В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретичних засад та правового регулювання пенсійного забезпечення працівників що працюють на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці. До основних із них віднесено такі: 1. Пенсію визначено як грошову виплату, що призначається у встановленому Законом порядку за умови настання чітко визначених Законом юридичних фактів, яка може бути регулярною, систематичною, періодичною або одноразовою. 2. Диференціація пенсійного забезпечення – це встановлені державою відмінності в змісті і обсязі прав та обов'язків суб'єктів пенсійних відносин на певних підставах. Сутність диференціації полягає у спеціалізованому правовому регулюванні пенсійного забезпечення окремих категорій працівників з урахуванням усіх особливостей праці, внаслідок чого пенсіонери отримують різні за розміром пенсії. Диференціація пенсійного забезпечення стосовно певних категорій пенсіонерів викликана об’єктивними факторами та суспільною необхідністю. 3. Об’єктивними умовами диференціації пенсійного забезпечення працівників, що працюють на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці є: 1) особливі умови праці; 2) необхідність особливого правового регулювання суспільних відносин, що виникають з приводу пенсійного забезпечення тих працівників, які працюють на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці. Така необхідність зумовлена особливостями призначення, обчислення пенсій для таких пенсіонерів; 3) особливість підстав та умов, що дають право на пенсію на пільгових умовах; 4) особливі суб’єкти правовідносин в сфері пенсійного забезпечення працівників, працюючих на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці. 4. Пенсійне забезпечення працівників, задіяних на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці визначено як комплексні організаційно-правові заходи, які забезпечують здійснення підвищених грошових виплат громадянам, що мають право на пільгову пенсію, з метою задоволення їхніх життєвих потреб та компенсації за шкідливі та важкі умови праці, а також гарантують даній категорії пенсіонерів здійснення свого права, державний захист та охорону їхніх прав. 5. Робота зі шкідливими та важкими умовами праці – це здійснення трудової діяльності в умовах, коли один із факторів виробничого середовища або один із факторів, що характеризує важкість трудового процесу, перевищує встановлені у відповідному порядку та відповідною процедурою норми, в зв’язку із чим відбувається негативний вплив на стан здоров’я працівника. 6. У сфері пенсійного забезпечення працівників, що працюють на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, пенсіонер – це особа, що на підставі рішення управління Пенсійного фонду про призначення пенсії на пільгових умовах, має право на отримання пенсії відповідного розміру. 7. Суб’єктний склад пенсійних правовідносин у сфері пенсійного забезпечення працівників, що працюють на роботах із шкідливими та важким умовами праці, залежить від виду відносин (матеріальні, процедурні, процесуальні). В кожному із даних видів обов’язковим суб’єктом виступає пенсіонер. У сфері пенсійного забезпечення працівників, що працюють на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, пенсіонер – це особа, що на підставі рішення управління Пенсійного фонду про призначення пенсії на пільгових умовах, має право на отримання пенсії відповідного розміру. Суб’єктом пенсійних правовідносин в сфері пенсійного забезпечення працівників, працюючих на зазначених роботах, не можуть бути у певних випадках неповнолітні та жінки, оскільки вони об’єктивно не можуть працювати на деяких видах робіт. 8. Суб’єктами процедурних правовідносин в сфері пенсійного забезпечення працівників, що працюють на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, є: 1) працівник, що працює на роботі, зазначеній у Списку № 1 або у Списку №2, який досяг встановленого віку та має відповідний спеціальний стаж; 2) атестаційна комісія з питань умов праці на робочому місці; 3) Державна експертиза умов праці, як контролюючий та відповідальний за правильність застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, за якими встановлюються пільгові пенсії, орган; 4) уповноважена посадова особа підприємства, установи, організації, де працює працівник; 5) управління Пенсійного фонду. 9. Норми пенсійного забезпечення працівників, працюючих на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, містяться в розрізнених нормативно-правових актах, що значно ускладнює та затягує процес застосування відповідних норм при призначенні пенсій зазначеним працівникам. Тому важливим та необхідним є розроблення закону «Про обов'язкове пенсійне забезпечення окремих категорій осіб через професійні та корпоративні пенсійні фонди», який має містити основні засади та принципи правового регулювання пенсійного забезпечення працівників, які працюють на роботах із шкідливими та важкими умовами праці. |