Анотація до роботи:

Ігнатов В.А. Патогенетичне значення прозапальних і профіброгенних цитокінів у формуванні фіброзувальних реакцій при хронічних гепатитах - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби. - Луганський державний медичний університет МОЗ України, Луганськ, 2002.

Дослідження присвячено визначенню патогенетичного значення цитокінів ІЛ-6, Фнп-a, ГМ-КСФ і ТФР-1b у формуванні фіброзу в печінці у хворих на ХАлГ при низькому ступеню активності запалення.

Встановлено прямий зв'язок між підвищеним вмістом ФНП-a, клінічними проявами і біохімічними маркерами активності запалення - АлАТ, активацією процесів ПОЛ і гнобленням АОЗ. Підвищенню ГМ-КСФ і ТФР-b відповідали підвищені рівні білковозв`язаного гідрооксипроліну і морфологічні ознаки більш активного колагеногенезу. Виявлено загальні закономірності в характері змін вивчених цитокінів, біохімічних і морфологічних маркерів запалення і фіброзу у хворих на ХАлГ і ХВГ С.

Після 6-ти місячної терапії Ессенціалє Н у хворих на ХАлГ визначалися підвищення ІЛ-6 і зниження ФНП-a, ГМ КСФ, ТФР-1b. Це супроводжувалося зникненням або зменшенням основних клінічних симптомів, зниженням рівня гематологічних маркерів запалення і колагеноутворення, зменшенням морфологічних ознак колагеногенезу.

1. Прозапальні (ФНП-a) і профіброгенні (ГМ КСФ, ТФР-1b) цитокіни є одними з ключових ланок у формуванні фіброзувальних реакцій у хворих на ХалГ з низьким ступенем активності запалення.

2. Більш ніж у 70% хворих ХАлГ при низькому ступеню активності запалення в сироватці крові визначаються вірогідно підвищені концентрації прозапальних (ФНП-a) і профіброгенних (ГМ КСФ, ТФР-1b) цитокінів у порівнянні зі здоровими особами. При цьому, вміст у крові ІЛ-6 варіює в межах нормальних значень.

3. Виявлено взаємозв'язок цитокінів ІЛ-6, ФНП-a, ГМ КСФ і ТФР-1b з клінічними проявами, гематологічними і морфологічними показниками, що характеризують ступінь активності запального процесу в тканині печінки і її фіброзу у хворих на ХАлГ при низькому ступеню активності запалення.

4. Установлено пряму кореляційну залежність між вмістом у плазмі крові ГМ КСФ і ступенем виразності гепатомегалії; підвищенням рівня ФНП-a і активацією процесів ПОЛ, пригніченням АОЗ. Підвищеному вмісту ГМ КСФ і ТФР-1b у плазмі крові, як правило, відповідали більш високі значення білковозв‘язаного гідрооксипроліну; в тканині печінки - посилення “капіляризації” синусоїдів, підвищене утворення колагену I типу в портальних трактах і просторі Діссе.

5. У хворих на ХАлГ і ХВГ С при низькому ступеню активності запалення порівняльний аналіз вмісту в плазмі крові досліджуваних цитокінів і рівня фіброзу показав, що розвиток фіброзувальних реакцій у тканині печінки у цих хворих мають загальні закономірності, що виявляються дисбалансом у системі прозапальних і профіброгенних цитокінів.

6. Використання ЕФЛ для лікування хворих на ХАлГ із низьким ступенем активності запалення є патогенетично обґрунтованим, оскільки їх прийом протягом 6 місяців приводив до зниження рівнів ФНП-a, ГМ КСФ, ТФР-1b, що супроводжувалося позитивною динамікою клінічних, біохімічних і морфологічних (зменшенням чи стабілізацією ознак фіброзу печінки) проявів захворювання.

Публікації автора:

1. Игнатов В.А. Динамика цитокинов плазмы крови у больных хроническими алкогольными гепатитами при лечении эссенциальными фосфолипидами. //Зб. наук. праць.“Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології” Вип. 5 (37). Киів-Луганськ-Харків. – 2001. – С. 202-214.

2. Игнатов В.А. Профиброгенные цитокины и их связь с маркерами фиброза у больных хроническим гепатитом //Сучасна гастроентерологія. - № 3 (5). - вересень 2001. –C.59-61.

3. Бабак О.Я., Игнатов В.А. Диагностика и лечение хронического вирусного гепатита С. // Український терапевтичний журнал. -1999. - № 1. –C. 25-33.

4. Бабак О.Я., Передерий В.Г., Задорожная Т.Д., Шипулин В.П., Игнатов В.А., Аристов М.А., Пилипенко Ю.Г, Фадеенко Г.Д. Лечить или не лечить пациентов с хроническим вирусным гепатитом С, которым не показана терапия альфа-интерфероном? // Сучасна гастроентерологія. - № 3 - березень 2001. –C. 60-63.

5. Бабак О.Я., Фадеенко Г.Д., Игнатов В.А. Перспективные направления в лечении хронических вирусных гепатитов В и С. //Сучасна гастроентерологія. - № 4. - червень 2001. –C.39-43.

6. Бабак О.Я., Игнатов В.А. Особенности диагностики и лечения латентной фазы хронического вирусного гепатиту С при сердечно-сосудистой недостаточности. //Зб. наук. праць. “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології” Вип. 4(24). Киів-Луганськ-Харків.-1999. – C.225-234.

7. Игнатов В.А. Биохимические маркеры фиброгенеза ткани печенки у больных хроническим вирусным гепатитом В. //Зб. наук. праць “Гастроентерологія” – Вип. 30. – Дніпроперовськ. – 2000. –З.154-157.

8. Бабак О.Я., Мала Л.Т., Игнатов В.А. Роль и место эссенциальных фосфолипидов в лечении хронических вирусных гепатитів. // Сучасні проблеми діагностики і лікування гепатитів. Матеріали научн.-практ. конф. с Міжнародною участю 14-15 березня 2000 р. Додаток до журналу “School of Fundamental Medicine Journal”, December 1999, Vol . 5. - Харків-2000. –C.83-85.

9. Бабак О.Я., Игнатов В.А. Эффективность комбинированной терапии хронического гепатита С. // Российский журнал гастро-энтерологии, гепатологии, коло-проктологии. Материалы 5-й Российской гастроэнтерологической недели, 30 октября - 5 ноября 1999 г. Москва. N 5, Том 9, 1999, - C.82.

10. Бабак О.Я., Игнатов В.А., Пилипенко Ю.Г. Динамика морфологических изменений ткани печен у пациентов с вирусным гепатитом С при монотерапии эсснециальными фосфолипидами. // Сб. тез. III Республиканская научно-практ. конф. “Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов. 16-17 ноября 2000. -Харьков. –C. 215.