Анотація до роботи:

Довганюк Л.І. Патогенетичні механізми порушень функції нирок при комбінованій дії на організм хлористих сполук важких металів, зовнішнього та інкорпорованого іонізуючого випромінювання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 - патологічна фізіологія.- Тернопільська державна медична академія ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2002.

У дисертації з’ясовані загальні закономірності функціонально-біохімічного стану нирок, включаючи головний енергозалежний процес ниркових канальців - реабсорбцію іонів натрію, за умов комбінованої дії на експериментальних тварин важких металів (хлоридів свинцю, талію і кадмію), зовнішнього g- та інкорпорованого іонізуючого випромінення. Рекомендовано для подальшої апробації методи корекції цієї патології із використанням тіотриазоліну і уреїду транс-2,4-дигідроксікоричної кислоти (засобу Х₂ ), захисний вплив яких реалізується через зниження інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів, підвищення фібринолітичної та колагеназної активності, що розцінюється як можлива профілактика розвитку тубуло-інтерстиційного фіброзу.

У роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється у з'ясуванні загальних закономірностей патогенного впливу на функціонально-біохімічний стан нирок важких металів й інкорпорованого та зовнішнього іонізуючого випромінення, розкритті протекторного впливу тіотриазоліну та антиоксиданту Х₂ за цієї патології.

1. Зміни функціонального стану нирок при інкорпорації радіойоду характеризуються динамікою розповсюдження патологічного процесу із судинно-клубочкового апарату нефрону на його канальцеві відділи з істотним порушенням дистальних канальцевих структур.

2. Критичним для розвитку хронічного патологічного процесу в нирках після інкорпорації радіойоду є період з 28-ї по 35-ту доби, коли відбувається значне пригнічення тканинної ферментативної фібринолітичної активності за зниження протеолітичної деградації колагену.

3. Особливостями радіаційної нефропатії, викликаної малими дозами зовнішнього іонізуючого випромінювання, є зниження проксимального транспорту іонів натрію (p<0,05) без активації механізмів тубулогломерулярного зворотного зв’язку, що супроводжується пригніченням ферментативного фібринолізу (на 30,15%) за збільшення інтенсивності ліпопероксидації, лізису високо- (у 2 рази) і низькомолекулярних (у 2,81 раза) білків без змін протеолітичної деградації колагену в кірковій, мозковій та папілярній тканині нирок.

4. Ураження нирок радіойодом (¹³¹І) і хлористими сполуками кадмію, талію і свинцю характеризується зменшенням здатності до розведення сечі за умов водного діурезу, порушенням дистального транспорту іонів натрію (р<0,001) і гіпонатріємією (p<0,01) без порушень екскреторної функції нирок. Зовнішнє g-опромінення дослідних тварин на фоні введення хлористих сполук важких металів активує механізми тубуло-гломерулярного зворотного зв’язку, що супроводжується зменшенням швидкості клубочкової фільтрації (p<0,001), ретенційною азотемією, пригніченням тканинного фібринолізу (у 2,83 раза; p<0,001) та збільшенням інтенсивності ліпопероксидації, лізису низько- (на 48,62%) і високомолекулярних (у 3,64 раза) білків у ниркових тканинах.

5. Антиоксиданти Х₂ і тіотриазолін у щурів з мікстовою нефропатією, що індукована радіойодом (¹³¹І), зовнішнім g-опроміненням і хлористими солями важких металів знижують інтенсивність пероксидного окисненя ліпідів у кірковій речовині (на 31,58%) і сосочку (на 49,35%) нирок.

6. Антиоксидант Х₂ підвищує фібринолітичну активність, зменшує інтенсивність розпаду низькомолекулярних білків та збільшує колагеназну активність (на 96,68%) у мозковій речовині нирок. Тіотриазолін підвищує колагеназну активність кіркової речовини нирок (у 2,89 раза), що можна використовувати для профілактики розвитку тубуло-інтерстиційного фіброзу.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО ТА ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ

1. Встановлені протекторні антиоксидантні властивості тіотриазоліну на перебіг патологічного процесу, зумовленого впливом важких металів і зовнішнього та інкорпорованого випромінювання, дають можливість для рекомендації подальшої апробації застосування цього препарату в експериментальних та клінічних дослідженнях.

2. Виявлені захисні властивості антиоксиданту Х₂ на перебіг нефропатій, що індуковані радіойодом, зовнішнім g-випроміненням та важкими металами дають можливість рекомендувати застосування цього засобу в подальших експериментальних дослідженнях.

3. З метою ранньої діагностики нефропатії, викликаної малими дозами зовнішнього іонізуючого випромінення в клініці, рекомендовано визначати проксимальну реабсорбцію іонів натрію за умов водного індукованого діурезу.

4. Для підвищення точності діагностики пошкодження нирок при попаданні в організм радіойоду доцільно звертати увагу на зниження клубочкової фільтрації, дистальної реабсорбції іонів натрію, фібринолітичної активності сечі.

Публікації автора:

1. Довганюк Л.І. Динаміка змін тканинного фібринолізу в нирках білих щурів за умов інкорпорації радіоізотопу ¹³¹І // Буковинський медичний вісник.- 1999. - Т.3, № 4. - С. 161-165.

2. Довганюк Л.І., Власик Л.І., Кухарчук О.Л. Вплив радіойоду на іонорегулюючу функцію нирок у білих щурів // Современные проблемы токсикологии.- 2000. - № 2. - С. 20-23.

3. Довганюк Л.І., Бойчук Т.М. Особливості біохімічно-функціонального стану нирок у щурів при поєднаній дії на організм інкорпорованого радіойоду-131 та хлористих солей свинцю, талію і кадмію // Буковинський медичний вісник.- 2001. - Т. 5, № 2.- С.150 - 155.

4. Довганюк Л.І., Роговий Ю.Є., Бойчук Т.М. Біохімічно-функціональний стан нирок у щурів за умов впливу зовнішнього g-опромінення // Медична хімія.- 2001.- Т.3, №2.- С.31-35.

5. Довганюк Л.І., Роговий Ю.Є., Бойчук Т.М. Корекція порушень функції нирок після поєднаного впливу зовнішнього g-опромінення та введення в організм солей важких металів // Галицький лікарський вісник.- 2001.- Т.8, № 4.- С.48 - 51.

6. Довганюк Л.І., Бойчук Т.М. Порівняльна характеристика антиоксидантних властивостей тіотриазоліну та препарату Х₂ за умов комбінованого впливу на організм іонізуючого випромінювання та солей важких металів // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції “Ліки - людині”.- Харків, 2001.-Т.14, №1.- С. 64.

7. Довганюк Л.І., Бойчук Т.М. Порушення функції нирок у статевозрілих щурів при комбінованій інтоксикації хлористими солями свинцю, кадмію та талію // Матеріали ІІ Української конференції молодих вчених, присвяченої пам’яті академіка В.В.Фролькіса.- Київ, 2001.- С. 32-33.