Анотація до роботи:

Водяна В. О. «Педагогічні умови розвитку творчої активності підлітків засобами культурно-мистецьких програм» . – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. – Тернопіль, 2009.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню та експериментальній перевірці педагогічних умов розвитку творчої активності підлітків засобами культурно-мистецьких програм.

Конкретизовано зміст понять «творча активність», визначено та обґрунтовано педагогічні умови розвитку творчої активності підлітків: розробка методик діагностики та критеріїв оцінювання рівнів розвитку творчої активності підлітків; організація виховного процесу на основі культурно-мистецьких програм; залучення підлітків до різних видів художньо-творчої діяльності в процесі реалізації культурно-мистецьких програм; демократизація та гуманізація виховного середовища в діяльності тимчасових творчих колективів; підготовка вчителів (вихователів, керівників, координаторів) до вирішення виховних завдань з розвитку творчої активності підлітків засобами культурно-мистецьких програм. Розроблено функціональну модель розвитку творчої активності підлітків, яка містить мету і результат виховання, педагогічні умови, принципи, напрями та засоби культурно-мистецьких програм. Культурно-мистецькі програми охарактеризовано як засіб розвитку творчої активності підлітків, який базується на духовних надбаннях загальнолюдської культури, акумульованих у творах мистецтва та зразках традиційної народної культури, забезпечує виконання виховних завдань у процесі художньо-творчої діяльності учнів під час проведення тематичних творчих заходів, та уроків художньо-естетичного і гуманітарного циклу

Доведено ефективність розроблених педагогічних умов.

1. Розкриття базового для дослідження поняття «творча активність» ґрунтувалося на таких поширених у сучасній психолого-педагогічній науці підходах до його розуміння, як: особистісний, діяльнісний та особистісно-діяльнісний. На цій основі творча активність розглядається як інтегративна властивість особистості, характеристика способу її життя, яка спирається на творчу спрямованість мотиваційної системи і виявляється в усіх сферах людської діяльності, забезпечуючи її творчий результат. Мотиваційний та діяльнісно-операційний компоненти творчої активності зумовлюють певні рівні її розвитку. Серед якостей, властивих творчо активній особистості підлітка, провідними є: емоційна чутливість, цілеспрямованість, відповідальність, самостійність, наполегливість, критичність. Їх формування залежить від тих загальних вікових особливостей, які визначають специфіку розвитку творчої активності школярів у підлітковому віці. Саме в цей період складаються передумови для актуалізації творчої потреби, виникнення стійкого творчого інтересу та становлення творчо спрямованої ціннісної системи підлітків.

2. До педагогічних умов, тобто спеціально створюваних обставин ефективної організації виховного процесу, які інтенсифікують розвиток творчої активності учнів, належать: розробка діагностичних методик та критеріїв оцінювання рівнів розвитку творчої активності підлітків; організація виховного процесу на основі культурно-мистецьких програм; залучення підлітків до різних видів художньо-творчої діяльності в процесі реалізації культурно-мистецьких програм; створення демократичних відносин між учнями і педагогами в діяльності тимчасових творчих колективів як структурно-виконавчих суб’єктів культурно-мистецьких програм; підготовка вчителів (вихователів, керівників, координаторів) до вирішення виховних завдань з розвитку творчої активності підлітків засобами культурно-мистецьких програм.

3. Запропонована в дисертаційній роботі функціональна модель розвитку творчої активності являє собою ієрархічну цілісність, що відображає мету та результат виховання, педагогічні умови, які забезпечують цей процес, специфічні принципи (пріоритетність художньо-творчої діяльності та активної позиції учнів; комплексність використання різних видів мистецтв під час розробки і реалізації культурно-мистецьких програм; цілісність та системність підходу до виховання; інтеграція навчальних дисциплін та виховних заходів; індивідуалізація художньо-творчої діяльності; демократизація та гуманізація взаємин учнів та вчителів), напрями і засоби виховання, методики та діагностичні критерії встановлення рівнів розвитку творчої активності підлітків, форми реалізації процесу художньо-творчої діяльності.

4. Культурно-мистецька програма як засіб розвитку творчої активності підлітків, базується на духовних надбаннях загальнолюдської культури, акумульованих у творах мистецтва та зразках традиційної народної культури, забезпечує виконання виховних завдань у процесі художньо-творчої діяльності учнів під час проведення тематичних творчих заходів та уроків художньо-естетичного і гуманітарного циклу. Реалізація вказаних програм ґрунтується на педагогічно вмотивованих принципах. Культурно-мистецькі програми сформовані у дисертації за трьома тематичними напрямами: «Людина і природа», «Родовід», «Вічні духовні цінності». Засобами виховного впливу цих тематичних програм виступають: художня розповідь, поезія, музика, образотворче мистецтво, театральне мистецтво, хореографія, кіномистецтво, декоративно-ужиткове мистецтво, дизайн, народні звичаї та обряди. Культурно-мистецькі програми «Золотий фонд пісенної спадщини українського народу», «Мистецький Пантеон України», «О, роде наш красний», «Джерела доброти», «Дорога до Храму», «Традиційні свята та обряди українського народу», «Довкілля неповторна казка» впроваджено у виховний процес загальноосвітніх шкіл як виховна технологія.

5. Якісне й кількісне опрацювання наслідків проведених констатувального та формувального експериментів спиралося на критерії розвитку творчої активності, зокрема: мотиваційний (сформованість цінності творчості, спрямованість творчого інтересу, актуалізація творчої потреби), діяльнісний (постановка творчих цілей, засвоєння творчих дій та операцій, оцінка результативності творчих досягнень) та поведінковий (зацікавлення процесом творчості, переборювання труднощів, якісне виконання обов’язків, здійснення дій без сторонньої допомоги, об’єктивна оцінка результатів діяльності) Комплексне застосування методики М. Рокіча «Цінннісні орієнтації», адаптованих і модифікованих методик САН (самопочуття, активність, настрій), а також спеціально розроблених анкети «Карта творчих інтересів» і «Табеля оцінювання творчих досягнень» забезпечило виявлення початкового, середнього, достатнього, й високого рівнів розвитку творчої активності школяра підліткового віку.

6. Суть формувального експерименту, який забезпечив всебічну перевірку ефективності педагогічних умов розвитку творчої активності підлітків, полягала у впровадженні культурно-мистецьких програм у виховну практику загальноосвітніх шкіл Тернопільщини та Донеччини. При цьому реалізація відповідної тематичної програми здійснювалася за такими етапами, як: пошуково-організаційний, практичної реалізації, підсумково-аналітичний. Методика формувального експерименту, спрямована на виконання виховних завдань (розвиток емоційної чутливості, формування творчої цілеспрямованості, самостійності, наполегливості, критичності, відповідальності) проводилась за актуалізаційно-емоційним, інтенційно-цільовим, предметно-операційним та аксіологізаційним етапами виховного впливу і містила вказівку на методи виховання (приклад, бесіда, пояснення, перцептивне сприймання, постановка художньо-творчих цілей, зіставлення, «приміряння ролей», захист творчих ідей, самооцінка, інтерпретація, соціальна реалізація), форми реалізації та засоби культурно-мистецьких програм.

7. Дослідницьку гіпотезу підтвердили розрахунки, отримані на вихідному, проміжному та кінцевому зрізах діагностування рівнів розвитку творчої активності підлітків, яке було проведене в експериментальних та контрольних групах. На вихідному зрізі простежується незначна відсоткова відмінність кількісних показників, які демонструють розвиток творчої активності школярів в експериментальних і контрольних групах. На противагу цьому кінцевий зріз діагностування засвідчує стабільну динаміку активного росту показників рівня творчої активності учнів в експериментальних групах і стійку тенденцію переходу підлітків із початковим та середнім рівнями на достатній та високий рівні в експериментальних групах. Так, кількість учнів ЕГ-1 і ЕГ-2 із початковим рівнем творчої активності значно зменшилась(відповідно до 8% і 6%), із середнім рівнем від 46% – до 31% і 33%, натомість кількість підлітків із достатнім та високим рівнями збільшилася (відповідно до 39% і 40% та з 0% до 22% і 21%). На противагу цьому порівняння даних початкового та кінцевого зрізів у контрольних групах виявляє незначні кількісні зміни. Якісний аналіз переконує, що експериментальних групах в учнів значно поглибилася мотивація до творчої діяльності, посилилася емоційна чутливість до творчості, помітнішими стали стійкість творчих інтересів, якісне виконання обов’язків, спрямованість на досягнення творчих результатів, підвищилася також об’єктивна оцінка результатів діяльності, рівень самоконтролю. Якісні зміни у виховному процесі експериментальних шкіл, а саме: спрямування на основні напрямки розвитку творчо активної особистості підлітка, оволодіння педагогами відповідної методики, широке залучення дітей до художньо-творчої діяльності, поглиблення взаємодовіри та взаємоповаги між вчителями та учнями підтверджують гіпотезу дослідження.

Перспективи подальшого дослідження розглянутої в дисертації проблематики вбачаємо у створенні цілісної системи тематичних культурно-мистецьких програм, розрахованих на всі вікові групи школярів, що дасть змогу, поєднуючи індивідуальний і груповий підходи до розвитку творчої активності учнів, належно скорегувати навчальний і виховний процеси сучасної шкільної освіти.

Публікації автора:

I. Статті в наукових фахових виданнях

1. Водяна В. О. Культурно-мистецькі програми як особистісно орієнтована виховна технологія в сучасній школі / В.О. Водяна // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – Тернопіль, 2006. – № 2. – С. 69–72.

2. Водяна В. О. Розвиток творчої активності підлітків в умовах роботи духовного театру-студії / В. О. Водяна // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – Тернопіль, 2006. – № 5. – С.81–85.

3. Водяна В. О. Культурно-мистецькі програми: основи виховної технології і підготовка вчителів мистецьких дисциплін до її реалізації у школі / В.О.Водяна // Педагогіка вищої та середньої школи. Зб. наук. пр. Спеціальний випуск №18: Мистецько-педагогічна освіта. – Ч.1. – Кривий Ріг, 2007. – С. 93–101.

4. Водяна В. О. Духовне становлення особистості підлітка як педагогічна умова розвитку його творчої активності (в контексті реалізації культурно-мистецьких програм) / В. О. Водяна // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – Тернопіль, 2007. – № 10. – С. 61–64.

II. Навчально-методичні матеріали і програми

5. Водяна В. О. Впровадження культурно-мистецьких програм у виховний процес загальноосвітньої школи: методичні рекомендації. / В. О. Водяна. – Тернопіль : Вид-во ТНПУ, 2006. – 40 с.

6. Водяна В. О. Культурно-мистецькі програми : програма навч. курсу для студ. спец. 8.020207 «Музична педагогіка та виховання» / В. О. Водяна. – Тернопіль : ТНПУ, 2005. – 18 с.

III. Статті в інших виданнях

7. Водяна В. О. Взаємодія мистецтв у розвитку творчої активності підлітків (на матеріалі культурно-мистецьких програм для загальноосвітньої школи) / В. О. Водяна // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія 14: Теорія і методика мистецької освіти. – К., 2007. – Вип. 5(10). Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Гуманістичні орієнтири мистецької освіти», 26-27 квітня 2007 року. – С. 182–185.