Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2007.
Дисертація присвячена диференційованому підходу при діагностиці та лікуванні гострих і хронічних запальних захворювань придатків матки.
Автором проведено комплексний аналіз особливостей перебігу запальних захворювань придатків матки, вивчення клінічних, біохімічних та місцевих гемодинамічних змін у 140 хворих і у 21 практично здорової жінки, а також розробка та впровадження у клініку патогенетично обґрунтованої методики лікування, що дозволило уникнути значного медикаментозного навантаження на організм та сприяло покращенню місцевої гемодинаміки.
На основі запропонованого патогенетично обґрунтованого лікування відбулись: нормалізація локального кровообігу (підвищення пульсового кровонаповнення у 1,8-3 рази, посилення венозного відтоку у 2,5-3 рази, зменшення резистентності реґіонарних артерій у 1,2-1,3 рази, усунення ознак варикозу); зменшення активності запалення (зниження вмісту серомукоїдів у 1,6-2,4 рази); при хронічному перебігу – підвищення вмісту основного ферменту антиоксидантного захисту церулоплазміну у 1,5 рази) та зменшення загального ендотоксикозу (зниження лейкоцитарного індексу інтоксикації у 2 рази), що сприяло швидшому усуненню больового синдрому, більш якісному відновленню репродуктивної функції і зменшенню ліжко днів на 3 дні.
Дисертаційна робота містить теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального завдання гінекології – патогенетичне обґрунтування та розробка індивідуалізованого терапевтичного алгоритму із включенням засобів корекції місцевих гемодинамічних порушень, що істотно підвищує ефективність лікування запальних захворювань придатків матки.
На запальні захворювання придатків матки у 4 рази частіше хворіють жінки до 20 років, у 86% випадків захворювання мають хронічний перебіг, у 58,4% супроводжуються порушеннями менструального циклу та у 63,5% – статевими дисфункціями.
Запальні захворювання придатків матки у 98,2% пацієнток супроводжуються больовим синдромом, що має високий ступінь кореляції із загальною дисфункцією вегетативної нервової системи (r > 0,5) і в усіх випадках призводить до значного нервово-психічного напруження.
При гострих запальних захворюваннях придатків матки серомукоїди крові підвищуються до 0,48±0,02 од., лейкоцитарний індекс інтоксикації до 2,2±0,2, церулоплазмін до 460,12±27,24 мг/л; при загостренні хронічних – серомукоїди підвищуються до 0,28±0,02 од., лейкоцитарний індекс інтоксикації до 1,45±0,18, церулоплазмін до 419,35±21,97 мг/л. При хронічних процесах, що проявляються лише больовим синдромом вміст серомукоїдів підвищується до 0,23±0,02 од. лейкоцитарний індекс інтоксикації до 1,2±0,1, а церулоплазмін зменшується до 288,63±22,2 мг/л.
Вміст серомукоїдів у пунктаті з черевної порожнини виявляється вищими ніж у крові складаючи при гострих процесах 0,68±0,02 од., при загостренні хронічних – 0,49±0,02 од., при тривалих хронічних процесах - 0,27±0,02 од., що свідчить про переважання локального запального процесу над загальним.
Фагоцитарна активність нейтрофілів при гострих процесах у крові слала 23,6±2,9%, у пунктаті – 80,0±11,5%, при загостренні хронічних відповідно 36,4±3,0% і 73,4±10,4%, при тривалих хронічних – у крові 38,3±4,8%, у пунктаті 36,1±13,9%.
Встановлено, що локальні порушення кровообігу в органах малого тазу супроводжуються: підвищенням резистентності реґіонарних артерій при гострих запальних процесах до 0,79±0,01 і при хронічних до 0,71±0,01, зниженням пульсового кровонаповнення з 0,44±0,02 до 0,20±0,02, уповільненням венозного відтоку з 30,48±1,02 до 22,79±0,59 відповідно, збільшенням отвору вен матки і яєчників на 0,4±0,01 см та ознаками варикозу при хронічних процесах.
Застосування диференційованого лікування ЗЗПМ зменшує активність запального процесу, що підтверджується зниженням серомукоїдів у 1,6-2,4 рази, лейкоцитарного індексу інтоксикації у 2 рази; підвищення вмісту церулоплазміну у 1,5 рази, фагоцитарної активності нейтрофілів у 2,8 рази та пульсового кровонаповнення у 1,8-3 рази і венозного відтоку у 2,5-3 рази, на тлі зменшення резистентності маткових і яєчникових артерій у 1,3 рази. Це дозволяє більш якісно відновити репродуктивну функцію жінок.
Публікації автора:
Зятіна О.М. Аналіз захворюваності і перебігу запальних захворювань придатків матки //Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії: Наук.-практ. журнал. – 2004.- Т.4. – Вип.2 (8). – С.82-85.
Зятіна О.М. Біль, вегетативні і нервово-психічні порушення у жінок із запальними процесами придатків матки // Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених. - Донецьк, 2005. – С.108.
Зятіна О.М. Вплив комплексного лікування з гірудотерапією на вміст білків гострої фази при запальних захворюваннях придатків матки // Науковий вісник Ужгородського університету: серія Медицина. – 2006. – Вип.28. – С.168-171.
Зятіна О.М. Фагоцитарна активність нейтрофілів та вміст церулоплазміну у жінок з запальними захворюваннями придатків матки //Світ медицини та біології. – Полтава, 2006. - №2. – С.87-91.
Зятіна О.М. Перспективи застосування гірудотерапії при запальних захворюваннях придатків матки // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії: Наук.-практ. журнал. – 2006.- Т.6. – Вип.3 (15). – С.170-173.
Громова А.М., Зятіна О.М. Гірудотерапія в комплексному лікуванні запальних захворювань придатків матки //Репродуктивное здоровье женщины. – 2006. - №2.- С.76-79. (Дисертантом проведено підбір та обстеження хворих до і після лікування, статистичну обробку даних).
Громова А.М., Зятіна О.М. Характеристика білків гострої фази та кровообігу органів малого тазу при запальних захворюваннях придатків матки //Педіатрія акушерство та гінекологія. – 2006 - №3. – С. 101-105 (Дисертантом проведено забір матеріалу, його аналіз і статистична обробка)
Зятіна О.М. Застосування гірудотерапії при лікуванні запальних захворювань придатків матки //Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского государственного медицинского университета им.С.Г. Георгиевского. – 2006. – Т.142. – часть ІІ. – С.240-241.
Громова А.М., Зятіна О.М., Нестеренко Л.А., Мартиненко В.Б. Комплексне лікування хронічних запальних захворювань придатків матки з застосуванням лапароскопії та гірудотерапії // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ. – 2006. – С.165-168. (Дисертантом проведено обстеження хворих до і після лікування, статистичну обробку даних).
Зятіна О.М. Диференційовані підходи при лікуванні запальних захворюваннях придатків матки // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії: Наук.-практ. журнал. – 2006.- Т.6. – Вип.4 (16). – С. 36-40.
