Анотація до роботи:

Савченко С.Є. Патологічний прелімінарний період (патогенез, прогнозування, профілактика і лікування) – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. Київ, 2006.

Робота присвячена патогенетичному обгрунтуванню та розробці комплексу прогностичних, діагностичних та лікувально-профілактичних заходів при патологічному прелімінарному періоді. Вперше розроблена концепція патологічного прелімінарного періоду як проблеми зриву адаптаційних можливостей організму.

Вперше доведено, що стресогенні фактори є провідними чинниками розвитку патологічного прелімінарного періоду. Визначені зміни в організмі жінки на психоемоційному, нейрогуморальному та функціональному рівнях дозволили співставити етапи розвитку пологової діяльності зі стадіями загального адаптаційного процесу.

Виявлено нові ланки патогенезу патологічного прелімінарного періоду, а саме порушення стрес-адаптивності, що виникає у жінок з низькою стресостійкістю і високим стреснавантаженням. Показано, що слабкість пологової діяльності після патологічного прелімінарного періоду розвивається внаслідок некоординованих змін стрес-реалізуючої та пригнічення стрес-лімітуючої ланок системи нейроендокринної регуляції на фоні змін тиреоідного гомеостазу, стану цитокінової системи, рецепторного апарату матки та порушень гормональної функції фето-плацентарного комплексу.

Встановлено діагностичні критерії та фактори ризику патологічного прелімінарного періоду, створена математична модель та алгоритм прогнозування патологічного прелімінарного періоду та слабкості пологової діяльності на його фоні. Патогенетично обгрунтовано і розроблено удосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів при патологічному прелімінарному періоді та слабкості пологової діяльності з застосуванням методів психологічної адаптації.

У дисертації наведено нове вирішення наукової проблеми, що полягає у теоретичному узагальненні результатів вивчення механізмів і факторів, що сприяють розвитку ППП, та стану різних систем адаптації в єдиному комплексі мати-плацента-плід-новонароджений і на цій основі – патогенетичному обгрунтуванні та розробці комплексу прогностичних, діагностичних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень.

1. Клініко-статистичний аналіз показав, що частота ППП у здорових жінок складає 12,6 %. У цих жінок відмічена висока частота ускладнень вагітності та пологів, серед яких найчастіше зустрічається загроза переривання (42,2 %), плацентарна недостатність (36,3 %), передчасний вилив навколоплодових вод (51,5 %), гіпоксія плода в пологах (54,4 %), слабкість пологових сил (36,3 %), асфіксія новонароджених – 40,2 %, що обумовлює високу частоту дизадаптаційних синдромів (гіпоксично-ішемічні ураження ЦНС – 33,6 %, розлади мікроциркуляції у дітей – 55,8 %).

2. Скоротлива діяльність матки значною мірою залежить від психоемоційного стану роділлі, адекватності її нервової системи, на що вказує суттєве стресогенне навантаження, яке зареєстровано у 3/4 вагітних з ППП (76,0 %). Більшість вагітних (85,3 %) мали помірну або низьку стресостійкість, що свідчить про реальну можливість стресогенних порушень.

3. Стрес-зумовлені зміни нейроендокринної системи у жінок впливають на перебіг ПП та пологів. Під час ФПП і при нормальній пологовій діяльності відмічається активація стрес-реактивності (підвищення концентрації кортизолу, КА, СТ, ПГ Е₂). У жінок з ППП визначені порушення стрес-адаптивності (значно більші, ніж при ФПП, концентрації кортизолу, А і ПГ Е₂ і менші – НА та СТ). СПД після ППП розвивається внаслідок некоординованих змін стрес-реалізуючої (значне зменшення концентрації кортизолу і НА при підвищенні А і співвідношення А/НА) та стрес-лімітуючої (зменшення показників концентрації СТ і ПГ Е₂ та зростання – L-аргініну та NO) ланок системи нейроендокринної регуляції.

4. Порушення пологової діяльності після ППП розвивається при відносно менших концентраціях ТТГ і більших концентраціях ТГ у крові жінок та при значному зменшенні цих показників у крові з артерії пуповини. Відсутність збільшення концентрації ТТГ при СПД свідчить про пригнічення гіпофіз-тиреоідної системи, як однієї з основних в мобілізації захисно-пристосовних реакцій організму матері і плода в пологах.

5. При координованій гіперфункції імунної системи – підвищення концентрації в крові прозапальних цитокінів (ІЛ–1, ІЛ-6 та ФНП-) і зменшення концентрації протизапального ІЛ-10, розвивається ефективна скоротлива діяльність. При СПД після ППП розвивається стадія виснаження адаптивних процесів, яка характеризується некоординованими змінами показників цитокінового профілю (зменшення концентрації ІЛ–1, ФНП- та ІЛ-10 та збільшення концентрації ІЛ-6).

6. Стрес-індуковані зміни гормональної функції фето-плацентарного комплексу є однією з ланок порушень нейроендокринної системи при ППП. Розвиток СПД після ППП не залежить від концентрації прогестерону та естрадіолу, а відбувається при вищих показниках співвідношення П/Е та при морфофункціональних змінах рецепторного апарату міометрію (збільшенні співвідношення показника експресії антигену рецепторів прогестерону до показника експресії антигену рецепторів естрогенів). Зменшення венозно-артеріальної різниці концентрації прогестерону та естрадіолу в судинах пуповини у жінок зі слабкістю пологової діяльності свідчить про уповільнення метаболізму гормонів, зміни функціонального стану плода, та його вплив на регуляцію пологової діяльності.

7. ППП негативно впливає на стан плода, особливо при тривалому його перебігу, про що свідчить знижена сумарна оцінка БПП (5,38±0,43 при тривалості ППП більше 48 годин), зростання ПІ та ІР в артеріях плаценти, пуповини та аорті, спочатку зниження, а потім зростання ПІ та ІР у мозкових артеріях, що може вказувати на прогресуючий дистрес плода. Гіпоксія плода в пологах після ППП зареєстрована у 93,3 % роділь з СПД (декомпенсована – у 23,3 %) і у 58,3 % – без СПД (p < 0,05). При СПД не відмічається зростання ПІ та ІР під час перейми, що відповідає недостатній силі маткових скорочень.

8. За даними експериментальних дослідження міометрій щурів в різні терміни вагітності характеризується різною чутливістю до ПГ Е₂ та F₂. Для ПГ F₂ характерним є поступове підвищення чутливості міометрія зі збільшенням терміну вагітності, а для ПГ Е₂ - зменшення в середині вагітності з поступовим відновленням напередодні пологів. Чутливість міометрію до ПГ F₂ перед пологами на порядок вища, ніж до ПГ Е₂. ПГ F₂, на відміну від ПГ Е₂, не лише підвищує амплітуду маткових скорочень, а і збільшує базальний тонус матки. Міометрій щурів, що зазнали імобілізаційного стресу, характеризується зниженням чутливості до ПГ, що може лежати в основі порушень перебігу ПП у жінок при хронічному стресі.

9. Математичний аналіз дозволив виділити найбільш інформативні фактори ризику виникнення ППП та на цій основі розробити алгоритм прогнозування, який дозволяє вже на початку вагітності прогнозувати 3 можливих стани (високий, підвищений та низький ризик виникнення ППП). Застосування алгоритму дозволяє вчасно виділити вагітну у групу ризику по виникненню ППП і застосувати відповідні лікувально-профілактичні заходи. Точність алгоритму складає 90,0 %.

10. Патогенетично обґрунтовано і розроблено лікувально-профілактичний комплекс, що включає метод психологічної адаптації вагітних з групи високого ризику виникнення ППП; комплекс лікувальних заходів для вагітних з ППП; методи психологічної адаптації для вагітних групи ризику по виникненню аномалій пологової діяльності після ППП; комплекс лікувальних заходів при СПД, що розвинулась на тлі ППП; адекватне знеболювання в пологах. Ефективність запропонованого комплексу проявляється у досягненні нормальної пологової діяльності, зменшенні частоти ускладнень в пологах (СПД– на 35 %, гіпоксія плода і асфіксія новонародженого – на 20 %), що дає підстави рекомендувати його для широкого впровадження в практику.

Публікації автора:

1. Характеристика метаболічних порушень у вагітних контрольованих територій // Особливості перебігу вагітності, родів, стану новонароджених та проявів соматичної психо-неврологічної патології у дітей, які зазнали радіаційного впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи. - Київ: Чорнобильінтерінформ, 1997. - С.29-32 (співавт.: Тутченко Л.І., Травянко Т.Д., Яковлєв О.О., Радиш Т.В., Тищенко В.К., Кульчицький С.К., Сергієнко С.В.) – збір матеріалу, підготовка до друку.

2. Особливості гормонального стану материнсько-плодового комплексу вагітних, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильський АЕС // Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина". 2000. – Вип.12. – С.200-202 (співавт.: Давидова Ю.В., Хомінська З.Б., Коломійченко Т.В., Бітаєва В.О., Мокрик О.М.) – збір матеріалу, підготовка до друку.

3. Патологічний прелімінарний період (огляд літератури) // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. - № 2. – С.118-121 (співавт.: Дашкевич В.Е., Кирильчук М.Є.) – основна ідея, аналіз даних літератури, підготовка до друку.

4. Перебіг вагітності, пологів, стан плода та новонародженого у здорових вагітних з патологічним прелімінарним періодом // Буковинський медичний вісник – 2001. – Т.5, № 2-3. - С.94 -95 (співавт. Кирильчук М.Є.) – основна ідея, аналіз даних, формулювання висновків.

5. Нейрогуморальні механізми адаптації організму вагітної і плода до родового стресу // Перинатологія та педіатрія. - 2001. - № 4. - С. 48-51 (співавт.: Дашкевич В.Є., Янюта С.М., Круть Ю.Я.) – збір первинного матеріалу, аналіз даних.

6. Роль стрессогенных факторов в возникновении и патогенезе патологического прелиминарного периода // Здоровье женщины. – 2002. - № 2 (10). – С.6-7 (соавт.: Дашкевич В.Е., Янюта С.Н., Коломийченко Т.В., Кирильчук М.Е., Латышева З.М.) – збір первинного матеріалу, статистична обробка даних.

7. Пологи у здорових вагітних з фізіологічним та патологічним прелімінарним періодом // Вісник наукових досліджень. – 2003. - № 1. – С.166-167 (співавт.: Кирильчук М.Є., Янюта С.М., Карпенко О.П.) – аналіз даних, формулювання висновків.

8. Применение Метилэргобревина для профилактики и лечения гипотонических и атонических маточных кровотечений // Здоровье женщины. – 2003. - № 4 (16). – С.18-20 (соавт.: Дашкевич В.Е., Цыпкун А.Г., Коломийченко Т.В, Мокрик А.Н.) – збір первинного матеріалу, аналіз даних, підготовка до друку.

9. Прогнозування патологічного прелімінарного періоду // Здоровье женщины. – 2004. - № 2 (18). – С.9-11 (співавт.: Дашкевич В.Є., Коломійченко Т.В.) –основна ідея, збір первинного матеріалу, аналіз даних.

10. Подходы к терапии беременных с патологическим прелиминарным периодом // Здоровье женщины. – 2005. - № 1 (21). – С.30-33.

11. Особливості нейро-гуморального та гормонального статусу вагітних з патологічним прелімінарним періодом // ПАГ. – 2005. - № 1. – С.71-74.

12. Психологічна адаптація вагітних групи ризику по виникненню патологічного прелімінарного періоду // Вісник наукових досліджень. – 2005. - № 2. – С.133-134.

13. Особливості гормональної функції фетоплацентарного комплексу при аномаліях пологової діяльності // Вісник наукових досліджень. – 2005. - № 4 (41). – С.12-13.

14. Стан стрес-регулюючих систем у вагітних з патологічним прелімінарним періодом // Медико-соціальні проблеми сім'ї. – 2006. – Т.11, № 3. – С.60-61.

15. Фактори ризику застосування кесаревого розтину при слабкості пологової діяльності, що розвинулась на тлі патологічного прелімінарного періоду // Вісник наукових досліджень. – 2006. - № 2. – С.6-7 (співавт.: Янюта С.М., Коломійченко Т.В., Бітаєва В.О.) – аналіз даних, формулювання висновків.

16. Особливості акушерського анамнезу, соціального статусу, перебігу вагітності і пологів у жінок з патологічним прелімінарним періодом // ПАГ. – 2006. – № 5. – С.57-59 (співавт.: Дашкевич В.Є., Т.В.Коломійченко) – аналіз даних, статистична обробка.

17. Стресіндуковані зміни тиреоїдного гомеостазу у роділей // ПАГ. – 2006. –№ 6. – С.59-61.

18. Ефективність комплексу лікувальних заходів для вагітних з патологічним прелімінарним періодом // Ліки України. – 2006. – Листопад, № 105. – С.71-73 (співавт.: Т.В.Коломійченко, М.Є.Кирильчук) – основна ідея, формулювання висновків.

19. Зміни чутливості міометрію до простагландинів в динаміці вагітності у щурів (експериментальні дослідження) // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического зравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им.С.И.Георгиевского. – 2006. – Т.142, ч.ІІ. – С.208-210 (співавт.: Ципкун А.Г.) – аналіз даних, підготовка до друку.

20. Комплекс лікувальних заходів при слабкості пологової діяльності на тлі патологічного прелімінарного періоду // Репродуктивное здоровье женщины. – 2007. - № 1 (30). – С.87-90.

21. Тиреоідний гомеостаз у жінок зі слабкістю пологової діяльності, що розвинулась після патологічного прелімінарного періоду // ПАГ. – 2007. - № 1. – С.77-80.

22. Імунологічний статус вагітних з мітральним стенозом ревматичного походження // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. Зб.наук.праць. - Київ-Луганськ, 2000. – Вип.4. - С.307-211(співавт.: Савченко Н.В.) – основна ідея, аналіз даних.

23. Стан симпатико-адреналової та серотонінергичної систем у вагітних з патологічним прелімінарним періодом // Зб.наук.праць Асоціації акуш.-гінек. України. – Київ: Фенікс, 2001. - С.554-556 (співавт.: Бондаревський Л.А., Коломійченко Т.В., Апресова К.Г.) - аналіз даних, формулювання висновків.

24. Роль порушень стану фетоплацентарного комплексу при патологічному прелімінарному періоді // Зб. наук.праць Асоціації акуш.-гінек. України. – К.: Інтермед, 2004. – С.640-643 (співавт.: Коломійченко Т.В., Бітаєва В.О., Кирильчук М.Є., Близнюк З.В.) – збір первинного матеріалу, аналіз даних, формулювання висновків).

25. Материнско-плодовые взаимоотношения при пороках сердца у беременных // Питання перинатології. Матеріали наук. розробок. - Одеса, 1995. - С.26-29 (співавт.: Дашкевич В.Є., Гутман Л.Б., Мокрик Г.А., Тутченко Л.И., Янюта С.Н.) – аналіз даних, статистична обробка, підготовка до друку.

26. Опыт применения простагландинов Е2 производства фирмы “Фармация и Апджон” для подготовки шейки матки и индукции родов у беременных с заболеваниями сердечно-сосудистой системы // Матер.респ.наук.-практ.конф. “Простагландини в сучасному акушерстві”. - Київ, 1999.- С.34-38 (соавт.: Дашкевич В.Е., Давыдова Ю.В.) – збір первинного матеріалу, аналіз даних, формулювання висновків.

27. Патент 63166 A UA, МПК 7 А 61 В10/00. Спосіб прогнозування патологічного прелімінарного періоду / Дашкевич В.Є., Савченко С.Є., Коломійченко Т.В.; І ПАГ АМН України – № 2003021200; Заявл. 11.02.2003; Опубл. 15.01.2004. Бюл. № 1.

28. Патент 70045 A UA, МПК 7 А 61 К 31/00. Спосіб лікування патологічного прелімінарного періоду / Дашкевич В.Є., Савченко С.Є., Савченко Н.В., Коломійченко Т.В.; І ПАГ АМН України – № 20031212238; Заявл. 24.12.2003; Опубл. 15.09.2004. Бюл. № 9.

29. Anti stress protective mechanisms in preparation to delivery in pregnant women with arterial hypertension // Official Journal of hypertension in pregnancy. Abstracts from the 12th world congress of the international society for the study of hypertension in pregnancy. – 2000. – V.19, suppl.1– Р.83 (co-auth.: Dashkevich V.E., Davidova J.V., Michaylenko E.E.) – збір первинного матеріалу, аналіз даних, формулювання висновків.

30. Mechanisms of maternal and fetal adaptation to delivery stress In arterial hypertension // Abstract book of the 16th European Congress of Obstetrics and Gynaecology (EAGO/EBCOG). June 6-9, 2001. Malmo, 2001. – P.6 (co-auth.: Dashkevich V., Krut U., Dvulit M.) – збір первинного матеріалу, аналіз даних.

31. The peculiarities of hormonal homeostasis in the pathologic preliminary period // The European Journal of Gynecological Endocrinology. – 2002. – V. 16, Suppl. 1. - P.64-65 (co-auth.: Dashkevich V.E, Yanuta S.N., Davydova J.V., Kirilchuk M.E.) – аналіз даних, формулювання висновків.

32. The role of stress factors in the development of pathologic preliminary period // International Jornal of Gynecology&Obstetrics. XVII FIGO World Congress of Gynecology and Obstetrics. November 2-7, 2003. Santiago, Chile. Wednesday, November 5. – 2003. – V. 83, suppl. N. 3. – P.88 (co-auth.: Yanuta S., Davydova J., Kolomyichenko T., Prysyazhnyuk V.) – аналіз даних, формулювання висновків, підготовка до друку.