Виховання учнівської молоді здійснюється в умовах соціально-політичних реформ і боротьби з такими негативними явищами, як втрата моральних і естетичних ідеалів та загальна духовна криза в суспільстві. Тому особливої актуальності набуває проблема духовного розвитку особистості школяра в сучасних соціокультурних умовах. Вона потребує посиленої уваги школи і суспільства в цілому, нових, нетрадиційних підходів до її розв’язання на рівні педагогічної науки і практики. 1. Доля підростаючого покоління значною мірою залежить від стабільного функціонування науково обґрунтованої системи виховання, яка визначає орієнтири і дає чіткі настанови щодо розвитку духовної сфери, вищих духовних цінностей людини. З аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури випливає, що духовні цінності учнів молодшого шкільного віку – це орієнтири в їхній поведінці, що дають змогу оцінювати явища, мотиви і вчинки оточуючих людей та формують уміння і навички моральної поведінки. Важливою ланкою системи виховання духовних потреб і ціннісних орієнтацій молодших школярів є уроки музики. 2. Аналіз теоретичних досліджень, досвіду педагогів-практиків засвідчує, що в технологічному плані прилучення молодших школярів до духовних цінностей доцільно здійснювати на основі спеціально обґрунтованого з урахуванням особливостей цього вікового періоду механізму. Підвищення ефективності прилучення молодших школярів до духовних цінностей на уроках музики досягається у випадку застосування механізму, структурованого на базі емоційно-чуттєвого, когнітивно-раціонального та творчо-діяльнісного компонентів. 3. Структурні компоненти процесу прилучення молодших школярів до духовних цінностей успішно функціонують у разі забезпечення певних педагогічних умов. Це – інтеграція міжпредметних та міжхудожніх знань, умінь і навичок; організація навчально-виховного процесу на уроках музики з використанням аксіологічного та особистісно-діяльнісного підходів; стимулювання потреби творчої самореалізації молодших школярів у різних видах музичної діяльності. 4. Дослідження підтвердило ефективність прилучення молодших школярів до духовних цінностей, що ґрунтується на педагогічних впливах, які забезпечують динамічний розвиток усіх структурних компонентів цього процесу. Проведене дослідження дало змогу розглянути проблему прилучення молодших школярів до духовних цінностей на уроках музики з позицій особистісно-орієнтованої парадигми, в центрі уваги якої доброзичливе, гуманістичне ставлення до дитини, врахування і використання можливостей виховного впливу різних явищ музичної творчості і буття. 5. Внаслідок педагогічного експерименту визначено критерії і рівні сформованості духовних цінностей молодших школярів. Емоційно-емпатійний критерій включає показники: 1) характер емоційно-емпатійного реагування на музику; 2) ступінь сформованості здатності до міжхудожніх (асоціативних) зв’язків. Когнітивно-раціональний критерій містить показники: 1) ступінь інформованості про музичне мистецтво; 2) розуміння смислу духовних цінностей; 3) характер художньо-ціннісних орієнтацій. Творчо-діяльнісний критерій включає показники: 1) наявність інтересу до різних видів художньої діяльності; 2) адекватність музичних суджень про зміст художніх образів; 3) ступінь вираженості потреби в самостійній музично-творчій діяльності. Результати констатувального експерименту дали змогу визначити три рівні сформованості духовних цінностей у молодших школярів: високий, середній, низький. 6. У ході формувального педагогічного експерименту було розроблено методику прилучення молодших школярів до духовних цінностей на уроках музики, спрямовану на формування таких особистісних якостей: художня ерудиція; культура художнього сприйняття, виражена в синтезі емоційної реакції на сприйнятий твір і системи знань про своєрідність мови і виражальні засоби різних видів мистецтв; художній смак; спрямованість художньо-ціннісних орієнтацій на вищі духовні цінності, активність творчого самовираження; комплекс знань, вмінь і навичок, що сприяє мобільності учнів під час засвоєння духовних цінностей. 7. Методика виховної роботи на уроках музики містить комплекс методів, що охоплюють процес прилучення молодших школярів до духовних цінностей, а саме: поглиблення знань молодших школярів про духовні цінності на уроках музики; активізація асоціативних зв’язків між художніми творами і життєвими переживаннями дитини; створення емоційно-чуттєвих ситуацій осягнення духовних цінностей засобами різних видів мистецтва; спонукання молодших школярів до вербального вираження музичних суджень; стимулювання творчого самовираження учнів у різних видах музичної діяльності (сприйняття, виконавство, композиторство), а також через імпровізаційне входження в художній образ. 8. У дослідженні визначено етапність прилучення молодших школярів до духовних цінностей на уроках музики. Результативність процесу прилучення молодших школярів до духовних цінностей відображається в динаміці культури сприйняття художніх творів, спрямованості художньо-ціннісних орієнтацій, активності художньо-творчої діяльності учнів. Проведене дослідження не висвітлює всіх аспектів проблеми прилучення молодших школярів до духовних цінностей. Подальшої уваги дослідників потребують такі напрями цієї проблеми: педагогічні умови спільної діяльності початкової школи і позашкільних закладів з метою прилучення молодших школярів до духовних цінностей; взаємодія різних видів мистецтва у розвитку духовних цінностей молодших школярів; реалізація принципу наступності у формуванні духовних цінностей молодших школярів і учнів середніх класів; підготовка студентів музично-педагогічних факультетів до формування духовних цінностей молодших школярів. | 