Анотація до роботи:

Ремньова Н.О. Патологічна анатомія вилочкової залози жінок, хворих на генералізовану міастенію. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.03.02 - патологічна анатомія. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразина, Харків, 2007.

Дисертація присвячена вивченню морфо-функціональних особливостей вилочкової залози жінок з генералізованою міастенією, що протікає на фоні атрофії і гіперплазії тімуса.

Аналізували з історій хвороби клінічні дані жінок із ГМ: вік, ступінь важкості ГМ, час появи перших симптомів, захворювання що супроводжують основне захворювання і раніше перенесені захворювання, наявність інших аутоімунних захворювань у цей час і в анамнезі, проведене лікування до тімектомії і стан здоров'я після неї.

Аналізували з історій хвороб показники клітинної і гуморальної ланок імунітету до і після тімектомії.

Післяопераційний катамнез та ефективність тімектомії досліджували через 1 рік після тімектомії.

ГМАТ протікає з атрофією істинної паренхіми тімуса, появою в розширених ВПП лімфоїдних фолікулів з гермінативними центрами, зниженням морфо-функціональної активності епітеліальних клітин, зниженням експресії ендотеліальними клітинами ендотеліну-1, дефіцитом всіх клонів Т-лімфоцитів у тімусі і абсолютним дефіцитом Т-супресорів як у самому тімусі, так і сироватці крові, дефіциті IgG і ІgА в сироватці крові.

ГМГТ тімуса протікає з гіперплазією істинної паренхіми тімуса, появою в розширених ВПП лімфоїдних фолікулів з гермінативними центрами, підвищенням морфо-функціональної активності епітеліальних клітин тімуса, підвищенням експресії ендотеліальними клітинами ендотеліна-1, порушенням диференційовки тімічних тілець і підвищенням всіх клонів Т-лімфоцитів у тімусі.

У дисертаційній роботі вперше представлені теоретичне узагальнення і нове рішення наукового завдання, що дозволяє виявити і дати оцінку клініко-морфологічним особливостям вилочкової залози жінок із ГМ і прогнозувати результати тімектомії.

1. За період 1990-2007 рр. у Харкові і Харківській області зареєстровано 139 випадків захворювання жінок генералізованою міастенією. Середній віковий період захворюваності ГМАТ склав 38,2 ± 4,7 років , а ГМГТ - 23,7 ± 6,2 років. В анамнезі життя в жінок із ГМАТ відзначається патологія репродуктивної системи, пологів і важкі психотравми. У жінок із ГМГТ, на відміну від жінок із ГМАТ, спостерігалися супутні аутоімунні захворювання (цукровий діабет I типу і змішаний аутоімунний тиреоїдний зоб), а також обтяжений гінекологічний анамнез. У жінок як із ГМАТ, так і із ГМГТ превалювала О (I) група крові.

2. Показники маси, об’єму і розмірів тімусів жінок із ГМАТ достовірно нижче аналогічних показників групи контролю, а тімусів жінок із ГМГТ, навпаки, достовірно підвищені. Макроскопічно тімуси жінок с ГМАТ мають ознаки атрофії тімусів, а жінок с ГМГТ – гіперплазії.

3. Мікроскопічно у тімусах жінок із ГМАТ відзначається достовірне витончення коркового, склероз мозкового шарів, розширення ВПП і поява в їхніх межах лімфоїдних фолікулів зі світлими гермінативними центрами, а також збільшення об’єму стромального компоненту і зниження паренхіматозного. Рівень морфо-функціональної активності і кількість епітеліальних клітин тімусів жінок із ГМАТ вірогідно знижені. Імуногістохімічно в тімусах жінок із ГМАТ підвищені фракції В-лімфоцитів, Т-хелперів, рівень апоптозу, а також спостерігається дефіцит Т-супресорів, всіх фракцій молодих тімоцитів і зниження експресії ендотеліну-1.

4. Мікроскопічно у тімусах жінок із ГМГТ відзначається гіперплазія істинної паренхіми, розширення ВПП і поява в їхніх межах лімфоїдних фолікулів зі світлими гермінативними центрами, порушення диференційовки тімічних тілець, а також збільшення об’єму паренхіматозного компоненту і зниження стромального. Рівень морфо-функціональної активності і кількість епітеліальних клітин тімусів жінок із ГМГТ вірогідно підвищені. Імуногістохімічно в тімусах жінок із ГМГТ підвищені всі фракції молодих тімоцитів, Т-хелперів, В-лімфоцитів, а також підвищена експресія ендотеліну -1 і рівня апоптозу і знижена фракція Т-супресорів.

5. У жінок із ГМАТ до тімектомії відзначається достовірне підвищення показників лімфоцитотоксичності на левамізол in vitro, фракцій В-лімфоцитів і зниження фракцій Т-хелперів, Т-супресорів, ЦІК, IgG, IgA і IgM. При порівнянні аналогічних показників клітинної і гуморальної ланок імунітету жінок із ГМАТ після тімектомії, констатовано достовірне зниження фракції В-лімфоцитів, Т-супресорів, ЦІК, показників лімфоцитотоксичності на левамізол in vitro і підвищення фракції IgА.

6. У жінок із ГМГТ до тімектомії відзначається достовірне підвищення фракцій В-лімфоцитів, показників лімфоцитотоксичності на левамізол in vitro і зниження фракцій Т-хелперів, Т-супресорів і ЦІК. При порівнянні аналогічних показників клітинної і гуморальної ланок імунітету жінок із ГМГТ після тімектомії, констатовано достовірне зниження фракції В-лімфоцитів, показників лімфоцитотоксичності на левамізол in vitro і підвищення фракцій Т-хелперів, Т-супресорів і ЦІК. Фракції IgG, IgA і IgM не перетерплювали істотних змін як до, так і після тімектомії і перебували в межах норми.

7. Аналіз результатів тімектомії через 1 рік в жінок із ГМАТ показав, що в 28% тімектомія призвела до поліпшення стану здоров'я, а в 72% - не мала позитивного ефекту. Аналіз результатів тімектомії через 1 рік показав, що в жінок із ГМГТ в 81,4% тімектомія привела до поліпшення стану здоров'я, а в 18,6% - не мала позитивного ефекту.

8. Критеріями неефективності тімектомії при ГМ слід вважати атрофію тімуса (атрофію істинної паренхіми, епітеліального компоненту), абсолютний дефіцит Т-супресорів в паренхімі тімуса і сироватці крові, дефіцит IgG і IgA в сироватці крові.

Публікації автора:

1. Проценко О.С., Ремньова Н.О.*, Пономарьов А.О. Аналіз структури захворюваності патології вилочкової залози в Харківському регіоні за період 1990-2005 рр. // Вісник Харківського національного університету. – 2006. - №738. – с. 14-17; Автором проведено аналіз структури захворюваності патології вилочкової залози в Харківському регіоні за період 1990-2005 рр.

2. Проценко Е.С., Ремнева Н.А.*, Пономарев А.О. Анализ структуры заболеваемости миастенией в Харькове и Харьковской области за период 1990-2005 гг. // Запорожский медицинский журнал. – 2007. - №1. – с. 63-66;

Автором проведено аналіз структури захворюваності на міастенію в Харкові і Харківському регіоні за період 1990-2005 рр.

3. Проценко Е.С., Ремнева Н.А.* Иммуногистохимические особенности вилочковой железы женщин при генерализованной миастении средней и тяжелой степени тяжести // Запорожский медицинский журнал. – 2007. - №3. – с. 19-23; Автором проведено набір вилочкових залоз жінок, хворих на генералізовану міастенію і проведено імуногістохімічне дослідження з використанням МКА.

4. Проценко Е.С., Ремнева Н.А.* Клинико-морфологические особенности вилочковой железы при генерализованной миастении тяжелой степени // Патология. – 2007. – т.4. - №2. – с. 68-72; Автором проведено набір вилочкових залоз жінок, хворих на генералізовану міастенію важкого ступеня і проведено гістологічне, гістохімічне, цитофотометричні і морфометричне дослідження.

5. Проценко Е.С., Ремнева Н.А.* Клинико-морфологические особенности вилочковой железы при генерализованной миастении средней степени тяжести // Буковинський медичний вісник. – 2007. - №3. – с. 68-73; Автором проведено набір вилочкових залоз жінок, хворих на генералізовану міастенію середнього ступеня важкості і проведено гістологічне, гістохімічне, цитофотометричні і морфометричне дослідження.

6. Проценко Е.С., Ремнева Н.А.* Клинико-морфологические особенности вилочковой железы при генерализованной миастении средней и тяжелой степени тяжести // мат. всеукраїнськ. науково-практ. конф., м. Чернівці. – 2007. – с. 154-156; Автором проведено набір вилочкових залоз жінок, хворих на генералізовану міастенію середнього і важкого ступеня і проведено порівняння морфологічної картини з використанням гістологічних, гістохімічних, цитофотометричних і морфометричних методів дослідження.