У дисертації здійснено теоретичне та експериментальне дослідження педагогічних умов, що забезпечують ефективне формування професійно значущих якостей майбутнього юриста в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу. Одержані в ході виконаного дослідження результати підтвердили гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають змогу зробити такі загальні висновки. 1. На основі здійсненого аналізу наукової літератури доведено, що формування професійно значущих якостей майбутнього юриста – важлива складова підготовки студентів до високопрофесійної діяльності, забезпечення правопорядку, захисту прав та інтересів громадян, правового виховання й освіти населення. Зважаючи на генетичний зв’язок моралі, етики та права, сучасні вимоги суспільства до особистості юриста, які закріплені в нормативно-правових актах, професійних кодексах, представники всіх юридичних професій зобов’язані діяти відповідно до гуманістичного характеру професійної мети. Тому найбільш вагомим є не стільки озброєння майбутнього юриста знаннями, скільки формування професійно значущих якостей юриста, без яких неможливе успішне виконання професійних функцій (регулятивної, охоронної, превентивної, дослідницької, педагогічної), дотримання принципів юридичної діяльності (законності, гуманності, справедливості, толерантності, компетентності). 2. Теоретико-методологічний аналіз попередніх досліджень філософії, психології, деонтології, професійної освіти та власного педагогічного досвіду дав змогу уточнити такі основні поняття: “професійне становлення юриста”, “якості особистості юриста”, “формування професійно значущих якостей”. Сутність поняття “професійно значущі якості юриста” розкрито в дисертації як ознаки психіки, які визначаються здібностями й характером особистості, відповідають вимогам юридичної діяльності, забезпечують високий рівень майстерності та професійного самовдосконалення. 3. Науково обґрунтовано, що перелік професійно значущих якостей юриста зумовлюється рівнем розвитку культури суспільства, права, держави, принципами та функціями юридичної діяльності. Враховуючи сучасні тенденції вищої освіти, розвиток правової доктрини України, історичний досвід підготовки майбутніх юристів, деонтологічні норми вітчизняного й міжнародного права, експертну оцінку, професійно значущі якості юриста класифіковано в такі комплекси: гуманістичні, інтелектуальні, педагогічні, акмеїстичні, асертивні. В основу класифікації покладено принципи законності, гуманності, справедливості, толерантності, компетентності та провідні функції юридичної діяльності. 4. За результатами теоретичного аналізу та констатувального експерименту розроблено дослідну модель формування професійно значущих якостей майбутнього юриста, яка ґрунтується на культурологічному, діяльнісному, гуманістичному, особистісно орієнтованому та деонтологічному підходах. Виділено основні компоненти моделі: мету, завдання, організаційно-педагогічні умови, форми та методи організації навчально-виховного процесу, результат. Визначено, що організаційно-педагогічні умови формування професійно значущих якостей майбутнього юриста – це педагогічні обставини, які створюють діалогічну, творчу, психологічно комфортну, інтелектуально напружену взаємодію суб’єктів навчально-виховного процесу, спрямовану на підвищення якості підготовки майбутнього юриста. Доведено, що необхідними організаційно-педагогічними умовами ефективного формування професійно значущих якостей майбутнього юриста є такі: зорієнтованість навчально-виховного процесу на формування професійно значущих якостей майбутнього юриста; підвищення рівня педагогічної компетентності викладачів, які готують юристів; гуманізація навчально-виховного процесу; поглиблення психолого-педагогічної підготовки майбутніх юристів; розширення сфери активного професійного спілкування студентів у позааудиторній роботі. Встановлено, що найбільш ефективними у формуванні професійно значущих якостей майбутнього юриста виявились: упровадження спецкурсу “Основи професійної майстерності юриста”, оновлення змісту й використання резервів дисциплін “Основи психології і педагогіки” “Юридична деонтологія”; застосування лекцій-візуалізацій, проблемних лекцій, дискусій, ділових ігор, колоквіумів, круглих столів, мозкової атаки, метаплану, методу випадків тощо; використання індивідуально-дослідницьких завдань, психолого-педагогічних тренінгів, ведення щоденників самопізнання; організація роботи Студентської ради, професійного гуртка “Юридична вітальня” (надання юридичної допомоги пенсіонерам, інвалідам, сиротам та ін.), клубу “Юридична кав’ярня”, гуртків (спортивних, художніх, наукових); проведення професійних свят та правових навчально-пізнавальних заходів (“Брейн-рингу”, “Що? Де? Коли?”, ділової гри “Справедливосте, пануй у світі!”); впровадження практики, спрямованої на формування професійно значущих якостей майбутнього юриста. 5. Результати прикінцевого етапу дослідження дають підстави стверджувати, що відбулися відчутні позитивні зміни в рівнях сформованості професійно значущих якостей майбутнього юриста. Так, в експериментальній групі, де проведено цілеспрямовану роботу з формування професійно значущих якостей майбутнього юриста, виявлено 41% студентів з високим рівнем їх сформованості (проти 17% до початку формувальних впливів). Середнього рівня сформованості професійно значущих якостей майбутнього юриста досягли 51% студентів експериментальної групи (порівняно з 37% до початку експерименту). Низький рівень сформованості професійно значущих якостей юриста в майбутніх юристів експериментальних груп виявлено в 8% (проти 46% до початку експерименту). Таким чином, розв’язання завдань дисертаційного дослідження зумовило досягнення його мети – визначення, теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов формування професійно значущих якостей майбутнього юриста в навчально-виховному процесі. Проведене дослідження не вичерпує всієї повноти проблеми формування професійно значущих якостей майбутнього юриста в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу. Подальшого дослідження потребують такі його аспекти: забезпечення професійного відбору абітурієнтів на юридичні факультети, організація професійно-орієнтаційної роботи в загальноосвітніх закладах юридичного профілю, врахування особливостей роботи зі студентами різних спеціалізацій, формування професійно значущих якостей майбутнього юриста в умовах заочної, дистанційної, екстернатної форм навчання. |
