У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукового завдання дослідження статевого виховання старших підлітків, що проявляється в теоретичному обґрунтуванні педагогічних умов статевого виховання старших підлітків у позаурочній діяльності та експериментальному підтвердженні результативності їх реалізації. Результати теоретичного й експериментального дослідження підтвердили гіпотезу, на якій вони ґрунтуються, засвідчили вирішення поставлених завдань і дали підстави для таких висновків: 1. Теоретично обґрунтовано та експериментально доведено актуальність статевого виховання учнів, що обумовлено сучасним моральним станом суспільства, низьким рівнем статевої культури учнівської молоді, що негативно позначається на функціонуванні інституту сім’ї. Метою статевого виховання є формування статевої свідомості та статевої культури вихованця, правильного розуміння суті та моральних цінностей взаємовідносин статей та виховання цнотливості учнівської молоді. Встановлено, що соціальні та педагогічні реалії вимагають від вітчизняної освітньо-виховної системи оновленого змісту, форм та методів статевого виховання учнівської молоді. Пошук шляхів і засобів статевого виховання школярів, які б відповідали сучасним суспільним потребам, традиційним українським уявленням про взаємини з представниками протилежної статі, становить одну з головних проблем педагогічної науки та практики сьогодення. На основі вивчення психолого-педагогічної літератури уточнено сутність понять „статеве виховання”, „статева вихованість”.
Під статевим вихованням ми розуміємо виховання культури статевих відносин, тісно пов’язаної з формуванням духовності, моральних принципів поведінки, відповідальності за неї та створення морально здорових взаємостосунків між юнаком і дівчиною, а також виховання цнотливості. Одночасно це і здобуття інформації з питань медико-біологічного характеру, грамотної, систематизованої, адаптованої відповідно до віку системи юридичних знань з питань шлюбно-сімейних відносин, гігієни дівчини і хлопця, формування відповідального ставлення за свої дії та вчинки, відповідального батьківства. Статева вихованість – властивість особистості, яка характеризується наявністю моральних цінностей і якостей та рівнем сформованості статевої культури школяра. У дослідженні визначено компоненти та показники статевої вихованості старших підлітків: когнітивний (наявність анатомо-фізіологічних знань про людину, розуміння різних понять системи відносин „людина-людина”); емоційно-ціннісний (усвідомлення школярем власного ставлення до осіб іншої статі, позиція у міжстатевих взаєминах, ціннісні орієнтації, мотиви, ідеали, переконання) та діяльнісно-поведінковий (готовність особистості до реалізації власних переконань у міжстатевих взаєминах, визначення життєвої позиції школяра).
За означеними компонентами і показниками обґрунтовано рівні статевої вихованості учнів: високий, середній, низький. Дослідженням підтверджено, що старший підлітковий вік є найбільш синзетивним для статевого виховання школярів, що визначається психологічними особливостями вихованців цієї вікової групи. Саме в цей період відбувається формування особистості через докорінні зрушення, що зумовлені перебудовою психологічних структур та виникненням новоутворень, а також закладаються підстави свідомої поведінки при спілкуванні з особами протилежної статі. Старший підлітковий вік завдяки розвитку самосвідомості та прагненню до самостійності і самопізнання є найбільш сприятливим для формування основ статевої культури та підвищення рівня статевої вихованості. Розроблено та експериментально перевірено педагогічну модель статевого виховання старших підлітків у позаурочній діяльності, яка включає в себе: мету, принципи, педагогічні умови, засоби, форми, методи та результат статевого виховання школярів. Теоретично обґрунтовано та експериментально доведено, що цілеспрямована позаурочна діяльність сприяє підвищенню рівня статевої вихованості школярів. При цьому прояв її кількісної і якісної результативності значною мірою залежить від змістового і методичного забезпечення виховних форм роботи, вибору оптимальних засобів впливу, які активізують мислення вихованців, чинять позитивну дію на емоційно-чуттєву сферу, є для учнів особистісно вагомими. Основними ознаками її організації є: педагогічна взаємодія, гнучкість, цілеспрямованість, змістова наповненість форм і можливість включення школярів до різних видів діяльності. Позаурочна діяльність має бути чітко організованою, спланованою, контрольованою, а також цікавою і посильною для школярів (відповідати їхнім віковим особливостям). З метою підвищення педагогічної культури батьків в аспекті статевого виховання нами розроблено та апробовано лекторій для батьків „Статеве здоров’я старшого підлітка”. З’ясовано, що ефективність статевого виховання старших підлітків у позаурочній діяльності забезпечується дотриманням таких педагогічних умов: органічна єдність когнітивного, емоційно-ціннісного, діяльнісно-поведінкового компонентів статевої вихлованості; спільна діяльність сім’ї, релігійних і громадських організацій та закладів освіти; удосконалення педагогічної культури батьків у сфері статевого виховання та розробкою і впровадженням курсу „Моє здоров’я (статеве виховання)” для учнів 7-9 класів, врахування індивідуальних, вікових та статевих особливостей школярів старшого підліткового віку, впровадження і застосування особистісно орієнтованих технологій статевого виховання старших підлітків в позаурочній діяльності.
Результати дослідження дають підстави стверджувати, що розроблена педагогічна модель статевого виховання старших підлітків виявилась ефективною, а це дозволяє говорити про досягнення поставленої мети, вирішення завдань дослідження. У той же час наша робота дає можливість визначити напрями перспективних досліджень. Серед них: проблема статевого виховання школярів при вивченні предметів гуманітарного циклу; визначення ролі, змісту та основних напрямів діяльності сім’ї у цьому процесі, забезпечення його наступності. |
