Анотація до роботи:

Бурда-Лассен О.В. Переклад як процес декодування ментальної ідентичності нації (на матеріалі українських і німецьких етнолексем міфологічного походження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.16 – перекладознавство. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.

У дисертації досліджено процес декодування ментальної ідентичності української та німецькомовних націй при перекладі етнолексем міфологічного походження. До актуальних результатів дослідження відносяться виявлення спільних і специфічних рис ментальності носіїв української та німецької мов, вивчення механізмів декодування ментальної ідентичності нації, а також створення словнику українських і німецьких етнолексем міфологічного походження та фонової інформації (міфологем, міфологічних фітонімів, політичних міфологем і обрядової лексики), які не мають словникових відповідників в українській та німецькій мовах.

Встановлено, що декодування у процесі перекладу українських і німецьких етнолексем міфологічного походження потребують наступні риси етнічної ментальності: 1) спільні риси – схильність до персоніфікації та обожнення природи; індивідуалізм; містицизм; старанність, точність; осілість, любов до власного дому; 2) специфічні риси: підвищена емоційність (чутливість, ліризм, артистизм) носіїв української мови та ідеалізм носіїв німецької мови.

Декодування ментальної ідентичності націй-носіїв німецької мови в процесі перекладу українською мовою відбувається у випадку застосування наступних методів перекладу: калькування без втрати колориту, транскрипція з елементами калькування, створення оказіонального неологізму, калькування з елементами тлумачення, транскрипція з елементами тлумачення, транскрипція, використання етноаналогів, контекстуальний переклад. Декодування ментальної ідентичності української нації в процесі перекладу німецькою мовою відбувається у випадку застосування наступних методів: створення оказіонального неологізму, транскрипція з елементами тлумачення, калькування без втрати колориту, транскрипція з елементами калькування, використання етноаналогів, калькування з елементами тлумачення, транскрипція, контекстуальний переклад.

1. В рамках перекладознавчого аспекту дослідження ми розглядаємо ментальність як певну “річ у собі”, тобто як єдине для нації етнобачення світу – етнопсихологічну характеристику мовного та позамовного буття етносу, яка знаходиться у діалектичній взаємозалежності та взаємовпливі з відповідною мовою і потребує вивчення з метою адекватного перекладу етнотекстів. Врахування особливостей етнічного мислення при перекладі сприяє адекватному відтворенню мовної та позамовної дійсності оригіналу, тому ми розглядаємо ментальність не тільки як філософську, а, перш за все, як перекладознавчу категорію. Мета процесу перекладу полягає значною мірою у декодуванні ментальної ідентичності нації, тобто визначенні рис етнічної ментальності нації-носія мови оригіналу та відтворенні цих рис мовою перекладу. “Ментальна ідентичність нації” – це результат повної або часткової самоідентифікації нації з рисами притаманної їй етнічної ментальності на свідомому або несвідомому рівні в результаті історичного розвитку.

2. Декодування у процесі перекладу українських і німецьких етнолексем міфологічного походження (міфологем, міфологічних фітонімів, політичних міфологем і обрядової лексики) потребують наступні риси етнічної ментальності: 1) спільні риси – схильність до персоніфікації та обожнення природи; індивідуалізм; містицизм; старанність, точність; осілість, любов до власного дому; 2) специфічні риси: підвищена емоційність (чутливість, ліризм, артистизм) носіїв української мови та ідеалізм носіїв німецької мови.

3. “Етнолексема” – це лексичний елемент, який вербалізує певну рису етнічної ментальності та потребує декодування у процесі перекладу. Виходячи з того, що носії української та німецької мов мають, окрім відмінних, також і деякі спільні риси етнічної ментальності, ми розрізняємо 1) аналогічні етнолексеми (ті, які вербалізують спільні риси етнічної ментальності носіїв мови оригіналу та мови перекладу і позначають аналогічний предмет уявного світу) та 2) специфічні етнолексеми (ті, які вербалізують відмінні риси етнічної ментальності носіїв відповідних мов і позначають відмінні предмети уявного світу). Етнолексеми міфологічного походження – частина національно маркованої лексики, що вербалізує предмети уявного світу та певні риси етнічної ментальності, які потребують декодування у процесі перекладу.

4. У дослідженні розроблено модель діалектичної взаємозалежності між ментальною ідентичністю нації та стратегією перекладу. Згідно з моделлю ментальна ідентичність нації знаходиться у діалектичній взаємозалежності зі стратегією перекладу етнолексем міфологічного походження наступним чином: стратегія перекладу у випадку усвідомлення перекладачем ментальної ідентичності нації-носія мови оригіналу та нації-носія мови перекладу буде спрямована на максимальне відтворення національно-історичного колориту етнолексем, яке забезпечує декодування ментальної ідентичності відповідних націй.

Повна або часткова втрата національно-історичного колориту етнолексем відбувається у випадку неусвідомлення перекладачем ментальної ідентичності нації-носія мови оригіналу та / або нації-носія мови перекладу, що не забезпечує декодування ментальної ідентичності нації. Навіть за умов координативного білінгвізму перекладача ментальна ідентичність націй, мови яких задіяні в процесі перекладу, буде декодована різною мірою в залежності від того, яка мова та культура є ближчою або більш рідною у порівнянні з іншою.

5. Декодування ментальності української та німецькомовних націй в процесі перекладу відбувається у випадку застосування ретроспективної стратегії та “привнесення елементів чужої мови та культури” у мову перекладу шляхом її екзотизації. Декодування ментальної ідентичності української та німецькомовних націй в процесі перекладу не відбувається у випадку застосування проспективної стратегії перекладу та одомашнення перекладної версії оригіналу. Проведений аналіз дає право твердити, що “декодування ментальної ідентичності нації в процесі перекладу” – це здійснення реконструкції рис етнічної ментальності, вербалізованих у мові оригіналу, їх виокремлення з тексту оригіналу та відтворення мовою перекладу шляхом застосування ретроспективної стратегії з елементами екзотизації й історизації тексту перекладу.

6. Декодування ментальної ідентичності націй-носіїв німецької мови в процесі перекладу українською мовою відбувається при використанні наступних ефективних і частотних методів: калькування без втрати колориту (41%), транскрипція з елементами калькування (16%), створення оказіонального неологізму (15%), калькування з елементами тлумачення (10%), транскрипція з елементами тлумачення (7%), транскрипція (2%), використання етноаналогів (2%), контекстуальний переклад (2%).

Декодування ментальної ідентичності української нації в процесі перекладу німецькою мовою відбувається при використанні наступних ефективних і частотних методів: створення оказіонального неологізму (31%), транскрипція з елементами тлумачення (26%), калькування без втрати колориту (18%), транскрипція з елементами калькування (10%), використання етноаналогів (3%), калькування з елементами тлумачення (2%), транскрипція (0,5%), контекстуальний переклад (0,5%).

7. Декодування ментальної ідентичності націй-носіїв німецької мови не відбувається у випадку застосування таких методів перекладу, як пояснення, калькування, генералізація, функціональний аналог (втрата колориту 5%). Декодування ментальної ідентичності української нації не відбувається у випадку застосування таких методів перекладу, як калькування, транскрипція, використання функціонального аналогу; пояснення, опис, тлумачення; словниковий відповідник із втратою колориту (втрата колориту 9%).

Специфіка міфологічної етнолексики характеризується наявністю низки підвидів, великим ступенем складності перекладу та відсутністю словникових відповідників. Продовження дослідження має суттєві перспективи, актуальне теоретичне та практичне значення для перекладознавства й етнопсихолінгвістики. Результати вивчення декодування ментальної ідентичності української та німецькомовних націй у процесі перекладу варто застосовувати для дослідження особливостей перекладу інших специфічних видів етнолексем і національних слів-реалій, а також використовувати для інших мовних напрямів перекладу.

Публікації автора:

1. Бурда О.В. Мова як віддзеркалення національної ментальності на прикладі перекладу німецьких і українських міфологем // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. – Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2002. – №7. – С. 74 – 80.

2. Бурда О.В., Кияк Т.Р. Німецькі та українські міфологеми // Мова і культура. – Київ, Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2002. – Випуск 5. Том І. Частина перша: Філософія мови і культури. – С. 39-44.

3. Бурда О.В. Міфологізована термінологія в українських і німецьких етнічних джерелах та її переклад // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. Відп. ред. Л.О.Симоненко. – К.: КНЕУ, 2003. – Вип. V. – С. 197-201.

4. Бурда О.В. Розкриття етнокультурних та етноментальних контекстів при перекладі міфологічно-обрядової лексики // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. – Випуск 11. Книга 1. – С. 65-68.

5. Бурда О.В., Кияк Т.Р. Еволюція використання міфологічних реалій як відображення спільного ментального коріння українського, австрійського та німецького народів // Іноземна філологія: Український науковий збірник. – Львів, Львівський національний імені Івана Франка, 2004. – Вип. 113. – С. 313-320.

6. Бурда О.В. Міфологеми та ідеологеми як специфічні й етно-соціально забарвлені терміносистеми // Проблеми української термінології. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2002. – №453. – С. 171 – 174.

7. Burda Olena. Heimatland der Kraniche. Eine Wanderung durch die Vergangenheit mit Sagen und Legenden. Die bertragung des Buches von Oxana Danylevska ins Deutsche. – K.: Verlag A.S.K., 2004. – 96 S.