Анотація до роботи:

Буцяк В. І. Педагогічні умови удосконалення фортепіанної підготовки студентів у вищих педагогічних закладах на основі історико-стильового підходу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання музики і музичного виховання. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2003.

Основний зміст дисертації складає наукове обгрунтування педагогічних умов удосконалення фортепіанної підготовки майбутніх учителів музики на основі історико-стильового підходу.

У процесі дослідження уточнено сутність поняття “історико-стильовий підхід”, виявлено специфіку його впливу на активізацію музичного пізнання, досягнення системного упорядкування музичного мислення особистості.

В дисертації визначено критерії і показники підготовленості студентів у визначеному напрямку, наведено результати діагностуючого експерименту, спрямованого на визначення ефективності нині діючої системи фортепіанної підготовки студентів у вищих закладах педагогічної освіти, з’ясовано особливості виконавсько-стильових умінь студентів, конкретизовано їх рівневу характеристику, визначено зв’язки між художньо-стильовою ерудованістю та виконавською майстерністю студентів.

Розроблено педагогічну модель фортепіанного навчання на основі історико-стильового підходу, створено та експериментально перевірено методику її поетапного впровадження.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми удосконалення фортепіанної підготовки майбутніх учителів музики на основі історико-стильового підходу, що виявляється у розкритті сутності і специфіки, визначенні критеріїв та обґрунтуванні педагогічних умов забезпечення результативності цього процесу.

1. Специфіка художньо-виховної роботи вчителя музики дозволяє розглядати фортепіанну підготовку як важливий компонент професійного становлення студентів педагогічних навчальних закладів. Разом з тим аналіз науково-методичної літератури та практичного стану навчального процесу у вищих закладах педагогічної освіти дозволив виявити невирішені питання фортепіанної підготовки майбутніх учителів музики, такі як: недостатнє її спрямування на розвиток у студентів здатності до самостійного тлумачення художньо-образного змісту музичних творів; обмежену орієнтацію на загальноестетичний, культуровідповідний розвиток студентів, перекоси в бік вирішення вузько піаністичних завдань; неповне охоплення стильових напрямів розвитку музичної культури в індивідуальних навчальних програмах студентів; безсистемність, мозаїчність знань студентів про історико-стильові закономірності розвитку музики; відсутність уваги до педагогічної інтерпретації набутих у процесі фортепіанної підготовки знань, умінь і навичок студентів, відірваність фортепіанного навчання студентів від інших сторін їх виконавської підготовки.

2. Історико-стильовий підхід розглядається в дисертації як системотворчий чинник музичного пізнання, як засіб усвідомлення, виконавського відтворення та педагогічної проекції історико-стильових закономірностей розвитку мистецтва. Застосування історико-стильового підходу в системі фортепіанної підготовки сприяє створенню у студентів цілісної картини розвитку мистецтва, а також долає фрагментарність уявлень студентів про художні напрями композиторської творчості.

Важливою функцією історико-стильового підходу є забезпечення об'єктивних засад виконавської трактовки музичного твору, перешкоджання довільному, безпідставно суб'єктивному їх тлумаченню. Разом з тим, дотримання вимог стильової вивіреності виконання не тільки не обмежує виконавську фантазію студента, а, навпаки, спонукає його до виявлення емоційно-оцінного ставлення до музики. З'ясування стильових особливостей допомагає глибше, повніше усвідомити зміст художніх образів, стимулюючи тим самим індивідуально-творче їх прочитання. Впровадження історико-стильового підходу в практику фортепіанного навчання активізує розвиток самостійності студентів, їх спроможності в майбутній професійній діяльності без допомоги викладача створювати виразну і стилістично виправдану інтерпретацію фортепіанних творів.

3. Керованість процесом фортепіанної підготовки студентів на засадах історико-стильового підходу в контексті нашого дослідження передбачає розробку і впровадження структурно-компонентної моделі і поетапної методики навчання, які виступають педагогічними умовами удосконалення фортепіанної підготовки майбутнього вчителя музики.

4. Запропонована модель фортепіанної підготовки включає такі компоненти: мотиваційно-спонукальний, зміст якого зорієнтовано на формування у студентів стабільного інтересу до стилевідповідного сприймання і відтворення музики; пізнавально-когнітивний, який спрямовано на збагачення знань студентів щодо об'єктивних закономірностей стильового розвитку мистецтва в процесі історичної еволюції; емоційно-оцінювальний, завданням якого є активізація індивідуально-особистісного характеру привласнення цінностей стильового письма композитора; виконавсько-творчий, що забезпечує діяльнісний характер засвоєння теоретичних засад стильового пізнання, оволодіння студентами засобами створення художньої інтерпретації музики відповідно до її стильових характеристик; професійно-практичний, який передбачає формування у студентів здатності до педагогічної проекції образно-стильового мислення.

5. Провідним засобом методичного забезпечення розробленої моделі виступає перспективне планування навчально-виконавського репертуару студентів на історико-стильових засадах. На відміну від стихійно-фрагментарного знайомства з окремими фортепіанними творами, дотримання історико-стильового підходу сприяє формуванню у студентів цілісної картини процесуального розвитку стильових ознак музичної творчості. Перспективне планування виконавського репертуару на історико-стильових засадах не суперечить ні ознайомленню із жанровим розмаїттям фортепіанного мистецтва, ні орієнтації на художньо-смакові уподобання студентів. Історико-стильова відповідність трактується в дослідженні як стрижень, який цілеспрямовує, а не обмежує репертуарне збагачення студента.

6. Проблема співвідношення усвідомленого та інтуїтивного способів музичного пізнання вирішується в дослідженні шляхом використання методу стильового аналізу в різних його модифікаціях (музикознавчий розбір твору, педагогічна адаптація словесної характеристики музичних образів, окреслення типових рис художньої творчості в певну історичну добу, проведення художніх аналогій у різних видах мистецтва тощо) в єдності із застосуванням різноманітних прийомів розширення музично-стильового досвіду студентів (ескізне виконання творів, створення жанрово-стильових добірок творів, зіставлення творчих здобутків композитора в різних видах виконавської діяльності і т.д.).

7. Важливою характеристикою впровадження історико-стильового підходу до процесу фортепіанної підготовки є спрямування пізнавальної діяльності студентів на виявлення узагальнених характеристик композиторського стилю в конкретному творі, а також виведення узагальнених уявлень про стиль композитора через аналіз конкретного його фортепіанного твору. Взаємодія узагальненого і конкретного в контексті стильового навчання студентів розглядається в дослідженні як продуктивний засіб збагачення стильової орієнтації студентів у музичному матеріалі, забезпечення багатошаровості їх стильового сприймання і виконання фортепіанної музики.

8. Основою педагогічної проекції історико-стильових понять є забезпечення мобільності знань, розвиток у студентів здатності до вільного оперування стильовими поняттями, формування навичок їх адаптованого викладу з огляду на вікові особливості сприймання учнівською аудиторією. Запровадження систематичного тренінгу, цілеспрямованого на потреби художньо-освітньої діяльності зі школярами, усвідомлення шляхів і методів стильового навчання учнів, перенесення отриманих знань та умінь у музичну діяльність педагогічного спрямування створює умови для продуктивної професійної самореалізації студентів у майбутньому.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів удосконалення фортепіанної підготовки студентів на основі історико-стильового підходу. В процесі подальшої розробки цієї складної проблеми заслуговують на увагу такі питання як забезпечення взаємозв'язків між викладанням виконавських дисциплін у вищих педагогічних закладах освіти на основі історико-стильового підходу; вплив стильового мислення на творчо-виконавську самореалізацію майбутнього вчителя музики; обґрунтування змісту музичного досвіду студентів у його стильових особливостях; активізація пізнавально-стильових засад виконавської підготовки студентів; педагогічні засади формування рецепційно-стильової установки майбутнього вчителя музики.

Публікації автора:

1. Буцяк В.І. Мистецтво і фаховий рівень учителя музики// Нова педагогічна думка: Науково-методичний журнал. – Рівне. - 1998.- № 1.- С.40 – 43.

2. Буцяк В.І. Формування художнього сприймання// Нова педагогічна думка: Науково-методичний журнал. – Рівне. – 1999. - № 1. – С. 69 – 71.

3. Буцяк В.І. Удосконалення майстерності вчителів музики// Нова педагогічна думка: Науково-методичний журнал. – Рівне. - 1999. -№ 3. – С. 54 – 56.

4. Буцяк В.І. Педагогічна культура в системі професійної підготовки вчителя музики// Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Наукові записки РДГУ. – Вип.15.- 2001. – С. 108 – 113.

5. Буцяк В.І. Фортепіанна підготовка студентів вищих педагогічних закладів на основі історико-стильового підходу// Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Наукові записки РДГУ. – Вип.24.- 2002. – С. 151 – 153.

6. Буцяк В.І. Місце історико-стильового принципу в осягненні специфіки музичної культури// Українська культура: минуле, сучасність, шляхи розвитку: Наукові записки РДГУ. – Вип.5. – 2000. – С. 192 – 202.

7. Буцяк В.І. До питання про місце українського фортепіанного концерту у педагогічному репертуарі// Професійні проблеми педагога-піаніста: збірка наукових та науково-методичних робіт педагогів України, членів Європейської асоціації викладачів-піаністів. – К.: УДПУ. – 1995. – С. 20 – 23.

8. Буцяк В.І. Особливості формування творчого відношення до професії вчителя музики у студентів музично-педагогічного факультету на заняттях по спецінструменту (фортепіано)// Реформування освіти і школи: сутність, проблеми і перспективи. РЕГІ. – Рівне: Тетіс. – 1997. – С.187 – 189.

9. Буцяк В.І. Формування художньої культури учнів на уроках музики// Сучасна початкова школа: проблеми, пошуки, знахідки: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. ТДПІ. 18 – 19 квітня 1996. – Тернопіль. – Ч.II. – С.67 – 68.

10. Буцяк В.І. Роль художньої культури в естетичному вихованні студентів// Школа за мир, взаєморозуміння і соціальний розвиток: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. РЕГІ. 21 – 23 травня 1996. – Рівне: Тетіс. – 1996. – Ч.II.- С.40 – 43.