Анотація до роботи:

Агаркова Н.І. Педагогічні умови забезпечення соціально-правового захисту старшокласників. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.05 – соціальна педагогіка. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми забезпечення соціально-правового захисту старшокласників в умовах загальноосвітньої школи. У результаті аналізу історичного та педагогічного досвіду визначено передумови соціально-правового захисту дітей у сучасній Україні; розкриваються особливості та основні завдання соціально-правового захисту сучасного дитинства; проаналізовано чинну нормативно-правову базу у цій сфері.

Обґрунтовані та експериментально перевірені соціально-педагогічні умови оптимального забезпечування та реалізації прав старшокласників у сучасній загальноосвітній школі. Зроблено системний аналіз соціально-правового захисту старшокласників як педагогічного явища із виділенням компонентів його реалізації (“інформаційний”, “просвітницько-репродуктивний”, “прояв рівнів активної діяльності”). Визначені перспективи і завдання освіти та виховання школярів у соціально-правовому аспекті. Розроблені оптимальні соціально-педагогічні технології для учнів старших класів та вчителів загальноосвітніх шкіл з проблеми соціально-правового захисту дітей (тренінги, факультативи, навчальні курси).

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми формування оптимальних педагогічних умов щодо забезпечення соціально-правового захисту старшокласників, які підтвердили гіпотезу і дали підстави для таких висновків:

1. Соціальне право є системоутворюючим і впливовим компонентом суспільства, воно виконує пізнавальну, захисну, просвітницьку функції, охоплює сферу знань, правові погляди, моральні, культурні, виховні аспекти. З погляду дисертаційного дослідження особливо важливою є захисна функція, що потребувало в теоретичному плані визначення суті поняття „соціально-правовий захист” школярів, яке ми тлумачимо, як комплекс взаємодії державних заходів і зусиль громадських організацій щодо законодавчого і соціального закріплення прав дітей, в основі яких лежить пріоритет дитини, гарантування особистих та соціальних прав, прав у сім’ї та суспільстві, прав на здоров’я, освіту, повноцінне харчування, необхідність першочергової уваги до їх фізичного і духовного розвитку. Ці заходи базуються на основних міжнародних правових принципах, зокрема, рівності усіх дітей, і є головною умовою реального визнання правового статусу особистості в державі, який відображає конституційні повноваження громадян по захисту своїх прав.

2. Глибоке вивчення та високі знання нормативно-правових актів з питань соціального захисту, розвитку та допомоги школярам є необхідною умовою грамотної просвіти вчителя соціального педагога та вимогою щодо повноцінної реалізації особистих прав старшокласників. У процесі соціального розвитку суспільства розширюються та уточнюється законодавча база. Лише за останні роки прийнято низку законів, які мають першочергове значення для організації та наповнення конкретним змістом позанавчальної роботи загальноосвітніх закладів, зокрема, це стосується прийнятого Закону “Про охорону дитинства” (2000 р.) та “Сімейного Кодексу України” (2002 р.).

3. Педагогічні умови забезпечення соціально-правового захисту старшокласників передбачають інтеграцію підходів у діяльності на основі суб’єкт-суб’єктних відносин. Це зобов’язує класних керівників, вихователів, соціальних педагогів підходити у педагогічної діяльності до особистості як рівноправного суб’єкта, базуватися у своїй діяльності на науковому та реальному підґрунті щодо характеристики особистості, яка потребує переконливих знань із соціальних прав; підпорядковувати всіх суб’єктів діяльності основним соціально-педагогічним принципам: гуманізації виховної системи, реалізації суб’єкт-суб’єктних відносин, розвитку особистісно-творчого потенціалу вчителів та учнів, особистісно зорієнтованого виховання, прагнення вчителів розвивати й закріплювати у дітей усвідомлення «Я особистості». Організацію соціально-правової виховної діяльності у загальноосвітній школі необхідно здійснювати на основі міжнародних правових документів (Конвенція про права дитини, Декларація прав дитини та інші) і законодавчої бази України (Конституція України, Закони України “Про охорону дитинства”, “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” та інші).

4. У ході дослідження визначено компоненти соціально-правових знань особистості, які мають функціонувати у взаємодії: інформаційний, просвітницько-репродуктивний та прояви активності у діяльності. Показниками компонентів є: інформаційного – наявність певної суми знань, самостійність у ході їх засвоєння, актуалізація набутих знань; просвітницько-репродуктивного – відповідальне ставлення до набуття соціально-правових знань, вміння передавати і застосовувати набуті знання, задоволення від характеру роботи, адекватна самооцінка; проявів активності у діяльності – бажання творчо інтерпретувати набуті соціально-правові знання, активізація діяльності, самостійність, здатність долати труднощі.

5. Педагогічними умовами забезпечення соціально-правового захисту старшокласників є: сформованість у класних керівників, вчителів компонентів соціально-правових знань; потреба в передачі соціально-правових знань школярам та їх батькам; залучення школярів при оволодінні соціально-правовими знаннями до соціально значущих правових дій; вибір оптимальних технологій соціально-правової просвіти. Реалізація зазначених умов сприяє ефективному педагогічному забезпеченню соціально-правового захисту школярів.

6. Технології формування соціально-правових знань у педагогів, які організовують соціально-правовий захист школярів, спрямовані: на вихідному етапі – забезпечення готовності та проведення навчання (метод тренінгу); ціннісно-орієнтаційному – створення позитивного ставлення до оволодіння знаннями із соціального права; інформаційно-підзнавальному – формування у позанавчальному процесі знань про міжнародне законодавство та соціально-правову базу України; просвітницько-репродуктивному – формування досвіду практичної та освітньої діяльності; на активно-діяльнісному етапі – формування у вчителів умінь щодо організації соціально-правових заходів для школярів. Запропоновану технологію доцільно використовувати при проведенні факультативних та тренінгових занять з курсу “Права дітей у сучасному світі”.

7. Результати формуючого експерименту показали, що розроблені технології і методи актуалізації оптимальних умов у загальноосвітніх закладах дозволяють стимулювати підвищення рівня знань, умінь і навичок вчителів щодо здійснення соціально-правового захисту дітей. Показники позитивної динаміки рівнів сформованості соціально-правових знань вчителів та учнів старших класів свідчать про ефективність запропонованих методик і технологій.

Подальшими напрямами дослідження проблеми забезпечення соціально-правового захисту школярів вважаємо наступність в організації формування соціально-правової культури в загальній підготовці вчителів та виявлення оптимальних технологій у виховній системі загальноосвітньої школи; здійснення порівняльно-педагогічного аналізу системи формування правової культури майбутніх працівників школи у зарубіжній педагогіці; виявлення закономірностей формування соціально-правової культури учнів та її вплив на зниження рівня правопорушень неповнолітніми.

Публікації автора:

1. Агаркова Н.І. Соціально-правовий захист дитинства в історичному аспекті // Соціалізація особистості: Збірник наукових праць. – Том ХV. – К.: Логос, 2001. – С. 30-37.

2. Агаркова Н.І. Реалізація Конвенції ООН про права дитини в загальноосвітніх школах Криму // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. – Том. ХХХ. – К.: Логос, 2001. – С. 13-19.

3. Агаркова Н.І. Правова культура як необхідний компонент у вихованні учнів старших класів загальноосвітньої школи // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі: Збірник наукових праць. – Випуск 3. – Рівне: Волинські обереги, 2002. – С. 177-179.

4. Агаркова Н.І Забезпечення дітей правовою інформацією // Молодь в умовах нової соціальної перспективи: матеріали ІV Міжнар. наук.-прак. конференції / Відп. ред. О.М. Дікова-Фаворська. – Житомир, 2002. – С. 120-121.

5. Агаркова Н.І. Напрями діяльності школи щодо захисту прав дітей // Освітні аспекти мистецтвознавства та професійної педагогічної діяльності: Збірник наукових праць // Проблеми сучасного мистецтва і культури. – Київ: Науковий світ, 2002. – С. 157-160.

6. Агаркова Н. Законодавче забезпечення соціально-педагогічної роботи з дітьми у загальноосвітній школі // Рідна школа. – 2003. – № 1. – С. 28-30.

7. Ковчина І.М., Агаркова Н.І. Підготовка до соціально-правового захисту дітей: Навчально-методичний посібник / За заг. ред. А.Й. Капської. – К.: Логос, 2003. – 40 с.

8. Агаркова Н.І. Проблеми жорстокості у шкільному середовищі // Соціально-правовий захист молоді: Збірник наукових статей / Заг. ред. І.В. Козубовська, В.М. Великий. – Ужгород, 2002. – С. 6-12.

Анотації