Анотація до роботи:

Волошин В.В. Патогенетичне обґрунтування блокади АТ₁ рецепторів для корекції ренальних дисфункцій після обструкції сечовода.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Донецький Національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2008.

Дисертаційна робота присвячена встановленню ролі індивідуальних особливостей сенситивності АТ₁ рецепторів та стану сигнальної системи eNOS-Протеїнкіназа G в патогенезі ренальних дисфункцій після гострого порушення уродинаміки. У тварин з адекватною реакцією ренін-ангіотензинової системи та активністю eNOS протягом місяця відбувалося відновлення структурно-функціонального стану нирки, тоді як у гіперреактивних щурів зберігалися порушення осморегуляторної функції за рахунок пролонгування запально-репаративного процесу. Блокада АТ₁ рецепторів супроводжувалася нормалізацією активності сигнального шляху eNOS-Протеїнкіназа G, оптимізацією перебігу запально-репаративних процесів в нирці, обмеженням фіброзу в кірковій та зовнішній мозковій речовині, відновленням проксимальної реабсорбції та осморозведення.

У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення і нове рішення актуальної і маловивченої наукової задачі, що полягає в патогенетичному обґрунтуванні блокади АТ₁ рецепторів для корекції ренальних дисфункцій після обструкції сечовода залежно від стану внутрішньоклітинних сигнальних систем АнгІІ-АТ₁ рецептори-Са²⁺-кальмодулін і eNOS–Протеїнкіназа G.

1. У 1-й групі (нормореактивні щури) через 48 г після ООС in vitro ЕС₅₀ АнгII збільшувалася на 25,88%, активність Са²⁺-кальмодуліна, еNOS і ГЦ підвищувалася відповідно на 25,3%, 29,9% і 32,3% порівняно з контролем (р<0,01). До 14-ї доби сенситивність АТ₁ рецепторів зростала на 5,74% (p<0,05) і надалі досягала контрольних значень. Через 1 міс визначено відновлення ефективності роботи внутрішньоклітинних сигнальних систем.

2. В 2-й групі (гіперреактивні щури) ООС супроводжувалася підвищенням ЕС₅₀ АнгII на 88,23%. При введенні в інкубаційну суміш трифтазину і L-NAME агрегація тромбоцитів зростала відповідно на 37,0±1,51% і 42,3±1,8% порівняно з контролем (р<0,001); нітропрусид натрію знижував агрегацію тромбоцитів на 44,3% (р<0,001). До кінця місяця сенситивність АТ₁ рецепторів залишалася зниженою, а активність Са²⁺-кальмодуліну, еNOS і ГЦ – підвищеною.

3. У тварин 1-ї групи до кінця місяця після ООС відбувається відновлення структур кіркової і зовнішньої мозкової речовини нирки; у внутрішній медулі запально-репаративний процес носить незавершений характер. У тварин 2-ї групи протягом місяця в кірковій речовині нирки репаративні процеси розвивалися повільно, а в мозковій – зберігалася альтерація канальців, лімфо-макрофагальна інфільтрація строми, прогресував тубуло-інтерстиційний фіброз.

4. До кінця 1 місяця після ООС у щурів 1-ї групи відновлюється ефективність механізмів осмодилюції; у 2-й групі в реакції постобструктивної нирки на водне навантаження превалює волюморегуляторна відповідь (ЕF_Na і C_Na відповідно на 15,5% і 11,65% вище, ніж у контрольних тварин; p<0,05). В обох групах через місяць осмоконцентраційна функція не відновлювалася: Т^С_Н2О за умов депривації була в 1-й і 2-й групах відповідно на 10,14% і 23,19% нижче, ніж в контролі (p<0,05).

5. Блокада АТ₁ рецепторів після ООС у гіперреактивних щурів оптимізує роботу внутрішньоклітинних сигнальних систем, що супроводжується: зниженням мікроциркуляторних порушень і альтерації структур нирки, обмеженням лейкоцитарної інфільтрації та фіброзу, а також інтенсифікацією репаративних процесів.

6. Блокада АТ₁ рецепторів сприяє відновленню до кінця місяця проксимальної канальцевої реабсорбції й ефективності осмодилюції в постобструктивній нирці. Посилення транспортних процесів у мозковій речовині (Т^С_Н2О на 13,2% вище, ніж у щурів 2-ї групи; p<0,05), не забезпечує досягнення максимального рівня осмоконцентрування за умов водної депривації (дефіцит КІ щодо контролю складав 11,73%; p<0,05).

Публікації автора:

1. Баринов Э.Ф., Бондаренко Н.Н., Волошин В.В., Черешнева Е.В. Метаболизм проксимальных канальцев нефронов при обструкции мочеточника // Вісник мофології.– 2006.– Т. 12. №2.– С. 133-137 (дисертант виконав експерименти, прийняв участь в гістохімічному дослідженні нефронів після обструкції сечовода, провів аналіз результатів).

2. Баринов Е.Ф., Бондаренко Н.Н., Ніколенко О.Г., Волошин В.В. Залежність морфогенезу нирки при обструкції сечовода від реактивності ренін-ангіотензинової системи // Таврический медико-биол. вестник.– 2006.– Т. 9, № 9.– С. 12-15 (дисертантом особисто проведено експериментальне дослідження та оцінка динаміки розвитку запально-репаративних процесів в нирці після обструкції сечовода, провів статистичну обробку результатів дослідження).

3. Баринов Э.Ф., Бондаренко Н.Н., Сулаева О.Н., Волошин В.В. Состояние внутриклеточного сигнального пути NO-протеинкиназа G у крыс с различной сенситивностью АТ₁-рецепторов при моделировании обструкции мочеточника // Вестник неотложной и восстановительной медицины.– 2006. – Т. 7, № 4. – С. 33-36 (дисертантом особисто виконані експерименти, біохімічне дослідження, оцінка стану внутрішньоклітинних сигнальних систем тромбоцитів, статистична обробка та аналіз отриманих даних).

4. Баринов Э.Ф., Бондаренко Н.Н., Черешнева Е.В., Волошин В.В. Альтерация канальцев нефронов после односторонней окклюзии мочеточника // Вісник проблем біології і медицини.– 2006.– № 2.– С. 66-69 (дисертант особисто виконав експериментальні дослідження, провів морфометричний аналіз та статистичну обробку результатів, підготував статтю до друку).

5. Волошин В.В. Ренальные дисфункции после односторонней обструкции мочеточника // Укр. мед. альманах.– 2007.– Т. 10. № 4.– С. 33-35.

6. Волошин В.В. Адаптационные реакции почек у крыс с различной активностью еNOS в ранние сроки после обструкции мочеточника // Актуальные проблемы транспортной медицины. – 2007.– Т. 3, № 9.– С. 111-116.

7. Баринов Э.Ф., Волошин В.В. Модуляция воспаления в почке при обструкции мочеточника путем ингбирования эффектов ангиотензина II // Акт. пробл. трансп. мед. – 2007.– Т 7, № 1.– С. 127-131 (дисертант виконав експериментальні дослідження, проаналізував морфологію постобструктивної нирки за умов блокади АТ₁ рецепторів, провів статистичну обробку та аналіз результатів).

8. Волошин В.В. Моделирование односторонней обструкции мочеточника в эксперименте// Питання експериментальної та клінічної медицини.– 2006.– випуск 10, Т.1.– С. 141-143.

9. Баринов Э.Ф., Сулаева О.Н., Волошин В.В., Терещук Б.П. Динамика сенситивности ангиотензиновых рецепторов 1 типа у крыс после односторонней обструкции мочеточника // Проблемы, достижения и перспективы развития медио-биологических наук и практического здравоохранения.– 2006.– Т. 142, часть 3.– С. 15-19 (дисертантом особисто виконав експериментальні дослідження, провів статистичну обробку та аналіз отриманих результатів).

10. Бондаренко Н.Н., Черешнева Е.В., Волошин В.В., Баринова Н.Е. Компенсаторные метаболические реакции проксимальных и дистальных канальцев нефронов коркового вещества почки при обструкции мочеточника // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского гос.мед.университета им. С.И.Георгиевского.– 2006.– Т. 142, часть 1.– С. 6-9 (дисертант виконав експерименти, приймав участь в гістохімічному дослідженні нирок, аналізі отриманих результатів).

11. Баринов Е.Ф., Волошин В.В. Морфометричний аналіз нефронів після усунення обстукції сечівника // Матеріали третьої Всеукраїнської морфологічної наукової конференції “Карповські читання”.– Дніпропетровськ, 2006. – С. 11-13.

12. Баринов Э.Ф., Волошин В.В. Новое в патофизиологии органов и систем: волюморегуляторные механизмы почки после обструкции мочеточника // Бюллетень V читань ім. В.В.Підвисоцького.– 2006.– С.32-33 (дисертант провів експериментальні дослідженні та статистичну обробку даних, оцінив функціональний стан постобструктивної нирки за умов водного навантаження).

13. Баринов Э.Ф., Волошин В.В., Черешнева Е.В. Структурно-функциональное состояние почки у крыс с различной активностью внутриклеточной системы еNOS-NO-протеинкиназа G после обструкции мочеточника // IІІ Международная научная конференции “Гомеостаз: физиология, патология, фармакология и клиника”.– 2007.– С. 30-32 (дисертант виконав експериментальні дослідження, проаналізував структурно-функціональний стан постобструктивної нирки).

14. Баринов Э.Ф., Волошин В.В. Морфологические детерминанты нарушения осморегуляции при обструкции мочеточника у крыс со сниженной сенситивностью АТ₁-рецепторов // Бюлетень VІ читань ім. В.В. Підвисоцького.– 2007.– С. 49 (дисертант виконав експериментальні дослідження, провів морфометричну оцінку мозкової речовини нирки, статистичну обробку та аналіз результатів).

15. Баринов Э.Ф., Волошин В.В. Изменение активности системы eNOS-NO-протеинкиназа G после острой обструкции мочеточника у крыс с различной индивидуальной реактивностью // Патогенез.– 2007.– Прил.– С. 6. (дисертант виконав експериментальні дослідження, провів статистичну обробку даних).