У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми культурологічної підготовки майбутнього вчителя в умовах вищого педагогічного закладу освіти, що полягає у визначенні її структури, змісту і результату – формування готовності до культуровідповідної професійно-педагогічної діяльності; виявленні, обґрунтуванні та експериментальній апробації педагогічних умов забезпечення цього процесу. Дані теоретичного і експериментального дослідження загалом підтвердили гіпотезу, на якій воно ґрунтується, засвідчили вирішення поставлених завдань та правомірність визначених педагогічних умов культурологічної підготовки і дали підстави для наступних висновків:: 1. Культурологічна підготовка студентів вищих педагогічних закладів освіти є системою змістово-теоретичного та організаційно-методичного забезпечення формування готовності майбутнього вчителя до культуровідповідної професійно-педагогічної діяльності, яка включає структурні (гуманістичні ціннісні орієнтації, культурологічні знання, культурологічні вміння) та змістові ( аксіологічний, когнітивний, креативний, особистісний) компоненти. Доведено, що особистісний компонент є системотвірним, а єдність і взаємовплив структурних і змістових компонентів – важлива педагогічна умова культурологічної підготовки. 2. Здійснена за блочно-структурним принципом і обґрунтована системна побудова моделі культурологічної підготовки спрямована на досягнення провідної мети – формування культурологічної готовності майбутнього вчителя, визначено основно її теоретичні засновки. 3 Подальшого розвитку набули специфічні принципи організації процесу культурологічної підготовки, які випливають із загальнопедагогічних: принцип гуманізації навчально-виховного процесу, який забезпечує спільне входження вчителя і учня у контекст сучасної культури; культурологічної спрямованості професійно-педагогічної підготовки; адекватності мети і системності культурологічних методів; аналітико-синтетичного підходу, який уможливлює оптимальне функціонування системи культурологічної підготовки за умов цілісності, відкритості, гнучкості, варіативності, динамічності; повноти і доцільності, що визначає склад і структуру навчального змісту; інтегративної організації процесу культурологічної підготовки; забезпечення готовності до культуровідповідної виховної діяльності; естетизації діяльності, побуту, створення культуротворчого середовища. Ці принципи обумовили вимоги до змісту, методів, організаційних основ процесу формування у студентів гуманістичних ціннісних орієнтацій, культурологічних знань і вмінь, у практичній діяльності стали підставами для визначення, обґрунтування і забезпечення педагогічних умов культурологічної підготовки. 4. Доведено, що процес культурологічної підготовки має поетапний характер. Виділені етапи модельованого процесу за змістом відповідають логіці професійно-педагогічної підготовки, забезпечують поступове удосконалення готовності майбутніх учителів до культуровідповідної діяльності. Адаптаційно-професійний етап сприяє адаптації студентів до умов вищого навчального закладу, входженню їх у культуровідповідний зміст діяльності, сформована при цьому культурологічна готовність забезпечує ознайомлення і сприйняття культурно-освітніх феноменів. Результатом локально-професійного є готовність майбутніх учителів до “впізнавання” культури, введення знань у культурний контекст, розвиток гуманітарного мислення. Готовність, сформована на системно-професійному етапі включає систему знань і вмінь, обумовлених гуманістичними ціннісними орієнтаціями, відбиває здатність до культурологічного аналізу освітньо-культурних явищ і подій, забезпечує рівень “розуміння” культури. 5. Виявлено, що місце і роль культурологічної складової у системі професійно педагогічної підготовки підвищується міжпредметною взаємодією на основі інтеграційних культурологічних модулів “Світоглядна і поведінкова культура”, “Методика культуровідповідної виховної діяльності”, “Культурологія гомоетики”, “Культурологія екоетики”, “Культурологія техноетики”, що сприяє забезпеченню цілісності, гармонійності, системності підготовки майбутнього вчителя до культуровідповідної діяльності, посилює спрямованість на здобуття культурологічних знань і вмінь, формування гуманістичних ціннісних орієнтацій. 6. Результати формуючого експерименту засвідчили продуктивність розробленої критеріально-рівневої характеристики ціннісно-цільового, змістового, діяльнісно-творчого, особистісно-позиційного компонентів культурологічної готовності, що дозволило простежити динаміку їх формування і довести, що впроваджена у практику професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя цілісна система культурологічної підготовки, реалізовані через особистісно орієнтовану технологію педагогічні умови забезпечили формування високого рівня готовності до культуровідповідної професійної діяльності. 7. Встановлено на основі аналізу індивідуальних показників сформованості визначених компонентів, інтрадинамічних карт-характеристик стійку тенденцію підвищення від адаптаційного до творчого рівня культурологічної готовності студентів, залучених до експериментального навчання від. Значне підвищення рівня сформованості ціннісно-цільового, особистісно-позиційного і діяльнісно-творчого компонентів готовності у порівнянні із змістовим свідчать про те, що у процесі цілеспрямованої культурологічної підготовки у майбутніх учителів відбулася зміна пріоритетів: сформовані гуманістичні ціннісні орієнтації зумовили детермінацію культурологічних знань і вмінь, які стали розглядатися як засоби особистісного саморозвитку. 8. У ході дослідно-експериментальної роботи виявлені, обґрунтовані і підтверджені педагогічні умови, які забезпечили результативність формуючого експерименту. Доведено, що саме такі умови закладені і реалізовані у впровадженій педагогічній системі культурологічної підготовки, яка відповідає вимогам цілісності, відкритості, гнучкості, динамічності, варіативності, а саме: впровадження практичної діагностики на кожному етапі; гармонійне і гуманне поєднання суб’єктивних і об’єктивних цілей освіти майбутнього вчителя через особистісно орієнтовану технологію; культурологічна спрямованість змісту і дидактичних засобів, реалізація культурологічного потенціалу дисциплін світоглядно-культурологічної, психолого-педагогічної, спеціально-предметної підготовки на основі міжпредметної інтеграції через інтеграційні культурологічні модулі; гуманітарна проблематизація навчально-практичного змісту через систему навчально-пізнавальних завдань і проблемних ситуацій культурологічного змісту; рефлексивна позиція викладачів і студентів, діалогічна форма суб’єкт-суб’єктної взаємодії та прилучення до гуманістичних вартостей педагогічної професії; формування свідомої активності студентів через педагогічно доцільне стимулювання, управління особистісним культурологічним розвитком, рефлексивною позицією, діалогічними і полісуб’єктними стосунками. Основні результати дослідження висвітлено у наступних публікаціях автора: Настенко Л.Г. Гераклітовий тип людини як ідеал підготовки майбутнього вчителя на перехресті тисячоліть// Соціалізація особистості: Збірник наукових праць. – Випуск 4. – К.: НПУ, 1999. – С. 25-33. Настенко Л.Г. Методологічні засади культурологічної складової професійної підготовки майбутнього вчителя// Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – Випуск 2. Ч. 4 (педагогічні науки). – К.: Логос, 1999. – С. 72-84. Настенко Л.Г. Педагогічно-просвітницька діяльність Михайла Драгоманова як взірець у професійному становленні та культурологічному розвитку майбутнього вчителя// Збірник наукових праць: Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка. – Випуск 3 (7). – Серія “Педагогічні науки”. – Полтава, 1999. – С. 92-99. Настенко Л.Г. Цільовий та змістовий компоненти культурологічної складової процесу підготовки майбутнього вчителя// Збірник наукових праць: Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка. – Випуск 1 (15). – Полтава, 2001. – С. 128-133. Настенко Л.Г. До питання розробки змісту і структури культурологічної складової професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя// Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – Випуск 41. – К.: НПУ, 2001. – С. 170-172. Настенко Л.Г. Педагогічне керівництво самовихованням учнів// Матеріали міської науково-практичної конференції “Людина, гармонія, світ”. – Полтава, 1998. – С. 50-54. Настенко Л.Г. А.С.Макаренко про роль самовиховання у формуванні особистості // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “А.С.Макаренко – видатний педагог ХХ століття”. – Полтава: Пед. ін-т, 1999. – С. 134-138. Настенко Л.Г. Проблеми освіти та виховання у педагогічній спадщині М.П.Драгоманова// Матеріали міської науково-практичної конференції “Виховання молоді на історико-культурних традиціях рідного краю”. – Полтава, 1999. – С. 183-188. Настенко Л.Г. Особистісно-орієнтований підхід як умова культурологічного розвитку і виховання майбутніх спеціалістів// Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Профорієнтація та довузівська підготовка майбутніх спеціалістів: проблеми, досвід, перспективи”. – Чернігів, 1999. – С.204-208. Настенко Л.Г. Гуманізація освітньо-виховного процесу як фактор культурологічної підготовки майбутнього спеціаліста// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. “Гуманітарна освіта в технічному університеті: проблеми та перспективи”. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2001. – С. 91-98.
|