У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми професійної орієнтації старшокласників, яке виявляється в обґрунтуванні педагогічних засад, що обумовлюють зміст, форми, методи допрофесійної підготовки старшокласників у навчально-виховному процесі профільного ліцею. Результати теоретичного й експериментального дослідження засвідчили вирішення поставлених завдань і дали підстави для таких висновків: 1. Розбудова демократичних відносин в Україні, орієнтація суспільства на входження в європейський освітній простір, а також об’єктивна потреба у якісній підготовці майбутніх вчителів значно підвищили значення змістового та процесуального аспектів свідомого вибору професії старшокласниками. У зв’язку з цим загострюється питання допрофесійної підготовки старшокласників у процесі становлення їх як майбутніх професіоналів у сфері освіти. Сучасний стан професійної орієнтації старшокласників потребує розглядати теорію і практику підготовки їх до вибору педагогічної професії відповідно до соціальних умов, що постійно змінюються. Впровадження профільного навчання у практику ліцею вимагає пошуку нових підходів, змісту, форм і методів у проведенні професійної орієнтації старшокласників, особливо це стосується профільних ліцеїв інтернатного типу. 2. Розкриття педагогічних засад професійної орієнтації старшокласників профільних ліцеїв показало, що підготовка підростаючого покоління до свідомого вибору професії є запорукою подальшого інтересу до неї, творчих професійних пошуків, високопродуктивної праці, морального задоволення. Цьому сприяє система неперервної професійної освіти на гуманістичних засадах. При цьому особливі вимоги висуваються до підготовки випускників інноваційних навчальних закладів. Встановлено, що в умовах ліцею можна не лише практично реалізувати програми підготовки майбутніх спеціалістів, а й розвивати їхні творчі якості та потяг до дослідницької діяльності. Виявлено деякі труднощі функціонування ліцеїв: форма фінансування не є досконалою, помітне недостатнє науково-методичне забезпечення та не завжди раціональне використання інноваційних педагогічних технологій, недосконала система оцінювання компетентностей випускників і прогнозованого результату їх допрофесійної підготовки тощо. Означене дозволило наголосити на необхідності цілеспрямованої підготовки старшокласників до професійного вибору та до навчання за обраною професією. 3. Окреслено сутність поняття «профорієнтація» як галузі знання, що за змістом і методами є психолого-педагогічною, за сферою діяльності – соціальною. Кінцевим результатом профорієнтаційних впливів на особистість означено її професійне самовизначення. Виявлено, що сучасні методики допрофесійної підготовки базуються на провідних концептуальних підходах (аналітико-конструктивний, синергетичний, акмеологічний, системний, діяльнісний, проблемний, особистісний, виховний, психологічний, педагогічний тощо). Обґрунтовано ціннісно-гуманістичний підхід як особливі педагогічні засади та умови вдосконалення освітньо-виховного профорієнтаційного процесу в профільних ліцеях. Це обумовлюється розумінням виховання, як гуманістично спрямованого, спеціально організованого процесу, де дитина є суб’єктом культури та власної життєтворчості, носієм моральних, етичних, світоглядних, трудових цінностей, що вимагає звертати увагу на аксіологічні аспекти професійного виховання. Розгляд його ціннісно-гуманістичної парадигми визначив необхідність підготовки майбутнього професіонала, розвиток його як особистості, формування його професійної культури, професійного мислення, вольових якостей, відповідальності, базуючись на усвідомленні ним гуманістичних принципів, розвитку соціальної грамотності, сукупності сформованих адекватних відношень до соціуму і до себе самого, до професії, праці, техніки, економіки, екології тощо. 4. Визначено складові інтегрованої характеристики старшокласника профільного ліцею: особистісні якості та здібності, успішність і рівень самостійності, здатність до рефлексії, предметну компетенцію, професійно значущі якості, вмотивованість і готовність до творчої співпраці. Розвиток інтегрованої характеристики особистості, дозволяє забезпечити перетворення старшокласника з об'єкта педагогічних впливів на суб'єкт дії, коли якісне поєднання всіх показників дає особистісне новоутворення – «інтегровану компетентність». На основі перелічених складових інтегрованої характеристики розроблено безпосередній інструментарій визначення рівнів її сформованості у старшокласника профільного ліцею (творчий, базовий, елементарний), де компоненти набувають статусу педагогічних критеріїв оцінювання. 5. Вивчення сформованості інтегрованої компетентності за окремими критеріями та показниками виявило недостатній інтерес до педагогічної діяльності (62,8 %), переважання низького рівня розвитку професійно важливих вмінь та якостей (72,3 %), сформованість провідних професійних мотивів на елементарному рівні (77,7 %). Це обумовило необхідність розробки моделі професійної орієнтації старшокласників до вибору професії вчителя (цільовий, змістовий, процесуальний і результативний компоненти), що базується на системі вихідних принципів (комплексність, гуманізація, наступність, соціально-особистісний прагматизм та партнерство, інтегративність, індивідуалізація та диференціація, інтеграція загальноосвітніх професійно-спрямованих знань та вмінь). Вони забезпечили логіку профорієнтаційної роботи в ліцеї та дозволили виділити її етапи: адаптаційний; мотиваційно-ціннісний; пізнавально-операційний; оцінювально-рефлексивний; програмувальний. Результатом впровадження моделі було визначено готовність до свідомого вибору педагогічної професії. 6. Аналіз практики організації допрофесійної підготовки у профільних ліцеях дозволив обґрунтувати процес адаптації старшокласника до навчально-виховної діяльності у профільному ліцеї, що дозволяє пристосовувати його до розвитку, самовиховання, поряд з навчальною діяльністю. Показником ефективності впливу адаптаційних механізмів встановлено моральну спрямованість особистості, захищеність і комфортність, готовність її до самовизначення та самореалізації, адекватну самооцінку, позитивний розвиток здібностей. Кінцевим результатом адаптаційного періоду виділено спрямованість на успіх. На основних етапах профорієнтаційної роботи нами використано як традиційні методи та форми, так і прогресивні педагогічні технології. При цьому особливе місце відводиться проблемно-пошуковим методам, методам діалогічного спілкування, полілогу, дискусії, дослідженням та інноваційним формам проведення занять. Прогресивним та значущим у педагогічному аспекті стало використання технології «Портфоліо», що спонукала ліцеїстів до формування необхідних навичок рефлексії, зокрема самоспостереження. Цілісному застосуванню означених форм та методів сприяло впровадження спецкурсу «Професійне самовиховання старшокласника профільного ліцею», результативність якого забезпечувалася завдяки співпраці старшокласників і педагогів у режимі активного пошуку, пізнавальної діяльності, цілеспрямованого самовиховання. 7. У ході експериментальної роботи окреслено педагогічні умови, від яких залежить ефективність формування у старшокласників інтегрованої компетентності, а саме: розгляд профорієнтаційної роботи як складової підсистеми навчально-виховного процесу профільного ліцею; впровадження моделі поетапної професійної орієнтації старшокласників профільного ліцею інтернатного типу та відповідних до них інноваційних педагогічних технології; використання системи критеріїв адекватного оцінювання та самооцінювання рівнів сформованості інтегрованої компетентності як нормативного показника готовності до вибору професії вчителя іноземної мови; організація активного навчання і виховання в позакласній діяльності, що відображено у додаткових спецкурсах з проблем допрофесійної підготовки і професійної орієнтації старшокласників; обов’язковий цілеспрямований психолого-педагогічний супровід на протязі всього часу навчання у профільному ліцеї. 8. Результати формувального експерименту засвідчили, що питома вага старшокласників з високим і середнім рівнями сформованості інтегрованої компетентності значно вища, ніж у контрольних. Так, за середніми показниками різниця в експериментальних і контрольних групах становить відповідно 11,0%, 8,9 % та 19,3 %. Це дозволяє стверджувати, що, враховуючи профільну допрофесійну підготовку як якісну характеристику навчально-виховного процесу профільного ліцею, ефективність професійного вибору старшокласниками професії вчителя іноземної мови залежить від системного впровадження моделі поетапної професійної орієнтації, яка сприяє сформуванню спеціальних знань, умінь та особистісних якостей майбутнього педагога та становить основну педагогічну умову впливу на професійний вибір випускника ліцею. Теоретично обґрунтована та експериментально перевірена модель поетапної професійно орієнтованої роботи зі старшокласниками, що побудована на педагогічних засадах профорієнтаційної роботи, методи, форми і технології профорієнтації в умовах профільного ліцею покладено в основу розробленого спецкурсу «Професійне самовиховання старшокласників профільного ліцею», методичних рекомендацій, системи рольових ігор, профорієнтаційних завдань для учнів ліцею. Запропоновані навчально-методичні матеріали можуть бути використані вчителями, методистами, учнями як профільних ліцеїв, так і загальноосвітніх шкіл. Таким чином, результати теоретичного аналізу проблеми й експериментальної роботи підтвердили окреслену мету та продемонстрували вирішення означених завдань. Отримані в дослідженні висновки не претендують на вичерпне вирішення даної проблеми. Перспективним на майбутнє вбачається вивчення таких наукових проблем: виявлення всіх компонентів моделі професійної орієнтації як складових єдиної навчально-виховної системи; послідовність і неперервність цілеспрямованого профорієнтаційного впливу на учня; забезпечення профорієнтації статусу органічної частини навчально-виховного процесу; розробку інтегрованих характеристик для випускників профільних класів; забезпечення педагогів відповідною методичною літературою; кваліфіковане вивчення психофізіологічних, індивідуальних особливостей та професійного спрямування учнів; чітке визначення змісту кожної зі складових профорієнтаційного механізму; забезпечення координації та дієвого управління всіма елементами та системою підготовки в цілому; врахування соціально-ціннісних засад у процесі професійної орієнтації старшокласників окремого регіону. |
