Анотація до роботи:

Турчин Т. М. Педагогічні засади естетичного виховання учнів дитячих музичних шкіл. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2006.

Дисертаційне дослідження присвячене актуальній проблемі сучасної теорії і практики – естетичному вихованню учнів ДМШ. З’ясовано стан розробленості естетичної вихованості школярів у сучасних ДМШ, визначено критерії їхньої естетичної вихованості (сприймання, інтерпретація, інтерес до музики, соціокультурний), їх показники та рівні.

На основі аналізу психолого-педагогічної, філософсько-естетичної та музикознавчої літератури, вивчення й узагальнення практичного досвіду обґрунтовано й експериментально перевірено засади естетичного виховання учнів ДМШ. Вони охоплюють: єдність навчання музики і виховання засобами музичного мистецтва; опору на специфічну природу музики як мистецтва інтонованого смислу; реалізацію усіх напрямів освоєння інтонаційної природи музики; збагачення традиційних методів навчання музики за рахунок педагогiчної адаптацiї до специфiки ДМШ; організацію змісту естетичного виховання з пріоритетним загальнокультурним розвитком; посилення соціокультурного забарвлення дитячої творчості.

Запроваджено методику естетичного виховання учнів ДМШ на уроках зі спеціальності. Вона ґрунтується на освоєнні музики як мистецтва інтонованого смислу і передбачає розв’язання завдань опанування учнями комплексного інтонування, формування у них відчуття жанрово-стильової характеристики музики, виховання аналітико-синтетичного ставлення до музичного мистецтва.

Результати експериментальної роботи свідчать про те, що реалізація методики естетичного виховання учнів ДМШ на уроках зі спеціальності сприяла позитивній динаміці кількісних і якісних показників їхньої естетичної вихованості. Це підтвердили узагальнені і порівняльні дані, здобуті в результаті експериментальних зрізів. Основні положення і рекомендації дослідження використані в навчально-виховному процесі учителями ДМШ, в організації позашкільної діяльності учнів ДМШ і студій, частково – у виховному процесі загальноосвітньої школи.

Унікальність ДМШ у системі естетичного виховання полягає в тому, що в ній закладено об’єктивну можливість кожному вихованцю включатись у різноманітні взаємопов’язані й обов’язкові в навчально-виховному процесі види музичної діяльності, а сам процес орієнтований безпосередньо на залучення школярів до музичного мистецтва. Водночас дитячі музичні школи за основним призначенням є школами загального естетичного виховання. Тому в дисертації розглянуто педагогічні засади саме естетичного виховання в умовах ДМШ, визначено критерії естетичної вихованості, специфічні для ДМШ доцільні методи діагностики вихованості, розроблено методику естетичного виховання учнів у класі індивідуального музичного інструмента.

Особливості змісту й організаційної структури навчально-виховного процесу визначили основні критерії естетичної вихованості учнів ДМШ, а саме: сприймання музичного мистецтва, здатність до виконавської інтерпретації музики, інтерес до музичного мистецтва та соціокультурний компонент діяльності, які співвідносяться iз загальновживаними у педагогічній теорії критеріями – когнітивним, мотиваційно-ціннісним та діяльнісним.

Експериментальне дослідження естетичної вихованості учнів ДМШ на етапі констатувального експерименту з’ясувало, що її реальний стан не відповідає потенційним можливостям виховного процесу в цих осередках культури, зокрема: недостатньо реалізуються положення, закладені в чинних навчальних програмах ДМШ, про змістову специфіку ДМШ як закладу насамперед естетичного виховання. Так, навчальні завдання, традиційна спрямованість навчального процесу в класі музичного інструмента орієнтується на досягнення суто виконавських навичок і публічній їх демонстрації. Істотним і поширеним недоліком є відсутність емоційного чинника на уроках сольфеджіо і музичної літератури.

За означеними вище критеріями виявлено й обґрунтовано три рівні естетичної вихованості учнів ДМШ: високий (творчий), середній (репродуктивний) та початковий (ситуативний).

У дисертації розроблено педагогічні засади, на яких має відбуватися процес естетичного виховання в ДМШ і які зумовлені їх специфікою як шкіл естетичного виховання:

- єдність навчання музики та виховання засобами музичного мистецтва;

- опора у визначенні змісту на природу музики як мистецтва інтонованого смислу, що має забезпечити здійснення оптимального естетичного впливу на особистість;

- реалізація напрямів освоєння інтонаційної природи. Важливою умовою є координація змісту діяльності учнів у процесі освоювання всіх обов’язкових дисциплін – музичний інструмент, сольфеджіо, музична література, хоровий спів; постійне апелювання в процесі опанування одних предметів до знань, здобутих учнями на заняттях інших предметів;

- координація індивідуальних, групових, колективних форм уроків та позаурочної діяльності;

- збагачення традиційних методів навчання музики методами загальнопедагогічними, спеціально спрямованими на розвиток творчих засад, самостійності мислення, ціннісної позиції;

- організація змісту дитячої діяльності у такий спосіб, коли загальнокультурний розвиток є пріоритетним, а технічно – виконавські навички підпорядковані вирішенню художніх завдань;

- посилення соціокультурного забарвлення дитячої творчості, орієнтація на пробудження у школярів ініціативності до просвітницької діяльності; виховання потреби у мистецькому спілкуванні та творенні власного художнього оточення.

Дослідження підтвердило вихідну гіпотезу про те, що ефективність естетичного виховання школярів ДМШ підвищиться, якщо у навчанні гри на інструменті відбудеться переакцентуація з суто дидактичних вимог навчання на:

- підпорядкування технічних вимог розвитку виконавського апарату загальнохудожньому і ширше – духовному розвитку особистості;

- координацію змісту й організаційних форм усіх видів музичної діяльності, специфічної для ДМШ;

- спрямованість виховного процесу на формування соціокультурного контексту занять музикою.

Результати дослідження дали можливість уточнити специфіку навчально-виховного процесу в сучасній дитячій музичній школі. Вона полягає в органічному поєднанні індивідуальної форми занять музичним мистецтвом з груповою та колективною.

Результати впровадження розробленої методики продемонстрували позитивну динаміку естетичної вихованості учнів ДМШ, значна частина яких підвищила свої рівні вихованості за критеріями, розробленими нами для діагностики, що є доцільними відносно ДМШ.

Аналіз естетичної вихованості школярів довів, що для дітей, особливо тих, хто досяг вищого (творчого) рівня вихованості, або перейшов з початкового (ситуативного) на середній (репродуктивний) рiвень, музика і власна музична діяльність поступово перетворюється на особистісну цінність, що впливає на життя i творчість учня.

Реалізація виховного потенціалу програмних музичних творів оптимізувалась завдяки удосконаленню сприймання, виконавської інтерпретації, розширенню світогляду учнів, широкому залученню до художньої творчості учнів ДШМ у концертах, конкурсах, бесідах, слуханнях і переглядах радіо-телевізійних передач.

Завдяки координації уроків індивідуального музичного інструмента та занять з сольфеджіо, музичної літератури та хорового співу основні положення запропонованої методики на перелiчених вище педагогічних засадах можуть використовуватись у викладанні практично всіх музичних дисциплін у ДМШ.

Для реалізації завдань естетичного виховання в ДМШ використовувались групи методів: творчого діалогу; зацікавлення і збагачення сприймання й інтерпретації музичних творів; спонукання до самостійного вибору та регулювання соціокультурної діяльності.

Обґрунтовано форми виховної роботи з учнями на уроках (індивідуальних, групових, колективних) і в позаурочній діяльності, зміст яких визначається співтворчістю педагога і учня, спрямованістю на виховання школяра-творця. Результатом таких уроків зі спеціальності є готовність учня до концертних виступів, участі в позаурочній та просвітницькій діяльності. У нього виховано потребу до самоосвіти і самовиховання.

Виконане дослідження не вичерпує розв’язання всього кола проблем естетичного виховання учнів ДМШ. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у вивченні питання інтеграції змісту всіх мистецьких дисциплін, визначення змісту позаурочної роботи в ДМШ, виховання готовності учнів до концертних виступів, здатності до просвітницької діяльності.

Публікації автора:

1. Музична школа в контексті ступеневої освіти // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 33. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2003 р. – С.200-205.

2. Естетико-виховні можливості навчання сольфеджіо на уроках ДМШ // “Наукові записки”. Психолого-педагогічні науки №1., м. Ніжин, 2003 р. – С.75-76 .

3. Естетичне виховання учнів ДМШ на уроках музичної літератури (констатуюче дослідження) //Теоретико-методичні проблеми виховання та учнівської молоді. – Збірник наукових праць. – Київ – Житомир: Видавництво Волинь, 2003. – Кн. 2. – С.23-28.

4. Музика як чинник естетичного виховання //Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки, Вип. 24 – Збірник, - Чернігів: ЧДПУ, 2004. - №24. – С.107-110.

5. Хоровий спів як складова естетичного виховання учнів дитячих музичних шкіл //Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Збірник наукових праць – Київ – Житомир: Видавництво ЖДУ, 2004. – Кн. 2. – С.58-61.

6. Проблеми проектування естетичного виховання учнів ДМШ на уроках зі спеціальності (музичний інструмент) //Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка та психологія. – Збірник статей: Вип. 6., Ч.2. – Ялта: РВВ КДГІ, 2004. – С.192-197.

7. Система естетичного виховання учнів ДМШ на уроках зі спеціальності: музичний інструмент //Теоретичні та методичні засади неперервної мистецької освіти. – Чернівці: Зелена Буковина, 2005. – С.92-93.

8. Естетико-виховний потенціал музичного мистецтва в інтегрованому курсі // Сучасні технології навчання в початковій школі. – Київ: Міський педаг. ун-т імені Б.Грінченка, 2006. – с. 141 –142.