви вокальної, інструментальної, хореографічної імпровізацій у відповідності до особистісно значущих музичних асоціацій (синтетично-діяльнісний аспект музичної творчості).

5. Виявлено, що ефективними психолого-педагогічними умовами підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів є:

розробка і структурування змісту музично-творчої діяльності у взаємодії з іншими видами мистецтва;

добір організаційних форм підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку школярів на основі взаємодоповнення урочної й позаурочної художньо-пізнавальної діяльності, колективної і групової співтворчості усіх учасників навчально-виховного процесу;

методичне забезпечення реалізації змісту як сукупність засобів комплексного впливу на музично-творчий розвиток особистості;

створення предметно-розвивального середовища, як педагогічно доцільного унаочнення, необхідного для повноцінної реалізації змісту музично-творчої діяльності.

Експериментальна перевірка запропонованої методики у вищих педагогічних навчальних закладах дала можливість визначити наступне: підготовка майбутніх учителів до музично-творчого розвитку школярів є ефективною, якщо її педагогічна стратегія розвивається у напрямі „від дитини – до мистецтва”; розширення „емоційного поля” майбутніх учителів відбувається поетапно у наступній послідовності: когнітивний, сенситивний, креативний етапи, а розширення „емоційного поля” молодших школярів – у протилежному напрямі від креативного етапу через сенситивний до когнітивного.

Загалом запропонована методика підготовки майбутніх учителів до музично-творчого розвитку молодших школярів є ефективною і відповідає основним вимогам навчально-виховного процесу підготовки студентів у вищих педагогічних закладах освіти.

6. За результатами дослідження розроблено та впроваджено у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів спецкурс „Підготовка майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів початкових класів”, побудованого на основі єдності інформаційної і творчої функції навчання.

Багатогранна проблема підготовки майбутнього вчителя до музично-творчого розвитку учнів початкових класів не вичерпується проведеним дисертаційним дослідженням. Подальшої розробки потребують проблеми диференційованої підготовки майбутніх вчителів до музично-творчого розвитку молодших школярів в умовах сільських і міських шкіл, а також екстраполяція розробленої методики на основну і старшу школу з відповідною віковою адаптацією.

Публікації автора:

1. Сирота З.М. Естетичне виховання в позакласній роботі // Початкова школа. – 1990. – №6. – С. 41-44.