Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2007.
Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню та експериментальному встановленню структурно-функціональних і динамічних показників розвитку перфекціоністських настанов щодо професійної діяльності майбутніх практичних психологів.
Розроблена й реалізована концептуально-методична модель дослідження дозволила встановити значущий репрезентативний взаємозв’язок умов освітнього середовища з мотиваційними, рефлексивно-регулятивними і персонологічними складовими перфекціонізму.
Визначено факторну структуру перфекціоністських настанов та експліковано цикл їх розвитку у студентів-психологів у контексті професійної підготовки у ВНЗ; розкрито психологічні механізми, тенденції та закономірності становлення даного феномену в майбутніх практичних психологів.
Доведено гіпотезу, що акмеологічний фокус розвитку перфекціоністських настанов передбачає поєднання соціабельності як професійно придатної структури мотивів афіліації з конструктивною самокритикою, раціональним цілепокладанням, самоорганізацією й оптимістично налаштованим стратегічним плануванням діяльності в синтетичному владно-турботливому особистісному профілі майбутнього практичного психолога.
1. Результатом міждисциплінарних студій явища перфекціонізму є акцентування його соціокультурної, історико-генетичної і моральнісної детермінації в стуктурі диспозицій особистості та системі мотивації професійної діяльності.
Перфекціоністські настанови розвиваються унаслідок закріплення мотивації досягнення як діалектичної єдності прагнень до афіліації та до влади на рівні стійкої особистісної риси (перфекціонізму), що проявляється в повсякчасній готовності прагнути до успіху і добиватися досконалості у значущих сферах діяльності.
У структурі професійної готовності майбутніх практичних психологів перфекціоністські настанови постають як цілісне диспозиційне утворення у складі мотивації досягнення, рефлексивних здібностей як механізму саморозвитку і професійно важливих якостей особистості, насамперед – соціабельності, що, відповідно, виконують функції емоційно-ціннісного спонукання, інтелектуально-вольового забезпечення та професійно-особистісної самореалізації.
Встановлено феномен паралельної дії латентної та усвідомлюваної мотиваційних тенденцій у розвитку перфекціоністських настанов студентів-психологів: перша – неоднозначна, суперечлива, з найсприятливішими умовами для розвитку на ІІІ курсі (високі сподівання на успіх і нечутливість до невдачі), друга – раціонально обґрунтована, з максимальними показниками на старших курсах. Відзначений факт свідчить про глибинно-психологічну ціннісно-мотиваційну перебудову в структурі особистості і професійної самосвідомості студентів третього року навчання.
Рефлексивно-регулятивний блок розвитку перфекціоністських настанов у майбутніх практичних психологів представлений достатньо чітким уявленням про основні цілі, засоби та складові професійного і життєвого успіху, екзистенційно-гуманістичну налаштованість індивідуальної свідомості. Найбільш відрефлексованими ланками самоуправління виявилися когнітивні операції: цілепокладання, прийняття рішення і аналіз суперечностей; гірше розвинуті конативні здібності, на кшталт використання критеріїв оцінки якості, планування та корекція перебігу діяльності.
Діагностовано зростання афіліативної мотивації у варіантах „високе прагнення до прийняття і низький страх відторгнення” і „високе прагнення до прийняття і високий страх відторгнення”, що є основою формування соціабельності як професійно важливої якості практичного психолога. В персональному автопортреті студентів-психологів найбільш представленими є пильний, добросовісний і діяльний типи, що становить сприятливий патерн ПВЯ.
Загальними факторами розвитку перфекціоністських настанов майбутніх практичних психологів щодо професійної діяльності є стратегія попередження невдачі, очікування успіху, експериментування із самовираженням, реактивність, чуйність, вразливість, самодостатність.
Цілісний цикл розвитку перфекціоністських настанов у контексті професійної підготовки базується на опосередкованій рефлексивними процесами мотиваційно-диспозиційній перебудові особистості майбутнього практичного психолога згідно з вимогами професійної діяльності і мінливими умовами соціокультурного оточення й первинної професіоналізації.
Публікації автора:
Гуляс І.А. Персонологічні проекції перфекціонізму в площині професійної діяльності практичного психолога // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. – К.: Главник, 2005. – Вип. 26, в 4-х томах, том 1. – С. 441-445.
Гуляс І.А. Мотиваційні тенденції розвитку перфекціоністських настанов студентів-психологів // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. Т. VIII, ч. 8. – К., 2006. – С. 59-65.
Гуляс І.А. Феномени та форми прояву професійної деформації особистості // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наукових праць. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. – № 10 (34). – С. 202-207.
Гуляс І.А. Здатність до афіліації як стрижень професійної спрямованості практичного психолога // Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН України. – Одеса, 2006. – № 1-2. – С. 11-14.
Гуляс І.А. Функції самоуправління у професійному становленні майбутнього практичного психолога // Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН України. – Одеса, 2006. – № 1-2. – С. 14 - 17.
Гуляс І.А. Рефлексія як психологічний механізм перфекціонізму у професійній діяльності практичного психолога // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, серія „Психологія”. – Х., 2006. – № 718. – С. 27-31.
Гуляс І.А. Перфекціонізм: арґументи за і проти // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2006. – Вип. 11. – Ч. 2. – С. 105 - 111.
Гуляс І.А. Патопсихологічні ризики особистісного перфекціонізму // Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2006. – Вип. IX. – С. 176-183.
Гуляс І.А. Саморозвиток особистості практичного психолога // Матеріали ІII Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень 2004”. – 21-30 червня. – Том 2. – Психологія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 23 - 24.
Гуляс І.А. Мотивація досягнення як складова перфекціонізму // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта 2005”. Том 52. Психологія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 14-16.
Гуляс І.А. Щодо проблеми визначення поняття професійної рефлексії у практичних психологів // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень 2005”. Том 47. Психологія та соціологія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 18-20.
Гуляс І.А. Рефлексія та її значення у професійній діяльності практичного психолога // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції „Сучасний соціокультурний простір 2005”. Ч. 2. – К.: МЕГАНОМ, 2005. – С. 51-52.
