Анотація до роботи:

Приходько В.Л. Перебудова структурного плану та етапи трапового вулканізму Волино-Поділля в пізньому протерозої. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 – загальна та регіональна геологія. – Інститут геологічних наук, ПДРГП “Північгеологія”, Київ, 2005.

Доведено просторове і часове підпорядкування усіх етапів трапового вулканізму Волино-Поділля періодам перебудови структурного плану кристалічного фундаменту та осадового чохла, зумовлених змінами тектонічного режиму байкальського тектогенезу. Виділені чотири етапи вулканізму за часом збігаються з активізацією певних систем глибинних розломів, яка супроводжується переробкою порід субстрату з якісною зміною дислокаційних структур та мінералого-петрографічного складу порід.

Процес активізації розломів, як було встановлено за результатами досліджень речовинного складу і потужностей ефузивно-пірокластичних утворень, поступово зміщувався від межі СЄП углиб її в північно-східному і східному напрямках.

На першому етапі трапового вулканізму сформувались міжформаційні і внутрішньо-формаційні сили габро-долеритів. Пізніші фази проявів трапового вулканізму венду пов’язані з розломами північно-західного простягання. За допомогою вивчення прижерлових фацій порід, частоти їх перешарування в розрізах, пористості товщ визначено координати вулканічних апаратів та тріщинних виливів магми. Встановлена асинхронність викидів магми з вулканічних апаратів, зміщення за часом фаз і субфаз вулканізму дали змогу виділити вулканічні поля і зони з характерними мінералого-петрографічними, літологічними, геохімічними та іншими особливостями ефузивно-пірокластичних утворень.

Концентрації самородної міді в розрізах трапової формації закономірно розміщуються у відповідних частинах розрізів, які корелюються на значні відстані, підтверджуючи стратиформний тип зруденіння. Найбагатші концентрації міді приурочені до ділянок перетинання розломів діагональної та ортогональної систем, де відбувалося вилуговування рухомої міді з трапових утворень і перевідкладання її за допомогою гідротерм у тріщинах та пустотах. Зроблено висновок: мідна мінералізація в ефузивно-пірокластичних утвореннях венду має полігенне походження.

Вперше виділено чотири етапи в історії формування структурного плану фундаменту і осадового чохла ВПП з характерними для кожного етапу ознаками прояву трапового вулканізму, активізацією певних систем розломів, ступенем переробки порід субстрату і кількісною та якісною зміною мінералого-петрографічного складу порід, які утворюють гіпабісальні інтрузивні тіла і ефузивно-пірокластичні товщі.

Ранньо-пізньобайкальський тектогенез, що сформував складчастий пояс у межах Галиційської геосинкліналі, проявився в південно-західній окраїні платформи активізацією різноспрямованих розломних зон, періодичність якої за часом збіглася з фазами прояву трапового вулканізму.

Процес цей, як було встановлено за результатами вивчення ефузивно-пірокластичних утворень, поступово від межі платформи поширювався на східну і північну частини ВПП.

Ативізація розломних зон північно-східного простягання забезпечила вкорінення основної магми в осадові породи поліської серії, сформувала гіпабісальні тіла габро-долеритів.

На початку венду активізувалися розломи північно-західного напрямку, які примикають до фронтальної частини платформи. Із продуктів магматизму цього етапу утворилися розрізи порід заболоттівської світи.

На другому, вендському етапі фронт трапового вулканізму змістився углиб платформи в північно-східному напрямку. У вузлах перетинання розломів діагональної та ортогональної систем сили стиснення забезпечили формування вулканів центрального типу з великою кількістю викидів пірокластики, яка стала матеріалом для утворення туфогенної товщі бабинської світи.

На третьому, завершальному етапі вулканізму розкрилися розломи північно-західного напрямку, розташовані на відстані від краю платформи на східній і північній частинах ВПП.

Обсяг і масу викинутих продуктів вулканізму на цьому етапі важко визначити, так само як і глибину ерозійного зрізу складених ними товщ. За потужністю прижерлових фацій порід, частотою їх перешарування в розрізах, за пористістю товщ визначено координати вулканічних апаратів і тріщинних виливів магми.

Встановлено асинхронність викидів магми з вулканічних апаратів, зміщення за часом фаз і субфаз вулканізму, що дало змогу виділити вулканічні поля і зони.

Дано мінералого-петрографічну, літологічну, геохімічну, петрофізичну та інші характеристики порід для всіх трьох світ волинської серії та гіпабісальних інтрузій. Відмічено їх подібні та відмінні риси.

Етап, який передував прояву трапового вулканізму венду, розглядається в роботі як етап передволинського рифтогенезу з підійманням кори і накопиченням у слабовиражених западинах середньо- і дрібноуламкового шару осадових порід горбашівської світи.

Виявлено і вивчено сім рудопроявів самородної міді в ефузивно-пірокластичних породах волинської серії північної частини ВППр і Луківсько-Ратнівської горстової зони. Промислові концентрації міді контролюються лавобрекчіями і зонами, які зазнали тривалої тектонічної активності з переробкою порід гідротермами. Зроблено висновок про те, що вирішальним фактором для самородно-мідного зрудніння є магматичний розплав, а визначальним для високої концентрації міді в породі – гідротермальний розчин.

Встановлено високе нікель-кобальтове відношення на деяких ділянках Владимирецького інтрузивного тіла в габро-долеритах, які містять олівін. Тут нікель перебуває в кореляційному зв’язку з міддю, особливо в породах, які зазнали гідротермальної переробки.

Розглянуто перспективи трапової формації Волині на наявність в її породах алмазоносних кімберлітів.

Рекомендовано розрізи ефузивно-пірокластичних товщ, інтрузивні тіла і структури для постановки пошукових робіт на мідь, нікель, скандій, срібло та алмази.

Публікації автора:

1. Алмазоносные формации и структуры юго-западной окраины Восточно-Европейской платформы /Яценко Г.М., Гурський Д.С., Сливко Е.М., Гейко Ю.В., Приходько В.Л. та ін. – К.: УкрДГРІ, 2002. – 331с.

2. Основні типи породних комплексів і рудних родовищ Українського щита / Бобров О.Б., Гурський Д.С., Приходько В.Л., Красножон М.Д., Малюк Б.І., Щербак М.П. – К.: УкрДГРІ, 2002. – 202 с.

3. Приходько В.Л., Приходько М.В. Трапова формація Волині та самородно-мідне зрудніння // Збірник наукових праць Укр. ДГРІ. – 2005. – № 1. – С. 32. –37.

4. Шумлянський Л.В., Безугла М.В., Горностаєв С.С., Приходько В.Л. Особливості хімічного складу рудних мінералів у вендських трапах Волино-Поділля // Наукові праці інституту фундаментальних досліджень. – К.: Знання, 1999. – С.130–138.

5. Деревська К.І. Галецький Л.С., Шумлянський В.О., Безугла М.В., Приходько В.Л. . Рідкісні метали в самородномідних проявах у вендській траповій формації Волині // Рідкісні метали України – погляд у майбутнє. – К., – 2001. – С. 43–44.

6. Деревська К.І., Шумлянський В.О., Галецький Л.С., Загнітко В.М., Приходько В.Л., Безугла М.В., Шумлянський Л.В. Мідь Волині // Геолого-генетична модель рудоутворюючої системи і пошукові ознаки самородномідного зрудніння в трапах Волині // Наукові праці інституту фундаментальних досліджень. – К.: Знання, – 2002. – С. 74–85.

7. Шумлянський В.О., Приходько В.Л., Жикаляк Н.В., Загнітко В.М. Мідь Волині // Основные геолого-промышленные типы медных месторождений Украины // Наукові праці інституту фундаментальних досліджень. – К.: Знання, 2002. – С. 93–111.

8. Знаменская Т.А., Коренчук Л.В., Приходько В.Л. Палеотектонические условия формирования волынской серии Волыно-Подолии // Геол. журн. – 1993. – № 3. – С. 133–140.

9. Кирьянов В.В., Приходько В.Л., Матеюк В.В. Проблемы стратиграфии кембрия юго-запада Восточно-Европейской платформы // Геол. журн. – 1991. – № 3. – С. 17–26.

10. Приходько В.Л., Косовский Я.А., Иванив И.Н. Перспективы меденосности вулканогенных образований волынской серии Луковско-Ратненской горстовой зоны // Геол. журн. – 1993. – № 4. – С. 138–143.

11. Гурський Д.С., Приходько В.Л., Білоус В.В. Самородна мідь України // Мін. ресурси України. – 1995. – № 1. – С.6

12. Гурський Д.С., Калінін В.І., Пижук І.П., Приходько В.Л. Стан мінерально-сировинної бази кольорових металів України // Мін. ресурси України. – 2000. – № 4. – С. 2–4.

13. Квасниця В.М., Квасниця І.В., Косовський Я.О., Матеюк В.В., Приходько В.Л. Кристаломорфологія самородної міді із вулканітів Волині // Мінерал. журн. – 2001. – № 4. –С. 109–115.

14. Деревська К.І., Безугла М.В., Август І., Приходько В.Л., Олександров О.Л. Закономірності розміщення самородно-мідної та супутної мінералізації в межах Рафалівської рудоносної площі // Доп. НАНУ. – 2001. – № 12. – С. 101–105.

15. Приходько В.Л., Гурський Д.С., Калінін В.І., Металіді В.С., Ликов Л.І. Родовища і рудопрояви кольорових металів Українського щита і його схилів // Мінерал. журнал. – 2002. – № 2–3. – С.45–57.

16. Приходько В.Л., Гринін Р.І., Скирта Г.В. Спектрометричні нейтрон-активаційні дослідження свердловин з генератором нейтронів – новий метод кількісної оцінки самородномідного зрудніння у природних умовах залягання // Мін. ресурси України. – 2003. – №4. – С. 44–45.

17. Приходько В.Л. Можливості комплексування дистанційних і традиційних геологічних методів під час пошуків родовищ самородної міді // Мін. ресурси України. –2003. – №4. – С. 28–30.

18. Мельничук В.Г., Приходько В.Л., Косовський Я.О., Матеюк В.В. Міденосні лавокластичні брекчії в неопротерозойських трапах Волині та механізм їх утворення // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченко. Геологія. Вип. 31–32. –2004. – С. 89–92.

19. Шумлянський В.О., Приходько В.Л., Деревська К.І., Загнітко В.М. Парагідротермальна модель самородномідного рудоутворення в трапах Волині // Актуальні проблеми геології України. Матеріали конф. проф.-викл. складу геол. фак. (23–24 травня 2001 р.). К., 2001. – С. 44–45.

20. Глеваская А.М., Кравченко С.М., Приходько В.Л. Петромагнетизм трапов Волыно-Подолии и поисковые критерии медного оруденения // Петрофизика рудных месторождений. Всесоюзный научно-технический семинар МГ СССР. – Лениград, 1990 г. – С. 70–72.

21. Мельничук В.Г., Косовський Я.О., Приходько В.Л., Матеюк В.В. Типи самородномідної мінералізації в трапах Волині та оцінка їх перспективності // Эффузивно-осадочный литогенез и рудогенез. Труды межд. конф. (Симферополь–Судак 23–28 сентября 2003 г.). – Симферополь, 2004. – С. 42–47.

22. Стратиграфическая схема нижневендских отложений Украины. Межведомственный стратиграфический комитет Украины по геологии и использованию недр. Академия наук Украины / В.А.Великанов, Б.И.Власов, Б.Я.Воловник, Е.А.Асеева, В.Я.Иванченко, Л.В.Коренчук, В.Ф.Судовцев, В.Л.Приходько. – К., 1993.