Анотація до роботи:

Покидько М.І. Патоморфогенез, клініка, діагностика та лікування спайкової хвороби на основі визначення індивідуальной судинної реактивності організму (клініко-експериментальне дослідження). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено проблемі прогнозування, профілактики та лікування спайкової хвороби черевної порожнини з метою підвищення ефективності попередження та радикальності лікування цього ускладнення.

Запропонована нова концепція патогенезу спайкової хвороби. В основі доведеного твердження про схильність до спайкоутворення покладений принцип індивідуальної реактивності організму та, зокрема, її судинного компоненту, який при спайкоутворенні відіграє вирішальне значення.

Наведена клінічна характеристика спайкової хвороби з врахуванням нового патогенетичного підходу до причин виникнення спайкового процесу.

Проведене експериментальне дослідження впливу стимуляції вегетативних нервових закінчень на ступінь ішемії судин парієтальної та вісцеральної очеревини та, як наслідок, на мікроциркуляцію черевної порожнини та репаративну регенерацію очеревини в умовах порушеної мікроциркуляції.

Запропоновано та апробовано новий діагностичний алгоритм діагностики схильності до патологічного спайкового процесу на основі визначення індивідуального типу судинної реактивності.

Запроваджена нова схема комплексного лікування спайкової хвороби, в основу якої покладено нейрофізичні, фармакологічні та оперативний методи стимуляції парасимпатичної вегетативної нервової системи та блокади симпатичних нервових закінчень; введення симпатолітичних препаратів електрофоретичним методом через просвіт товстої кишки та внутрішньоочеревинно, введення препаратів групи простагландинів для раннього відновлення моторно-евакуаторної функції кишечника, що значно підвищує ефективність лікування захворювання.

В результаті аналізу комплексного клініко-експериментального дослідження обґрунтовано ефективність застосування нових діагностичних, профілактичних та лікувальних алгоритмів спайкоутворення черевної порожнини.

1.У дисертації наведене теоретичне обгрунтування нової концепції спайкоутворення черевної порожнини, в основу якої покладено принцип вродженого або набутого порушення вегетосудинної іннервації очеревини, та на основі цього розроблені й впроваджені методи прогнозування, профілактики та лікування патологічного спайкоутворення.

2. При стимуляції еферентних симпатичних волокон виявлено поєднані зміни мікро– та макрогемодинаміки, а також лімфовідтоку в тонкій кишці, яке викликає збільшення перфузійного тиску (на 10-30% в залежності від стимуляції від фонового 101±5 мм), посткапілярного опору (141,2±12,2%; p<0,02), венозного відтоку (0,61±0,1 мл/100 г; p<0,001), капілярного гідростатичного тиску (122,7±4,6%; p<0,02) в тонкій кишці, що вказує на констрікцію артеріального, венозного судинного русла та викликає збільшення транскапілярного відтоку (коефіцієнт капілярної фільтрації збільшується на 130,1±2,8%) в екстравазальний простір очеревини. Розроблена методика вивчення мікроциркуляторного русла тонкої кишки “Спосіб прижиттєвої

3.Основним критерієм прогнозу можливості утворення післяопераційних спайок є глибоке та тривале гальмування парасимпатичного відділу (відповідно – з підвищеною активністю симпатичного за принципом реципрокності) вегетативної регуляції судинного тонусу, що призводить до стійкої ішемії тканин очеревини, подовженні ексудативної фази запалення, і, як наслідок, тривалим зниженням фібринолітичного потенціалу як в ішемізованих тканинах (в середньому 6,4 рази) так і в перитонеальному ексудаті (в середньому 3,4 рази).

4. Підвищене утворення більш масивних спайок супроводжується поєднанням наступних критеріїв: ростом популяції нейтрофілів, зменшенням популяції макрофагів в ранніх строках, а також зростанням популяції макрофагів в більш пізніх строках післяопераційного періоду, що вказує на хронізацію запальної реакції.

5. У пацієнтів з індивідуальною схильністю до патологічного спайкоутворення характерне зниження загальної моторної активності, відмічається відсутність нормальних ритмічних скорочень, виражене пригнічення кінетичної активності, яке проявляється в зменшенні амплітуди повільних хвиль (до 1,2±0,4 мВ, на 43,5±2,1%), кількості пікових потенціалів (до 12,1±2,3 цикл/хв., на 48,9±1,8%), послабленні моторної активності (за частотою -12±1,3 за хв., в середньому в 1,2 рази від фонової; силою -2,0±1,9 мм, відповідно в 1,9 рази; амплітудою – 31±15,1мм за 5 хв, в3,2 рази від фонової) та порушенні характеру скорочень тонкої кишки (поліморфізм хвиль з низькою амплітудою коливань і відсутність певної закономірності в їх виникненні, аритмічність).

6. У процесі проліферації організація мезотелію в значній мірі залежить від вегетативної регуляції судинного тонусу, який безпосередньо впливає на процеси трофіки в перші строки після альтерації, викликаючи достовірне зниження репаративної регенерації на клітинному рівні, що цитологічно простежується в зниженні мітотичної активності як за розповсюдженням, так і в часі. Змінюється також принцип організації мезотелія як тканини, що призводить до порушення синтетичних процесів в мезотелії та тканинах очеревини, “спотворюючи” або викликаючи недосконалі механізми колагеногенезу, незавершеного фібринолізу та персистенцію фібрину.

7. Для хворих зі спайковою хворобою та у пацієнтів з потенціальною схильністю до патологічного спайкоутворення характерними є третій (у 25,8%) та четвертий (у 74,2%) тип судинної реакції. Застосування діагностичної проби визначення типу судинної реактивності дає змогу на доопераційному етапі визначити схильність до спайкоутворення та цілеспрямованого проведення в інтра- і в ранній постопераційний періоди профілактичних та лікувальних заходів.

8. Розроблені лікувальні та профілактичні методи та пристрої нейрофізичної корекції патологічного спайкоутворення ("Спосіб стимуляції перистальтики кишечника", “Спосіб лікування післяопераційного парезу кишок”, “Спосіб діагностики спайкової кишкової непрохідності”), які дають змогу зменшити вплив симпатичної активності на порушення мікроциркуляторних процесів очеревини, підвищити моторно-евакуаторну активність кишечника та корегують репаративну регенерацію за нормопластичним типом.

9.Застосування фармакологічної стимуляції перистальтики дінопростом електрофоретичним методом та з перидуральною симпатолітичною блокадою в порівнянні з контрольною групою хворих, яким було застосовано традиційні методи стимуляції привело до статистично достовірного скорочення строків початку відходження газів (на 66,9±1,2%; р<0,005), появи самостійного стулу (68,6±1,1%; p<0,005), нормалізації біоелектричної активності кишечника за частотою та амплітудою (відповідно в 1,15 та 1,2 рази; р<0,01).

10. На основі проведених досліджень розроблено та впроваджено в клініку оперативне втручання – лівобічна кишкова симпатектомія для лікування рецидивуючої спайкової кишкової непрохідності, яка дає змогу в ранньому післяопераційному періоді зменшити ризик виникнення репаративної регенерації за гіперпластичним типом і тим самим запобігає утворенню патологічного спайкоутворення.

Публікації автора:

1. Покидько М.І. Внутрішньочеревні втручання в аспекті спайкоутворення черевної порожнини // Вісник Вінницького державного медичного університету- 1999.- №1.- С.456-459.

2. Покидько М.І. Визначення судинної реактивності як показника індивідуальної схильності до спайкоутворення // Галицький лікарський вісник, Івано-Франківськ, 2000.- №1.- С.83-86.

3. Покидько М.І. Спосіб діагностики спайкового процесу // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім.П.Л.Шупика, Київ.- 2000.- вип.9.-кн.4.-С.872-875.

4. Покидько М.І. Зміна активності тканинного активатора плазміногена парієтальної очеревини у щурів при впливі на судинний тонус // Зб.наук.праць співроб. КМАПО ім.П.Л.Шупика, Київ.- 2000.- вип.5.-кн.2.-С.877-879.

5. Покидько М.І. Утворення спайок і зміни активності тканинного активатора плазміногена парієтальної очеревини у щурів при впливі на вегетативну регуляцію судинного тонусу // Вісник морфології.-2000.- 6(1).- С.56-58.

6. Шапринський В.О., Бєляєва О.О., Покидько М.І. Функціональний стан серцево-судинної системи у хворих з гострою кишковою непрохідністю кишечника // Кл.хір.- 1995.- №11.- С.47-49.

Дисертанту належить аналіз клінічного матеріалу та формулювання висновків.

7. Покидько М.И., Бєляєва О.О., Радзиховский А.П., Биктимиров В.В. Влияние гипотонического раствора антисептика на мезотелий брюшины в эксперименте при перитоните // Сб.научн.работ “Новые технологии в хирургии” КМАПО, К,1997.- С.173-174.

Дисертанту належить ідея використання та експериментальне дослідження та теоретичне обґрунтування морфологічних досліджень.

8. Покидько М.І., Шапринський В.О., Феджага О.П., Павлик І.В. Аналіз ефективності інтубації тонкої кишки в комплексному лікуванні гострої спайкової кишкової непрохідності та розповсюдженого перитоніту //Вісник наукових досліджень.- Тернопіль.- 2001.- 2 (22).- С.44-45.

Дисертанту належить частина досліджень про використання інтубації кишечника при лікуванні ранньої післяопераційної спайкової кишкової непрохідності.

9. Покидько М.И., Мітюк І.І., Феджага І.П. Аналіз результатів лікування гострої спайкової кишкової непрохідності з впровадженням методик прогнозування захворювання //Науковий вісник Ужгородського універ., серія “Медицина”.- Вип.14.- 2001.- С.38-40.

Дисертантом проведено аналіз результатів лікування спайкової кишкової непрохідності за власними методиками.

10. Покидько М.И., Мітюк І.І. До питання класифікації спайкової хвороби очеревини //Буковинський медичний вісник.- №2.- 2001.- С.206-208.

11. Покидько М.И., Феджага І.П. Клінічні та експериментальні основи прогнозування спайкової хвороби очеревини //Шпитальна хірургія.-Тернопіль, 2001.- №3.-С.84-86.

Дисертанту належить наукове обґрунтування способів прогнозування спайкоутворення на основі запропонованої концепції, формулювання висновків.

12. Покидько М.І. Вивчення активності тканинного активатора плазміногену мезотелію очеревини в умовах моделювання злукового процесу // Медична хімія.- Тернопіль.-1.-Т.3.- 2001.- С.32-36.

13. Покидько М.И., Біктіміров В.В., Богачук С.Г., Феджага І.П. Зміни в мікроциркуляторному руслі тонкої кишки собак при стимуляції черевних симпатичних нервів в експерименті //Вісник морфології.- 7(1).- 2001.- С.70-71.

Дисертанту належить проведення експериментального дослідження та аналіз отриманих результатів.

14.Покидько М.І. Репаративна регенерація очеревини при впливі на судинний тонус // Вісник морфології.- Т.5.-№2.- 2001.- С.237-238.

16.Покидько М.І. Біктіміров В.В.Тканинна організація мезотелію очеревини в умовах репаративної регенерації при впливі на судинний тонус // Вісник наукових досліджень.- 2001.- №4.- С.98-99.

17. Шапринський В.О., Покидько М.І., Гладишенко О.С.Спайкова хвороба черевної порожнини //Вісник ВДМУ.- 2001.- 5(1).- С.286-288.

Дисертанту належить літературний огляд та узагальнення результатів.

18. Покидько М.І. Структурний аналіз спайкової хвороби черевної порожнини // Буковинський медичний вісник.- 2002.- №1.- С.106-108.

19. Покидько М.І. Патофізіологічні основи вивчення патогенезу злукоутворення черевної порожнини // Зб.наук.праць співроб. КМАПО ім.П.Л.Шупика, Київ.- 2001.- вип. 10.-кн.4.-С.1148-1152.

20.Мороз В.М., Покидько М.І. Вплив симпатичної іннервації на мікро- та макроциркуляцію тонкої кишки // Вісник ВДМУ.- 2002.- № 6(1).- С.31-33.

Дисертанту належить експериментальне проведення дослідження, викладеного в статті та узагальнення результатів.

21.Покидько М.І. Застосування простагландинів для лікування та профілактики спайкової хвороби // Буковинський медичний вісник.- №1-2.-2002.- C.79-81.

22. Мітюк І.І., Покидько М.І. Застосування лівобічної спланхнікектомії в лікуванні спайкової хвороби // Буковинський медичний вісник.- 2002.- Т.6.-№3.- С. 241-243.

23. Вільцанюк О.А., Фоміна Л.В., Покидько М.І. Морфологічний та морфометричний аналіз порушень мікроциркуляції при накладанні міжкишкових анастомозів за класичною методикою // Вісник морфології 2001.- №2.- С.267-269.

Дисертанту належить методика прижиттєвого вивчення судин мікроциркуляторного русла, яка була використана в дослідженні.

24. Покидько И.А., Покидько М.И., Крушевский Ю.В. Способ диагностики спаечного процесса: А.с. 1816433 СССР, МКИ А 61 В 10/00 № 4871954/14; Заявл. 08.10.90; Опубл. 23.05.93, Бюл. № 19.

Дисертанту належить ідея, патентний пошук та апробація способу.

25. Покидько М.І., Мітюк І.І. Використання препаратів групи простагландинів для профілактики та лікування спайкової хвороби черевної порожнини //Вісник ВДМУ.- Матер. наук. практ. конф. з міжнар. участю ”Клінічна фармакологія метаболічних коректорів, взаємодія ліків в клінічній практиці”, 7-8 лютого 2002 р., м.Вінниця. 2002.-№6(1).-С.162.

Дисертанту належить пріоритет розробки запропонованого способу з його експериментальним дослідженням та клінічною апробацією.

26. Покидько И.А., Покидько М.И., Крушевский Ю.В. Способ диагностики спаечного процесса // Открытия и изобретения ЦНИИПИ.-М., 1994.- №44.- С.20.

Дисертанту належить ідея та апробація способу.

27. Покидько И.А., Покидько М.И., Крушевский Ю.В. Способ диагностики спаечного процесса // Изобретения стран мира.-М., 1994.- №32. - С.38.

Дисертанту належить ідея та апробація способу.

28. Покидько М.И., Богачук С.Г., Півторак В.І., Вознюк С.В. Спосіб лікування післяопераційного парезу кишок Пат. 44043 А (UA), МКІ А61К31/5575, А61 Р1/00, А61 Р1/04. Заявл.06.03.2001; Опубл.15.012002; НКВ.- 4с.

Дисертанту належить ідея і визначення прототипів винаходу, клінічна апробація способу.

29. Покидько М.И., Богачук С.Г., Півторак В.І., Вознюк С.В. Спосіб стимуляції перистальтики кишківника Пат.40928 А UA, МКЛ А61В17/00 №2000116361; Заявл.10.11.2000; Опубл.15.08.2001; НКИ бюл.№7.- 4с.

Дисертанту належить ідея способу, визначення прототипів винаходу, клінічна апробація способу.

30. Покидько М.И., Біктіміров В.В., Вільцанюк О.О., Цигалко В.І. Спосіб прижиттєвої імпрегнації судин мікроциркуляторного русла Пат.41852 А UA, МКЛ А61В10/00 №2001117545; Заявл.06.11.2001; Опубл.11.06.2002; НКИ бюл.№ 6.- 4с.

Дисертанту належить експериментальна апробація запропонованого способу в рамках проведеного дисертаційного дослідження.

31. Покидько М.І. Характер спайкоутворення в залежності від моделі спайкового процесу // Зб.наук.праць VI з їзду пат анатомів України.-Вінниця, 1998.- С.127-128.

32. Покидько М.І., Жученко С.П. Нові напрямки профілактики та лікування спайкової хвороби черевної порожнини // Мат.наук.конфер., присвяч.100-річчю Харківської обл..клін.лікарні, Харків.- 2000.- С.89-90.

33. Покидько М.І., Мітюк І.І. Прогнозування та профілактика спайкової хвороби черевної порожнини // Зб.наук.роб.”Актуальні питання медицини”.- Вінниця: Антекс, 2000.- С.47-48.

34. Покидько М.И., Мітюк І.І., Кривецький В.Ф. Спайкова хвороба: нові напрямки профілактики та лікування // Зб.наук.ст. VI конф. зав. каф. заг. хір. мед. ВУЗів України, Вінниця, 2001.-С.56.

35. Покидько М.І. Спайкова хвороба черевної порожнини // В кер.” Клінічні лекції з госпітальної хірургії” під заг. ред .проф.Мітюка І.І.- Вінниця: Антекс, 1998.- Ч.3.- С.75-82.

36. Покидько М.И., Мітюк І.І. Нові аспекти в лікуванні спайкової хвороби черевної порожнини // Зб.наук.роб.”Актуальні питання медицини”.- Вінниця: Антекс, 1999.- С.71-73.

37.Покидько М.И., Пивторак В.И., Феджага И.П. Репаративная регенерация брюшины при изменении сосудистого тонуса // Матер. IV Междунар. конгресса по интегративной антропологии, 23-25 мая 2002.- Санкт-Петербургский гос.мед.университет им.акад.И.М.Павлова, 2002.- С.294-295.