Василик Володимир Миколайович. Патоморфологія гострого пошкодження легень при каловому перитоніті та її зміни під впливом корвітину (експериментальне дослідження). : Дис... канд. наук: 14.03.02 - 2008.
Анотація до роботи:
Василик В.М. Патоморфологія гострого пошкодження легень при каловому перитоніті та її зміни під впливом корвітину (експериментальне дослідження).- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 – патологічна анатомія.- Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, Дніпропетровськ, 2008.
У дисертації вивчені особливості патоморфологічних змін компонентів міжальвеолярної стінки і активність сурфактанту легень щурів з експеримента-льно відтвореним каловим перитонітом під впливом внутрішньовенного вве-дення корвітину. Корвітин зменшує пошкодження ультраструктури компонен-тів міжальвеолярної стінки при щоденному внутрішньовенному дворазовому введенні на протязі усього розвитку перитоніту, а при введенні починаючи тільки з останньої стадії не захищає легені від пошкодження. При рівні кое-фіцієнту стабільності пухирців повітря 0,851 у інтактних щурів рівень даного коефіцієнту на третій день перитоніту без введення корвітину становить 0,577 (р<0,001). У щурів з перитонітом коефіцієнт стабільності при застосуванні кор-вітину становить: 0,574 (р<0,001) – при введенні починаючи з термінальної фа-зи перитоніту; 0,709 (р<0,001) – при введенні починаючи з токсичної фази; 0,768 (р<0,001) – при введенні корвітину починаючи з реактивної фази, тобто на протязі усього розвитку перитоніту.
У дисертаційній роботі подано вирішення науково-практичного завдання, яке полягає у вивченні особливостей патоморфологічних змін легень при їх гос-трому пошкодженні у білих щурів з експериментальним каловим перитонітом під впливом внутрішньовенного введення корвітину, що дає можливість для подальшого вивчення питання на клінічному рівні.
Створена експериментальна модель калового перитоніту з високою ефективністю (80%) відтворює даний патологічний процес у білих щурів з тер-міном виживання тварин при цьому 3-5 діб, що дозволяє вивчати в експеримен-ті різні стадії перитоніту.
У легенях щурів з експериментальним каловим перитонітом розвива-ються і поступово підсилюються явища порушення гемодинаміки мікроцирку-ляторного русла, що проявляється тромбозом мікросудин, крововиливами, під-ендотеліальним набряком, мікроателектазами, набряком міжальвеолярної стін-ки, появою в судинах та паренхімі легень скупчень нейтрофільних лейкоцитів та альвеолярних макрофагів, кількість яких збільшується в області колобованих вогнищ легень.
Внутрішньовенне введення 0,1%-ного розчину корвітину в дозі 1 мл / 100 г маси щурів зменшує ступінь порушення гемодинаміки судинного русла легень. При внутрішньовенному введенні корвітину зменшується пошкодження ендотеліоцитів гемокапілярів у вигляді зменшення їх вакуолізації, кількості па-льцевидних вип’ячувань у периферійних частинах. Мітохондрії в більшості ви-падків зберігають ультраструктуру, а лізосоми зберігають оболонку навколо себе. Корвітин перешкоджає адгезії нейтрофільних лейкоцитів та еритроцитів до ендотелію гемокапілярів, зменшує альтерацію альвеолоцитів І типу, запобі-гає утворенню конгломератів пластинчастих тілець в альвеолоцитах ІІ типу, зменшує осміофільність міжальвеолярної стінки при експериментальному син-дромі гострого пошкодження легень.
Корвітин зменшує пошкодження ультраструктури компонентів між-альвеолярної стінки при щоденному внутрішньовенному дворазовому введенні на протязі усього розвитку перитоніту, а при введенні починаючи тільки з останньої стадії не захищає легені від пошкодження.
Щоденне довенне введення корвітину щурам з каловим перитонітом достовірно зменшує порушення поверхнево-активних властивостей сурфактан-ту легень у піддослідних тварин. При рівні коефіцієнту стабільності пухирців повітря 0,851 у інтактних щурів рівень даного коефіцієнту на третій день пери-тоніту без введення корвітину становить 0,577 (р<0,001). У щурів з перитонітом коефіцієнт стабільності при застосуванні корвітину становить: 0,574 (р<0,001) – при введенні починаючи з термінальної фази перитоніту; 0,709 (р<0,001) – при введенні починаючи з токсичної фази; 0,768 (р<0,001) – при введенні корвітину починаючи з реактивної фази, тобто на протязі усього розвитку перитоніту.
Публікації автора:
Василик В. М. Вплив водорозчинної форми кверцетину на тривалість життя щурів з каловим перитонітом / В. М. Василик // Український медичний альманах. - 2007. - № 3 (додаток). - С. 9-10.
Василик В. М. Вплив корвітину на патоморфологію аерогематичного бар’єру легень щурів з каловим перитонітом / В. М. Василик // Галицький лікарський вісник. - 2006. - № 4. - С. 14-16.
Василик В. М. Вплив корвітину на функціональну активність сурфактанту легень білих щурів з каловим перитонітом / В. М. Василик // Галицький лікарський вісник. - 2007. - № 1. - С. 23-24.
Василик В. М. Моделювання калового перитоніту у білих щурів / В. М. Василик // Вісник проблем біології і медицини. - 2006. - № 2. - С. 417-418.
Василик В. М. Ультраструктура міжальвеолярної стінки легень білих щуів з каловим перитонітом / В. М. Василик // Архів клінічної медицини. - 2006. - № 2. - С. 24-27.
А. с. № 21621 Україна, МПК G 09 B 23/28. Спосіб моделювання перитоніту / В. М. Василик (Україна) - № u200611376 ; заявл. 30.10.2006; опубл. 15.03.2007, Бюл. № 3.
Василик В. М. Патоморфологічні зміни аерогематичного бар’єру легень щурів з каловим перитонітом при застосуванні кверцетину при цьому / В. М. Василик // Мат-ли ІХ з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства, 10-12 травня 2007 р. : тези доп. – Вінниця, 2007. - С. 267-268.
