Анотація до роботи:

Гладощук О.Г. Педагогічні умови вдосконалення культури зміцнення здоров’я студентів в системі фізичного виховання у вищому навчальному закладі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 – теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров’я). – Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню підвищення культури зміцнення здоров’я студентів, вдосконаленню педагогічних умов формування здорового способу життя сучасної студентської молоді.

На основі комплексного дослідження визначені особливості впливу (позитивних й негативних) факторів на здоров’я сучасної молоді. Визначено біосоціальне поняття «здоров’я» як соціокультурного феномена. Виявлено, що незадовільний стан здоров’я сучасної молоді і студентів, зневажливе ставлення більшості з них до основних норм здорового способу життя, породжує загальнонаціональну проблему, що виливається в різке зменшення чисельності населення країни, зниження загального рівня фізичного і психічного здоров’я нації.

Обґрунтовано, що формування та впровадження культури здорового способу життя вимагає проведення комплексних цільових досліджень причин існуючого стану речей сучасного студентського середовища, підвищення рівня знань студентів щодо особливостей формування, збереження і зміцнення здоров’я та здорового способу життя, впровадження норм останнього в їх повсякденну практику, викорінення легковажного чи, навіть, безвідповідального ставлення до цих цінностей.

1. На основі аналізу філософської, педагогічної, культурологічної, валеологічної та медичної літератури виявлено чинники трансформаційних процесів в українському суспільстві на сучасному етапі його розвитку та виокремлено їх вплив на формування культури зміцнення фізичного та психічного здоров’я молоді. У дисертації запропоноване вирішення соціально-педагогічної проблеми формування та удосконалення культури зміцнення здоров’я студентів під час навчання у вищому навчальному закладі, що виявляється в обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, які забезпечують ефективність учбового процесу.

2. Здійснено аналіз наукових підходів до визначення поняття «здоров’я людини» та змістовної його частини «здоровий спосіб життя», факторів впливу (позитивних і негативних) на здоров’я сучасних студентів.

У процесі аналізу отримано обґрунтований висновок, що однозначного визначення поняття «здоров’я людини» не існує, але найпопулярнішим критерієм цього поняття вважається «стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя». Здоров’я, як і здоровий спосіб життя, є філософсько-культурологічним поняттям. Здоровий спосіб життя є складовим компонентом базової культури особистості

Виховання здорового способу життя є процесом, що передбачає втілення в особистості ідеї пріоритету цінності здоров’я у світоглядній системі цінностей людини, розуміння особистістю здоров’я не тільки як стану відсутності захворювань або фізичних вад, а ширше, як стану повного благополуччя, цілісного розуміння здоров’я як феномена, що невід’ємно поєднує його чотири складові – фізичну, психічну, соціальну й духовну.

3. Нами встановлено, що структурна модель технології професійної підготовки сучасного висококваліфікованого фахівця – це складна динамічна система, елементи якої об’єднані конкретною дидактичною метою, яка передбачає такі параметри: національне виховання, професійна підготовка, ціннісне ставлення до власного здоров’я, фізкультурно-оздоровча робота, кожен з яких має свій науково-практичний зміст і власне діалектичне об’єднання. Встановлено, що значний вплив на біосоціальне здоров’я молодої людини здійснюють новітні технології, що стрімко розвиваються. Навантаження на студентську молодь збільшується, що призводить до фізичної та психічної хронічної втоми, а стресова ситуація є підґрунтям дивіантної поведінки. Актуальним є завдання організації центру або служб психологічної реабілітації у навчальних закладах будь-якого рівня, утвердження нового стилю спілкування учителя і учня, запровадження нових методик організації навчально-виховного процесу, інформаційних, педагогічних технологій, які зменшують центр ваги вбік самоорганізації, самонавчання, самовизначення.

4. Нами обґрунтовано, що досягнення позитивного результату з формування ціннісного ставлення до власного здоров’я та удосконалення культури зміцнення фізичного та психічного здоров’я студентської молоді відбувається за умов, що у ВНЗ працює збудована схема орієнтування студента на здоровий спосіб життя (стратегія орієнтування). Стратегія орієнтування студента на здоровий спосіб життя передбачає реалізацію педагогічних умов. Педагогічна стратегія орієнтування студента на здоровий спосіб життя включає в себе дії викладача ознайомчого, рекомендуючого, підтримуючого характеру, направлені головним чином на інформування студента про здоровий спосіб життя, адекватне оцінювання їм свого способу життя, активізацію здоров’язберігаючої діяльності, збагачення досвіду здорового способу життя. В педагогічному дослідженні умови мають вигляд: доповнених науковою інформацією навчальних програм з фізичного виховання, педагогіки, психології та охорони праці та безпеки життєдіяльності, які забезпечують отримання студентами необхідної інформації по вдосконаленню культури зміцнення власного здоров’я, вимоги до організації навчально-виховного процесу, середовища, в якому здійснюється процес вирішення педагогічних задач; наявність правил та відношень, що забезпечують реалізацію мети педагогічного впливу.

5. Розроблена власна модель удосконалення культури здоров’я студентської молоді, яка представлена сукупністю трьох компонентних блоків: інформаційно-змістовного, емоційно-мотиваційного та діяльного. В процесі дослідження нами були розроблені критерії готовності (інтелектуальна, психічна, діяльна) студентів до формування та удосконалення культури зміцнення власного здоров’я та прагнення до ведення здорового способу життя, а також рівні готовності за характером вирішення оздоровчих завдань (низький, середній, високий), що дозволило диференційовано виявити рівень підготовленості студентів.

6. Проведено аналіз навчального плану і змісту окремих гуманітарних дисциплін (педагогіка, психологія, охорона праці та безпека життєдіяльності людини) та, за узгодженням з ректоратом та навчальним відділом, зроблена корекція по удосконаленню змісту професійної підготовки майбутніх висококваліфікованих фахівців за рахунок насичення провідних навчальних курсів сучасною науковою інформацією щодо формування у студентів знань про культуру збереження і зміцнення здоров'я, що, в свою чергу, надає можливість більш ціннісно відноситись до власного здоров’я в усіх його аспектах (духовному, психічному і фізичному).

7. Визначено, що у процесі теоретичної підготовки важливе значення відіграє використання інтерактивних форм і методів навчання. Тренінгові форми навчання на лекційних та семінарських заняттях дозволяють підвищити інтерес та активізувати студентів до пізнавальної діяльності по формуванню здорового способу життя. Розроблені оптимальні обсяги навантаження студентів необхідною науковою інформацією, щодо застосування традиційних та нетрадиційних оздоровчих технологій, здійснювались поступово з І по ІІІ етапи і закінчувались вивченням спецкурсу ”Основи здорового способу життя”. Доведено, що важливу роль у теоретичній частині підготовки сучасних висококваліфікованих фахівців відіграє спецкурс «Основи здорового способу життя», який повністю спрямований на узагальнення попереднього матеріалу та надання додаткової інформації з формування, збереження та зміцнення здоров’я, а також дозволяє методично правильно використовувати набуті знання з формування культури здоров’я та ведення здорового способу життя у навчальній та поза навчальній діяльності.

8. Згідно результатів експериментального дослідження виявлено підвищення всіх рівнів готовності студентів до застосування в практичній діяльності запропонованих оздоровчих технологій. Отримані в процесі дослідження дані дають можливість стверджувати ефективність запропонованих педагогічних умов щодо удосконалення культури здоров’я студентської молоді та формування ціннісного уявлення про ведення здорового способу життя. Отримані результати дають можливість стверджувати про досягнення мети й виконання завдань дослідження.

Публікації автора:

1. Гладощук О.Г. Ідеологія та культура збереження здоров’я студентів // Вища освіта України. – № 2. – 2006. – С. 156-165.

2. Гладощук О.Г. Ідеологія здоров’я: осягнення проблеми // Вища освіта України. – № 3. – 2006. – С. 99-103.

3. Гладощук О.Г. Здоровий спосіб життя: виховання та контроль // Вища освіта України. – № 1. – 2007. – С. 99-105.

4. Єршова К., Гладощук О.Г. Узагальнення і систематизація сучасних наукових досліджень з питання основних форм оздоровчої фізичної культури // Матеріали Підсумкової конференції Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальностей галузі «Фізичне виховання та спорт» (17-18 травня 2007р.) Львів, ЛДУФК, 2007. – С. 44-46.

5. Гладощук О.Г., Скабицький М.В. Розвиток силових видів спорту у м. Дніпродзержинську та Дніпродзержинському державному технічному університеті // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальність проблеми фізичного виховання студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчання» (13-14 вересня 2007р.) Дніпропетровськ, ДНУ, 2007. – С. 34-37.