Анотація до роботи:

Ольховик В.Л. Патогенетичне обґрунтування діагностики та лікування вагітних з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. - Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2009.

Роботу присвячено визначенню особливостей перебігу вагітності за умови дифузної еутиреоїдної гіперплазії щитоподібної залози з урахуванням показників гормонального статусу, метаболічних процесів та системи гемостазу, розробленню науково обгрунтованих підходів до ранньої діагностики та своєчасної корекції виявлених порушень.

Під спостереженням перебувало 147 вагітних, з них 117 з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози (основна група), у тому числі 45 вагітних з гестаційним субклінічним гіпотиреозом, 33 вагітних з еутиреозом, 39 вагітних, що перенесли транзиторний гестаційний тиреотоксикоз, 30 жінок з фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група).

Визначено, що середні рівні естрадіолу, прогестерону, ПЛ та ХГ у всіх вагітних основної групи перебували в межах коливання одного сигмального відхилення від показника рівня цих гормонів у здорових вагітних у відповідні терміни гестації. Крім того була виявлена дисліпідемія із зростанням інтенсивності ПОЛ та зниженням активності АОС у обстежених вагітних основної групи.

У ваігітних з дифузною еутиреоїдною гіперплазією ЩЗ відзначається патологічна активація системи гемостазу. Для вагітних з гестаційним тиреотоксикозом характерна незначна хронометрична гіперкоагуляція та структурна гіпокоагуляція, для вагітних з субклінічним гіпотиреозом – хронічний синдром ДВЗ крові, для вагітних з еутиреозом - розвиток субклінічної форми хронічного синдрому ДВЗ крові.

Розроблено алгоритм діагностики та лікування вагітних з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози. Використання в комплексному лікуванні вагітних основної групи препарату “Барба-йод” сприяло відновленню йодного балансу, поліпшенню метаболічних процесів, показників системи гемостазу, що дозволило зберегти вагітність у 93,3% жінок.

У дисертаційній роботі на підставі клініко-лабораторних досліджень проведено теоретичне обґрунтування та подано нове вирішення актуальної проблеми акушерства, яка полягає у визначенні патогенетичних особливостей перебігу вагітності за умови дифузної еутиреоїдної гіперплазії щитоподібної залози, а також у розробці науково обґрунтованого підходу до ранньої діагностики та своєчасної корекції виявлених порушень.

1. При дослідженні тиреоїдного гомеостазу за допомогою визначення ТТГ, Т₃, Т₄, FТ₃, FТ₄ у вагітних з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози в ранні терміни вагітності встановлено субклінічний гіпотиреоз (38,5%), еутиреоз (28,2%) і транзиторний гестаційний тиреотоксикоз (33,3%), що дуже важливо для виділення цих жінок у групу високого перинатального ризику, своєчасної оцінки функціонального стану ЩЗ та проведення диференційованого лікування.

2. Ранньою ознакою гормональних порушень у вагітних з еутиреоїдною гіперплазією ЩЗ є зниження рівня двох і більше гормонів ФПК на одне сигмальне відхилення.

3. У жінок з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози має місце порушення ліпідного обміну, що виявляється у підвищенні рівня загального ХС, тригліцеридів, ЛПНЩ у 1,2 - 1,3 раза та ЛПДНЩ в 1,9-1,6 раза.

4. При дифузній еутиреоїдній гіперплазії щитоподібної залози спостерігається зростання інтенсивністі процесів ПОЛ, зниження активності АОС, що виявляється зниженням небілкової фракції тіол-дисульфідного коефіцієнта в 2,4 та 2,5 раза і білкової фракції в 1,4-1,8 раза, а також зниження СОД та каталази, найбільш виражено в групі, яка перенесла гестаційний тиреотоксикоз.

5. У вагітних з еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози вже в ранні терміни вагітності відбувається патологічна активація системи гемостазу. Для вагітних, що перенесли гестаційний тиреотоксикоз характерна незначна хронометрична гіперкоагуляція і структурна гіпокоагуляція, викликана активацією протизгортальних механізмів. У вагітних з субклінічним гіпотиреозом це виявляється у вигляді хронічного синдрому ДВЗ крові, з еутиреозом – у розвитку субклінічної форми хронічного синдрому ДВЗ.

6. На тлі застосування препарату “Барба-йод” відзначені позитивні зміни ехоструктури та ехогенності щитоподібної залози у 49% пацієнток, у 34% дифузний зоб II ступеня перейшов у I ступінь.

7. Включення в комплексне лікування вагітних з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози вітчизняного препарату “Барба-йод” сприяє поліпшенню метаболічних процесів, показників системи гемостазу, відновленню йодного балансу, що дозволяє рекомендувати запропоновану схему лікування як один із оптимальних методів терапії для цієї групи жінок.

8. На підставі отриманих даних розроблено алгоритм діагностики та лікування вагітних з дифузною еутиреоїдною гіперплазією ЩЗ.

9. Запропонована тактика ведення вагітних з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози та розроблений науково обґрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів дозволили знизити показники перинатальних втрат у 2 раза, зберегти вагітність у 93,3% жінок і завершити ії народженням життєздатних дітей.

Публікації автора:

1. Комплексное лечение беременных с патологией щитовидной железы аутоиммунного генеза / Щербаков В.Ю., Щербаков А.Ю., Фоменко О.В., Новикова Е.А., Ольховик В.Л. // Український медичний альманах. – 2007. – №3. – С.190–193. Автор здійснив аналіз та узагальнення результатів, оформлення статті.

2. Ольховик В.Л. Гестационный транзиторный тиреотоксикоз / Ольховик В.Л. // Международный медицинский журнал. – 2008.– №1.– С.96–98.

3. Ольховик В.Л. Состояние показателей системы гемостаза у беременных с эутиреоидной гиперплазией щитовидной железы / Ольховик В.Л. // Запорожский медицинский журнал. – 2008. – № 2. – С.19–21.

4. Морфологическая характеристика плацент женщин с эутиреоидной гиперплазией щитовидной железы, перенесших гестационный тиреотоксикоз / Щербаков В.Ю., Ольховик В.Л. // Український медичний альманах. – Луганськ. – 2008. – Том 11, №2. – С.173–176. Автор провів обстеження вагітних, статистичну обробку отриманих матеріалів, підготував текст до друку.

5. Профілактика та лікування йоддефіцитних захворювань у вагітних / Щербаков А.Ю., Архіпкіна Л.В., Щербаков В.Ю., Ольховик В.Л. // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України.– Київ (Інтермед), 2008.– С.212–216. Автор здійснив аналіз матеріалів та узагальнення результатів.