Анотація до роботи:

Жовнір І.І. Патогенетичне обґрунтування формування цереброваскулярної недостатності при первинній артеріальній гіпотонії з виділенням критеріїв оцінки стану здоров’я. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби – Державна установа “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України”, Харків, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню первинної артеріальної гіпотонії зі встановленням особливостей її клінічних проявів з виділенням синдромів та ступенів тяжкості, а також визначення механізмів їх творення. На основі даних клініко-неврологічних, реоенцефалографічних і нейроофтальмоскопічних досліджень 136 хворих, з яких 105 проведено магнітно-резонансно-томографічне обстеження, обґрунтовано розвиток цереброваскулярної недостатності, як наслідку вивченої патології, виділено провідні ланки в патогенезі формування як клінічних її проявів, так і структурних.

Проведене дослідження дало змогу встановити критерії клінічної діагностики та провідні структурні з боку головного мозку, визначити особливості розладів церебральної гемодинаміки, а відтак пояснити патогенез їх формування. На підставі адаптованого до вивченої патології багатоаспектного опитувальника та розробленої особисто бальної шкали встановлено критерії оцінки здоров’я для визначення стану хворих, а отже оптимізації щодо встановлення ступеня зниження чи втрати працездатності при проведенні медико-соціальної експертизи.

1. В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і вирішення актуальної задачі, яка полягає в обґрунтуванні розвитку цереброваскулярної недостатності як наслідку первинної артеріальної гіпотонії зі встановленням патогенетичних механізмів її формування з розробітком критеріїв здоров’я, що дозволить оптимізувати проведення медико-соціальної експертизи.

2. В розвитку ПАГ провідне значення має спадковий фактор (92,6%), насамперед обтяжений по материнській лінії (33,1%), а екзогенні інтоксикації (61%), зокрема паління (17,6%) є сприяючими. На підставі аналізу клінічних та параклінічних досліджень виділено : цефалгічний (39,7%), гідроцефально-гіпертензійний (33,8%) і синдром органічних порушень (26,5%). При цефалгічному синдромі переважають артеріоспастичні явища функціонального генезу, гідроцефально-гіпертензійному – венозно-застійні; у разі синдрому органічних порушень артеріосклеротичні і лікворно-застійні явища.

3. Пірамідна рефлекторна недостатність є визначальним неврологічним проявом патології для усіх синдромів, а з огляду анатомо-топічної діагностики цефалгічному синдрому присутнім є переважно конвекситальний рівень розвитку процесу (81,5%), гідроцефально-гіпертензійному – в основному ще й субкортикальний (76,1%), а синдрому органічних порушень – його поширення на глибинні структури мозку (75%).

4. Оцінка стану вегетативної нервової системи показала, що у разі цефалгічного і синдрому органічних порушень передуюча гіперпарасимпатикотонія (56,4% і 54,5% відповідно) формується на тлі достатнього напруження симпатикотонії (23,1% і 27,3% відповідно), а при гідроцефально-гіпертензійному вона є наслідком зниження тонусу останньої (10,3%).

5. Встановлені на основі оцінки випадків, за яких мали місце стабільно знижений АТ (50,7%), а також таких з гіпотонічними (26,5%) та в поєднанні з гіпертонічними (22,8%) кризами, три ступені ПАГ є критеріями тяжкості захворювання.

6. Виявлені структурні зміни головного мозку за даними МРТ в залежності від переважання клінічного синдрому. МРТ-критеріями цефалгічного синдрому є прояви зовнішньої гідроцефалії (83,8%), і часом субкортикальні дрібні осередки (16,2%). Для гідроцефально-гіпертензійного ознаки загальної гідроцефалії з переважанням внутрішньої (76,6%), як наслідку лікворного застою, з осередками як підкіркового розташування (24,5%), так і їх поширенням на семиовальний центр (14,7%), а навіть перивентрикулярно (8,8%) в поєднанні з лейкоареозом . Синдрому органічних порушень характерні : загальна гідроцефалія, як наслідок атрофічних змін; осередки субкортикальної (55,9%) і глибинної (14,1%) локалізації, в поєднанні за останньої з безперервним перивентрикулярним лейкоареозом.

7. За даними РЕГ досліджень церебральна гемодинаміка при цефалгічному синдромі характеризується міжпівкулевою асиметрією, коефіцієнт асиметрії – 16,0±1,8%, що свідчить про латералізацію дисгемії, підвищенням дикротичного (ДКІ) до 60,9±2,2% і діастолічного (ДСІ) до 78,6±3,2% індексів, що вказує на гіпертонус прекапілярів та започаткування венозно-застійних явищ з формуванням зовнішньої гідроцефалії; при гідроцефально-гіпертензійному – наростанням ангіодистонічних розладів (ДКІ до 76,2±2,9%; ДСІ до 90,8±4,1%) з переважанням венозно-застійних, що веде до загальної гідроцефалії. При синдромі органічних порушень – менш виразним венозним застоєм (ДСІ – 87,4±3,6%), ригідністю стінок і значним гіпертонусом прекапілярів (ДКІ – 80,7±2,94%), а відтак органічно визначеній цереброваскулярній недостатності і, як наслідку, – церебральних структурно-осередкових порушень.

8. Встановлені церебральні гемодинамічні розлади корелюють з судинними змінами на очному дні: при цефалгічному і гідроцефально-гіпертензійному синдромах у вигляді своєрідної ангіопатії, а при синдромі органічних порушень – ангіоретинопатичними і ангіосклеротичними.

9. На основі проведеного дослідження стану здоров’я встановлено спільні та диференціюючі показники для всіх неврологічних синдромів ПАГ. Проведені співставлення між ними і якісними показниками, встановленими на основі шкальної оцінки, виявили сильний позитивний зв'язок (r_s=0,77), що дає привід розглядати їх як критерії для оцінки стану здоров’я обстежуваних хворих.

Публікації автора:

1. Ярош Т.В. Критерії здоров’я при первинній артеріальній гіпотонії
   / Т.В. Ярош, І.І. Жовнір, О.О. Ярош // Проблеми військової охорони здоров’я : зб. наук. праць Укр. військово-медичної академії. – К. : УВМА, 2008. – Вип. 21. – С. 418-429. (Дисертант особисто розробив методологію оцінки здоров’я з виділенням критеріїв, провів обробку даних та підготував роботу до друку).

2. Ярош О. О. Патогенетичні обгрунтування клінічних синдромів при первинній артеріальній гіпотонії / О. О. Ярош, І І. Жовнір, Т. В. Ярош // Проблеми військової охорони здоров’я : зб. наук. праць Укр. військово-медичної академії. – К. : УВМА, 2007. – Вип. 19. – С. 280-292. (Дисертантом особисто зібрано і оброблено клінічний матеріал та підготовлено роботу до друку).

3. Жовнір І.І. Фактори ризику виникнення первинної артеріальної гіпотонії / І.І. Жовнір // Військова медицина України. – 2006. - № 4. – С. 18-21.

4. Жовнір І.І. Загальна характеристика хворих при первинній артеріальній гіпотонії / І.І. Жовнір // Військова медицина України. – 2006. - № 3. – С. 66-73.

5. Жовнір І.І. Первинна артеріальна гіпотонія як фактор формування цереброваскулярної патології // І.І. Жовнір // Актуальні питання медичної науки та практики : зб. наук. праць ЗМАПО. – Запоріжжя : Дике поле, 2004. – С. 63-73.

6. Ярош О. О. Клінічна діагностика дисциркуляторних енцефалопатій // О.О. Ярош, О.П. Гребенюк, І.І. Жовнір // Укр. вісн. психоневрології. – 2002. – Т. 10, № 1(1) (Додаток до № 1). – С. 153-154. (Дисертант особисто провів аналіз результатів і підготував роботу до друку).

7. Ярош О.О. Нейровізуальні, реографічні та офтальмоскопічні зміни у хворих на первинну артеріальну гіпотонію / О.О. Ярош, І.І. Жовнір // Укр. вісн. психоневрології. – 2007. – Т. 15, № 1(додаток). – С. 143. (Дисертант особисто зібрав первинний матеріал, провів аналіз результатів та підготував роботу до друку).

8. Жовнір І.І. Реоенцефалографічні зміни при клінічних формах первинної артеріальної гіпотонії / І.І. Жовнір // Інсульт та судинно-мозкові захворювання : матеріали І Нац. конгр. (14-15 вересня 2006 р. ) : тез. доп. – К., 2006.- С. 21-22.

9. Жовнір І.І. Розлади психологічного стану хворих з первинною артеріальною гіпотонією та їх корекція із застосуванням голкорефлексотерапії / І.І. Жовнір // Теоретичні та клінічні аспекти рефлексотерапії і нетрадиційної медицини : матеріали ІІ наук.-практ. конф. з міжнар. участю (7 - 8 жовтня 2005 р. ) : тез. доп. – К. : Віпол., 2005. – С. 33 – 35.

10. Жовнір І.І. Метрична оцінка структур головного мозку у хворих на дисциркуляційну енцефалопатію при первинній артеріальній гіпотонії / І.І. Жовнір, І.О. Велігурський, В.В. Мельничук // Зб. наук. праць Асоціації радіологів України за матеріалами V Укр. наук.-практ. конф., Полтава, 18-20 травня 2005 р. – К. : ТОВ ІВО «Медицина України», 2005. – С. 5. (Дисертантом особисто зібрано і оброблено клініко-параклінічні дані, написано та підготовлено роботу до друку).

11. Ярош О.О. Вікові РЕГ і МРТ співставлення проявів дисциркуляторної енцефалопатії при артеріальній гіпотонії (АГ) і гіпертонічній хворобі (ГХ) / О.О. Ярош, О.П. Гребенюк, Н.О. Рудківська, І.І. Жовнір, Н.В. Ткаченко // Тези доп. 3-го Нац. конгр. геронтол. і геріатр. України (26 – 28 вересня 2000 р.). – К., 2000. – С. 54. (Дисертантом особисто проведено збір та аналіз клінічного матеріалу і підготовлена робота до друку).