Анотація до роботи:

Білецька Г.А. Педагогічні умови інтеграції фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін у підготовці екологів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2004.

Дисертація присвячена проблемі інтеграції знань майбутніх екологів. Показано інтегрований характер екології як науки, її міждисциплінарний статус. Проаналізовано стан розв’язання проблеми інтеграції знань у науково-педагогічній літературі. Обґрунтовано педагогічні умови здійснення інтеграції знань з фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін. Розроблено методичні підходи до екологізації змісту біології, хімії, фізики, математики, інформатики, викладання інтегрованих спецкурсів “Вступ до фаху” і “Моніторинг навколишнього середовища”.

Основні результати роботи впроваджено в навчальний процес вищих навчальних закладів, що готують екологів, експериментально перевірено ефективність запропонованої методики, сформульовані методичні рекомендації для викладачів фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін.

1. Аналіз філософської, соціологічної літератури і чисельних психолого-педагогічних досліджень розкрив окремі аспекти підготовки еколога і, разом з тим, показав її комплексний характер. Екологічна проблема висунула інтеграцію знань як невідкладне завдання сьогодення, принцип відбору змісту екологічної освіти.

Узагальнення результатів педагогічних досліджень дозволяє з’ясувати переваги інтегрованого підходу, що забезпечує:

- цілісне бачення і розгляд об’єктів;

- системну побудову всього навчального процесу;

- узагальнення і систематизацію змісту навчання, його компонентів (знань, умінь, навичок);

- оптимальне сполучення в ньому суттєвих характеристик системного і комплексного підходів;

- наступність на всіх етапах безперервної освіти;

- взаємозв’язок теоретичного і практичного навчання;

- доцільне об’єднання і синтез компонентів змісту навчання;

- ефективне використання міжпредметних зв’язків;

- формування цілісної системи узагальнених знань, способів і видів діяльності.

Аналіз досліджень показав, що здійснення систематичної інтеграції навчальних дисциплін переконує студентів у тому, що між різними галузями знань немає різких меж, що вони не відірвані одна від одної, а з різних боків і кожна своїми методами вивчають матеріальний світ; лише сукупність отриманих ними результатів дає загальне уявлення про світ. Все це має важливе виховне значення, формує в студентів правильний науковий світогляд.

2. Формування інтегрованої системи знань у майбутніх екологів можливе за таких педагогічних умов:

- в основу курсів фундаментальних дисциплін покладені принципи системного підходу і врахована практична спрямованість теоретичного матеріалу;

- розроблена система трьохетапного навчання, за якою на першому етапі формується ядро екологічної освіти на базі фундаментальних законів, на другому – закладаються основи екологічного мислення, на третьому – здатність аналізувати екологічні проблеми і застосовувати теоретичні знання для їхнього вирішення;

- предметно змістова інформація фундаментальних дисциплін зорієнтована на професійне навчання студентів (екологізація навчальних дисциплін);

- максимальна екологізація змісту таких дисциплін, як біологія, хімія, фізика, математика, інформатика;

- здійснення міжпредметних зв’язків між самими фундаментальними дисциплінами у процесі їхнього викладання;

- синтез різнопредметних знань під час виконання лабораторних робіт з професійно орієнтованих дисциплін;

- проведення лекцій з інтегрованих курсів, на яких розглядаються екологічні проблеми;

- створення інтегрованих спецкурсів.

3. Аналіз сучасного стану екологічних проблем, новітніх досягнень в галузі професійної освіти дозволив відібрати важливі дидактичні принципи структурування змісту екологічної освіти: інтегрованість, міждисциплінарність, відповідність гуманістичним критеріям. Самим дієвим засобом реалізації цих принципів є екологізація всіх навчальних дисциплін.

Екологізація фундаментальних дисциплін розвиває інтеграційні тенденції пізнання закономірностей природних та виробничих процесів, сприяє підвищенню рівня креативності, розвитку здібностей до альтернативного мислення, формує уміння розробляти стратегію пошуку розв’язання екологічних завдань, прогнозувати результати реалізації прийнятих рішень на основі моделювання явищ і об’єктів, що вивчаються, та взаємозв’язку між ними.

Екологізація дисциплін забезпечує їхню професійну спрямованість, яка є засобом перетворення знань в переконання, джерелом розвитку ноосферного світогляду.

4. Дослідження показали, що завдяки максимальній екологізації фундаментальних дисциплін, інтеграції знань з фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін, заняттям із інтегрованих спецкурсів “Вступу до фаху” і “Моніторинг навколишнього середовища” майбутнім екологам було забезпечено:

- розуміння ролі еколога і рівня його професійної підготовки в житті суспільства;

- мотивацію до вивчення фундаментальних дисциплін;

- виховання відповідальності за результати майбутньої професійної діяльності;

- вивчення основ майбутньої екологічної діяльності;

- формування світогляду і розвиток загальної екологічної культури;

- знання особливостей підходу до вирішення екологічних проблем у східній та західній культурі;

- ознайомлення з історією розвитку вітчизняної та зарубіжної екології як науки;

- ознайомлення з основними технологіями виробництва, їхнім впливом на довкілля;

- ознайомлення з можливостями математичного моделювання і застосування комп’ютерних технологій для вивчення глобальних екологічних проблем;

- набуття навичок досліджень екологічних ситуацій, проведення необхідних вимірювань і розрахунків;

- розвиток умінь передбачати наслідки екологічних катастроф, вживати заходів щодо їхнього усунення;

- вміння аналізувати ситуацію в екосистемах;

- розвиток практичних навичок у вирішенні екологічних проблем;

- розуміння ролі фундаментальних наук у вирішенні екологічних проблем.

5. Проведене дослідження дозволяє сформулювати рекомендації викладачам фундаментальних дисциплін, що готують екологів.

З метою екологізації біології потрібно використовувати задачі з екологічним змістом. Вони сприяють розвитку екологічних понять, активізують навчально-пізнавальну діяльність, створюють умови для формування логічного мислення.

Хімія має забезпечити майбутньому екологу знання технологій, що здатні як знищити так і зберегти навколишнє середовище. З метою екологізації курсу хімії повинні використовуватись можливості хімічного практикуму, а також розрахункових задач пізнавального характеру з екологічним змістом.

На заняттях з фізики основна увага має приділятись фізичним процесам, що зумовлені самою природою, і впливу технічних досягнень на ці процеси.

Екологізація змісту вищої математики передбачає розгляд на заняттях практичних задач, що містять розрахунки, які можуть бути потрібними під час розв’язання екологічних проблем (диференціальне та інтегральне числення, теорія ймовірностей, комбінаторика тощо).

Знання інформатики мають дати фахівцю можливість не лише використовувати банки екологічної інформації, а й моделювати певні природні чи техногенні процеси з метою вивчення їхнього впливу на довкілля.

6. Результати дослідження можуть бути використані на таких рівнях:

- Міністерством освіти і науки України, Науково-методичноим центром вищої школи для подальшої розробки стандартів екологічної освіти на основі інтеграції фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін;

- інститутами та університетами, що здійснюють підготовку екологів, для розробки інтегрованих лекцій, лабораторних занять та спецкурсів;

- викладачами фундаментальних наук для здійснення екологізації навчальних дисциплін.

Проведене дослідження не вичерпує усіх проблем професійної підготовки екологів. Подальшого вивчення потребують такі проблеми: гуманізація професійної освіти екологів; мотивація до оволодіння професією еколога; комп’ютеризація навчального процесу.

Публікації автора:

1. Білецька Г.А. Інтеграційні тенденції в професійній підготовці еколога // Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка і психологія. – № 208. – Чернівці: Рута. – 2004. – С. 21-28.

2. Білецька Г.А. Синтез культур та інтеграція знань як засоби вирішення екологічних проблем // Збірник наукових праць – №26. – Ч. ІІ. –Хмельницький: Видавництво Національної академії ПСУ. – 2004. – С. 88-90.

3. Білецька Г.А. Вивчення глобальних екологічних проблем на основі інтеграції знань з фундаментальних дисциплін // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2004. – №1. – С. 3-7.

4. Білецька Г.А. Шляхи екологізації фундаментальних дисциплін у підготовці еколога // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка і психологія. – №9. – 2004. – С. 92-97.

5. Білецька Г.А. Інтегровані спецкурси в підготовці майбутніх екологів // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. – Київ–Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. –С. 339-344.

6. Білецька Г.А. Підготовка висококваліфікованого фахівця-еколога як один із шляхів вирішення екологічних проблем // Збірник праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції “Шляхи вирішення екологічних проблем урбанізованих територій: наука, освіта, практика”. –ЕКО-Хмельницький №5. –2003. –С. 156-158.

7. Білецька Г.А. Екологічна хімія підземних вод Хмельницької області // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2000. – №6. Ч. 3. –С. 114-115.

8. Білецька Г.А., Шаврова Л.В. Використання систем штучного інтелекту у моніторингових дослідженнях // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2002. – Т. 1: Технічні науки. – №3. – С. 224-226.

9. Білецька Г.А., Новицька Л.Л. Мінеральні води Хмельницької області. Оптимізація складу мінеральних вод // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Хімія. – Ужгород: “Поличка Карпатського краю”. – 2002. – Випуск 8. – С. 63-65.

10. Копилець В.І., Білецька Г.А. Комп’ютерний пошук хімічного складу нержавіючих сталей // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2001. – №3. – С. 169-171.

11. Стефаник Ю.В., Копилець В.І., Брик Д.В. Білецька Г.А. Комп’ютерне моделювання взаємодії модифікованих кластерів вугілля і метану з киснем. І. Вплив кисню на корозійну тривкість металевих стінок печі // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2001. – №3. – С. 96-99.

12. Стефаник Ю.В., Копилець В.І., Білецька Г.А. Комп’ютерне моделювання процесу горіння вугілля і метану в повітрі // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2001. – №1. – С. 86-91.

13. Стефаник Ю.В., Копилець В.І., Білецька Г.А. Комп’ютерний пошук мікродомішок сполук, що прискорюють горіння вуглецю і метану // Тези доповідей міжнародної наукової конференції “Геологія і геохімія горючих копалин”. – Львів. – 2001. – С. 262-263.

14. Білецька Г.А. Геологія з основами геоморфології. Ґрунтознавство. Навчально-методичний посібник. – Хмельницький: ТУП, 2002. – 166 с.

15. Миронова Н.Г., Білецька Г.А. Основи екології. Програма курсу, методичні вказівки до виконання контрольної роботи для студентів заочної форми навчання. – Хмельницький: ТУП, 2001. – 31 с.

16. Миронова Н.Г., Білецька Г.А., Коржик О.М. Польова практика. Методичні вказівки до проведення польової практики для студентів спеціальності “Екологія та охорона навколишнього середовища”. – Хмель-ницький: ТУП, 2001. – 21 с.

17. Миронова Н.Г., Гомеля М.Д., Штангрет В.П., Муляр А.А., Єфремова О.О., Білецька Г.А. Дипломне проектування. Методичні вказівки для студентів спеціальності “Екологія та охорона навколишнього середовища”. – Хмельницький: ТУП, 2003. – 51 с.

18. Білецька Г.А. Петренко Т.Ф, Виговська Т.В., Єфремова О.О. Біологія. Контрольні завдання та методичні вказівки до їх виконання для студентів заочної форми навчання спеціальності “Екологія та охорона навколишнього середовища”. – Хмельницький: ТУП, 2001. – 33 с.

19. Білецька Г.А. Моніторинг навколишнього середовища. Методичні вказівки для студентів спеціальності “Екологія та охорона навколишнього середовища”. – Хмельницький: ТУП, 2003. – 44 с.