У дисертації подано теоретичне узагальнення і практичне вирішення наукового завдання, пов’язаного з покращенням підготовки майбутніх дошкільних педагогів до професійної діяльності шляхом формування в них знань й умінь комплексно використовувати твори пластичного мистецтва під час вирішення різнопланових виховних завдань на заняттях і масових заходах із старшими дошкільниками. 1. Результати аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових джерел свідчать, що пластичне мистецтво має багате історичне минуле і сьогодні використовується як змістовий елемент програми виховання дітей старшого дошкільного віку. Проте, запропоновані в ній твори відібрано за національно-історичним критерієм, хоча сучасні інтеграційні тенденції розвитку держави вимагають більшого обсягу знань про цей вид мистецтва. У зв’язку з тим, що старші дошкільники спроможні розуміти й аналізувати твори пластичного мистецтва, тому вони можуть використовуватись як наочність у процесі передачі різноманітної навчальної інформації, а отже бути одним з ефективних засобів реалізації міжпредметних зв’язків на заняттях. Враховуючи зазначене, а також зважаючи на відсутність у навчальному плані підготовки дошкільних педагогів окремого курсу з використання творів світового пластичного мистецтва як змістового компонента занять з образотворчого мистецтва, праці, конструювання та засобу реалізації міжпредметних зв’язків на інших заняттях і виховних заходах із старшими дошкільниками, практично повну відсутність досліджень ефективності його впровадження в навчальний процес вищих педагогічних навчальних закладів, зазначена проблема потребує детального вивчення. 2. Результати аналізу емпіричного досвіду свідчать, що дошкільні педагоги-практики усвідомлюють важливість і необхідність використовувати твори пластичного мистецтва як змістову складову занять з образотворчого мистецтва, праці, конструювання (60,0%) та як засіб реалізації міжпредметних зв’язків на інших заняттях і виховних заходах із старшими дошкільниками (79,0%). Разом з тим, відповідними знаннями володіє тільки 18,0% та 10,0% опитаних, уміннями їх реалізовувати в практичній діяльності – 14,0% і 13,0%, зі складу студентів непідготовлені за рівнем знань 62,0% і 65,0%, за рівнем умінь – 33,0% і 69,0%. 3. Система підготовки майбутніх дошкільних педагогів до комплексного використання творів пластичного мистецтва у вихованні старших дошкільників передбачає взаємозв’язок змісту, принципів, форм, поетапного педагогічного контролю й умов їх реалізації на кожному етапі. Зміст підготовки передбачає вивчення спецкурсу, організованого за кредитно-модульною системою, після цього – вдосконалення сформованих знань й умінь студентів, використовуючи навчання в предметно-розвивальному середовищі, що реалізується на заняттях циклу професійно-орієнтованих дисциплін, спеціальні консультативні семінари-практикуми на початку педагогічних практик, розробку кожним студентом пакету наочно-інформаційного забезпечення занять з дошкільниками і педагогічне практикування. 4. Структурними елементами педагогічного контролю в розробленій системі є компоненти готовності майбутніх дошкільних педагогів до комплексного використання творів пластичного мистецтва у вихованні старших дошкільників, що передбачають: мотиваційний – усвідомлене й відповідальне ставлення до навчання, стійкий інтерес, установку і потребу творчо використовувати набуті знання, уміння на практиці, бажання досягти успіху в застосуванні історії світового пластичного мистецтва для вирішення різнопланових виховних завдань в роботі із старшими дошкільниками; змістовий – повні за обсягом і глибокі за якісним складом знання з історії світового пластичного мистецтва, змісту програми виховання дошкільників, методик відбору таких творів для занять, масових виховних заходів і їх використання для комплексного вирішення програмних завдань, складання планів-конспектів занять і сценаріїв виховних заходів, поетапне формування відповідних знань й умінь, розвиток творчих якостей; діяльнісний – уміння застосовувати набуті знання безпосередньо в дошкільному навчальному закладі, компетентно аналізувати результати своєї діяльності, упереджувати виникнення помилок. 5. Критеріями готовності майбутніх дошкільних педагогів до досліджуваного виду професійної діяльності є: інтерес і позитивне ставлення до цієї діяльності; повнота і глибина оволодіння програмним матеріалом; здатність до творчого чи репродуктивного відтворення і практичного застосування набутих знань й умінь; творче, конструктивне чи репродуктивне вирішення завдань в нестандартних ситуаціях під час застосування знань з історії світового пластичного мистецтва на заняттях з образотворчого мистецтва, праці, конструювання як їх змістової складової, на інших заняттях і виховних заходах – як засобу реалізації міжпредметних зв’язків; якісний склад індивідуального пакету наочно-інформаційного забезпечення занять. Стан готовності до зазначеної діяльності може відповідати високому (А), достатньому (ВС), задовільному (DE), дуже низькому (FX) чи незадовільному (F) рівню. 6. Ефективність запропонованої системи підготовки в значній мірі залежить від реалізації комплексу педагогічних умов: націленості студентів на самооцінку результатів вибору творів пластичного мистецтва відповідно до поставлених на занятті з дошкільниками завдань та її зіставлення з експертною оцінкою; спрямованості на творчу самореалізацію, що стимулюється об’єктивним оцінюванням результатів навчання; активного використання комп’ютерних технологій для розширення змісту індивідуального пакету інформаційно-методичного забезпечення; створення на заняттях спецкурсу емоційно-забарвленого освітнього середовища і предметно-розвивального – на наступних етапах підготовки. 7. Реалізація розробленого спецкурсу забезпечила покращення всіх компонентів готовності майбутніх дошкільних педагогів до використання отриманих знань й умінь в професійній діяльності, за винятком процесуального компонента, покращення якого є найменшим. Усуненню недоліків сприяє створення в процесі навчання предметно-розвивального середовища, проведення спеціальних консультативних семінарів і педагогічного практикування, а саме: на 28,6% збільшилася кількість студентів з високою мотиваційною, на 14,3% і 17,9% – відповідно з високою і достатньою змістовою, на 17,9; 21,4 та 28,6; 28,6% – відповідно з високою і достатньою діяльнісною готовністю до використання творів пластичного мистецтва як змістової складової занять з образотворчого мистецтва, праці, конструювання та засобу реалізації міжпредметних зв’язків на інших заняттях і виховних заходах (р <0,05). 8. Упровадження в навчальний процес розробленої системи забезпечило значно кращу готовність студентів ЕГ до комплексного використання творів пластичного мистецтва у вихованні старших дошкільників порівняно з КГ. Статистично значущі розбіжності в компонентах за рівнями такі: мотиваційний – в ЕГ на 19,7% більше студентів з високим рівнем готовності порівняно з КГ, відповідно відсутні та становлять 8,0% студенти з низьким рівнем готовності; змістовий – в ЕГ на 8,4% менше студентів з низьким та на 15,9%, 15,3%, 9,0% більше відповідно із задовільним, достатнім і високим рівнями готовності порівняно з КГ; процесуальний у використанні творів пластичного мистецтва на заняттях образотворчо-трудового циклу – в ЕГ на 26,6% менше студентів із задовільним, на 19,7%, 17,9% більше – з достатнім і високим рівнями готовності порівняно з КГ, в якій останнім не відзначається жоден студент; процесуальний у використанні творів пластичного мистецтва як засобу реалізації міжпредметних зв’язків – в ЕГ на 37,7% і 25,7% менше студентів відповідно з низьким і задовільним, на 34,9% і 28,6% більше з достатнім і високим рівнями готовності порівняно з КГ, в якій більше половини студентів відзначається низьким рівнем, а високий не виявлено в жодного з них. Проведене дослідження не вирішує всіх проблем, пов’язаних з підготовкою майбутніх дошкільних педагогів до комплексного використання творів пластичного мистецтва у вихованні старших дошкільників. Подальші дослідження вбачаються в переосмисленні методології розробки методичних посібників для студентів і дошкільних педагогів, удосконаленні змісту інтегрованих курсів їхньої підготовки (підвищення педагогічної майстерності) до зазначеного виду професійної діяльності, пошуку нових, оптимальних форм самостійної підготовки, вивченні зарубіжного досвіду в системі професійного навчання вихователів. |
