Здобуті в процесі дослідження результати дають підстави для таких загальних висновків: В результаті аналізу психологічної, науково-методичної, педагогічної і спеціальної літератури встановлено, що недостатній розвиток зорового сприйняття, зменшення обсягу одержуваної інформації, обмеження зорового поля дії та інші особливості мають несприятливий вплив на розвиток пізнавальної діяльності і формування рухової сфери підлітків з вадами зору. Встановлено, що ці порушення обумовлено рядом чинників, таких як: функціональні порушення серцево-судинної і дихальної систем, порушення зорового аналізатора, обмеження рухової активності через зорові і супутні порушення. Визначено, що у дітей з вадами зору формування рухових дій відбувається в порівнянні з зрячими однолітками повільніше, внаслідок обмеження можливостей внесення коректив у загальну структуру рухів по ходу дії. Порушення зору зменшує кількість поточної інформації, яка відіграє активну роль у створенні адекватних уявлень у процесі навчання руховим діям. Ці особливості відображаються на формуванні рухових можливостей слабозорих школярів, за рівнем розвитку яких вони у всіх вікових групах поступаються зрячим одноліткам. Формування рухової сфери слабозорих підлітків відбувається на основі збережених аналізаторів, а також збереженого зору. Виявлено, що навчання рухам і формування рухових уявлень слабозорих підлітків відбувається на основі створення спеціальних умінь і навичок. У ході дослідження встановлені особливості функціонального стану рухової сфери підлітків з вадами зору. На початковому етапі досліджень були виявлені наступні особливості в розвитку слабозорих і зрячих підлітків:
У слабозорих підлітків 11-14 років спостерігалося відставання у фізичному розвитку за основними антропометричними показниками (довжина і маса тіла, окружність грудної клітини) у порівнянні з їх однолітками. Часткова втрата зору і знижена рухова активність, недостатній фізичний розвиток обумовили низькі показники життєвої ємності легень, окружності грудної клітини і збільшення маси тіла при відносно низькому рості. У групі 11-14-літніх слабозорих підлітків, низький зріст мали 42,3%, і лише в 6,92% був високий зріст. У 11-14 віці дисгармонійна статура щодо довжини тіла відзначена в 29,8% слабозорих юнаків і 39,2% слабозорих дівчат. Особливості функціонального стану рухової сфери слабозорих підлітків у порівнянні з їх зрячими однолітками виявлялися в порушенні диференціювання м'язових зусиль, зниженні функції статичної і динамічної рівноваги, недостатньому рівні диференціювання просторово-часових зусиль. При оцінці фізичної підготовленості підлітків розглянутих нозологій відзначалися наступні розходження: у швидкості рухів (відставання слабозорих підлітків у бігу на 30м і “Тепінг-тесті” у порівнянні з зрячими однолітками складало більш 40% і 19-24%, відповідно), у витривалості (у слабозорих підлітків час подолання дистанції “Біг на 1000м” було на 36% гірше, ніж у зрячих однолітків із масової школи), у спритності (погіршення показників слабозорих підлітків у порівнянні з показниками зрячих однолітків були істотні і досягали 17-21%), у силі (у слабозорих підлітків показники сили м'язів нижче, ніж у зрячих однолітків на 17-19% при вправах динамічного характеру і на 34-36% при вправах статичного характеру), у гнучкості (відставання від однолітків з масової школи склали 13-16,3% - у слабозорих юнаків, і 7-12% - у слабозорих дівчат). При оцінці швидкісно-силової і технічної підготовленості в плаванні були відзначені значні відставання (більш 17%) у слабозорих юнаків і дівчат від зрячих однолітків. 4. В ході експериментального дослідження встановлена закономірність соматичного, фізичного і функціонального розвитку рухової сфери слабозорих підлітків, яка свідчить про те, що в педагогічному процесі розвитку рухової сфери підлітків з вадами зору, який спрямований на підвищення рівня їх фізичного розвитку, фізичної підготовленості, необхідно враховувати діагностичний статус фізичних, анатомо-фізіологічних, психологічних, соціальних детермінант їх розвитку. У зв'язку з цим, реалізація завдань розвитку рухової сфери слабозорих підлітків повинна відповідати руховим можливостям, віковим і статевим особливостям слабозорих підлітків. 5. На підставі проведених досліджень запропонована нова експериментальна методика корекції рухової сфери слабозорих підлітків заснована на комплексному застосуванні занять оздоровчим плаванням і загальною фізичною підготовкою. Визначений пріоритетний напрямок корекційного процесу в слабозорих підлітків: використання високоефективних комплексів вправ у водному середовищі, спрямованих на корекцію, у першу чергу, соматичного, фізичного, психологічного розвитку, а також на підвищення рівня функціонального стану рухового аналізатора. 6. Встановлено, що експериментальна методика корекції рухової сфери слабозорих підлітків в навчально-тренувальних заняттях з плавання складалася з трьох етапів: підготовчого, основного і заключного. Корекція рухової сфери на підготовчому й основному етапах педагогічного експерименту повинна здійснюватись при виконанні спеціальних плавальних вправ, застосуванні різноманітних ігор у воді. Вправи на суші носили швидкісний, швидкісно-силовий характер, широко застосовувалися вправи на розвиток витривалості; вправи з різноманітними додатковими обтяженнями, з використанням впливів зовнішнього середовища, застосовували для розвитку сили. У навчально-тренувальному процесі вирішувалися три основні завдання: навчання, виховання, оздоровлення. 7. Експериментальна корекційна програма розроблялася на основі загальних дидактичних принципів дефектології. У корекційно-реабілітаційному процесі використовувалися принципи свідомості, активності й індивідуалізації, що доповнювалися специфічними дидактичними принципами навчання дітей з особливими потребами: принципом корекційної спрямованості навчання і виховання і принципом диференційованого навчання. Це дозволило в ході навчального експерименту врахувати характер і ступінь порушення зорового сприйняття навколишнього світу, ряд вторинних відхилень, що виникають у розвитку тих або інших функцій і, насамперед, достатньо сильні порушення у формуванні рухового аналізатора. Головну роль (більш 60%) при такому підході грали наочні і словесні методи. При навчанні руховим діям притримувалися наступної схеми: ознайомлення, навчання, удосконалювання. 8. Визначено, що на основі досліджень змін функціонального стану рухової сфери система корекційної роботи повинна враховувати індивідуальні особливості слабозорого підлітка на основі дослідження змін функціонального стану рухової сфери в оздоровчому процесі. Використання принципу корекційної спрямованості дозволило забезпечити компенсаторний шлях розвитку слабозорих підлітків. Акцент робився на спеціальних вправах, що попереджали можливість прояву в слабозорих підлітків негативних відчуттів від тренувальної діяльності. Весь навчальний матеріал у навчально-тренувальному процесі відображали на доступному наочно-діючому і наочно-образному рівнях з опорою на збережене зорове сприйняття і слух. 9. Порівняльний аналіз формування рухової сфери, фізичного розвитку, фізичної і плавальної підготовленості слабозорих підлітків, проведений на заключному етапі педагогічного експерименту. Встановлено, що найвищий приріст результатів був виявлений у підлітків експериментальної групи як юнаків, так і дівчат, які займалися за запропонованою методикою. Розходження в показниках контрольної групи підлітків масової школи й експериментальної групи слабозорих підлітків як юнаків, так і дівчат, нівельовані. Розходження з показниками першої контрольної групи слабозорих підлітків є істотними. Слід також зазначити, що приріст показників рухових якостей слабозорих підлітків є рівномірним і пояснюється початком статевого дозрівання і збігом сенситивних періодів розвитку. Приріст показників рухової сфери слабозорих підлітків експериментальної групи нерівномірний і, у першу чергу, пов'язаний із специфікою запропонованих вправ, особливістю впливу водного середовища на організм підлітка, а також збереженими зоровими і супутніми вадами. 10. У результаті педагогічного експерименту підтверджена висунута гіпотеза, вирішені завдання дослідження і досягнута мета: науково обґрунтувати, розробити й експериментально апробувати методику корекційно-оздоровчого впливу плавання на формування рухової сфери підлітків з вадами зору, що значно посилює їхні можливості успішної інтеграції в сучасне суспільство. |