Анотація до роботи:

Павловська О.М. Патогенетичне обґрунтування застосування пребіотиків для корекції ендогенної інтоксикації при гестозах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Одеський державний медичний університет, 2004.

Дисертація присвячена проблемі вдосконалення лікувально-профілактичних заходів при гестозах першої та другої половини вагітності.

Метою роботи було визначення особливостей мікробіоценозу кишечнику у вагітних з ранніми і пізніми гестозами та оптимізування ефективності їх лікування при застосуванні в комплексній терапії лактулози шляхом корекції синдрому ендогенної інтоксикації.

На підставі проведених клініко-лабораторних досліджень встановлено, що при гестозах розвивається синдром ендогенної інтоксикації і спостерігається пряма залежність між тяжкістю патологічного стану і рівнем в крові біохімічних маркерів ендотоксинемії. Встановлено також, що у вагітних з гестозами спостерігаються порушення мікробіоценозу кишечника, які характеризуються зменшенням вмісту основних представників облігатної мікрофлори та посиленням росту умовно-патогенних бактерій.

Доведено, що при застосуванні лактулози в складі комплексної терапії відбувається нормалізація мікробного пейзажу кишечника, і, як наслідок, зниження токсичного навантаження на організм.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми підвищення ефективності лікування вагітних з ранніми та пізніми гестозами. Результати клініко-лабораторних досліджень розширили сучасні уявлення про вплив дисбіотичних порушень у кишечнику на розвиток та підтримання ендотоксинемії при гестозах і підтвердили можливість її корекції завдяки застосуванню в комплексній медикаментозній терапії пребіотиків.

1. У вагітних з раннім гестозом легкого ступеня порушення мікробіоценозу кишечника характеризуються зниженням вмісту біфідобактерій, при прогресуванні патологічного стану – пригніченням росту біфідобактерій, лактобактерій, повноцінних кишкових паличок та надмірним розмноженням епідермальних стафілококів і грибів роду кандида.

2. При гестозах першої половини вагітності метаболічні розлади призводять до формування синдрому ендогенної інтоксикації, який посилюється при наявності дисбіотичних порушень в кишечнику та сприяє розвиткові хронічної тканинної гіпоксії. Клінічними наслідками цих порушень є рецидиви блювоти (16,7%), загрозливий пізній аборт (26,7%), загрозливі передчасні пологи (10%), пізній гестоз (16,7%).

3. У вагітних з прееклампсією при посиленні клінічних проявів порушення мікробіоценозу кишечника характеризуються „стиранням екологічних ніш” - зменшенням вмісту основних представників облігатної мікрофлори (біфідо- лактобактерій, повноцінних кишкових паличок) та посиленням росту таких умовно-патогенних бактерій, як епідермальні стафілококи, протеї, гриби роду кандида.

4. У вагітних з тяжкими формами пізнього гестозу початково спостерігається високий вміст в крові таких біохімічних маркерів ендотоксинемії, як молекули середньої маси - (0,407±0,021) у.о., дієнові кон`югати – (20,77±0,27) мкмоль/л, малоновий діальдегід – (0,042±0,002) мкмоль/л, збільшення лейкоцитарного індексу інтоксикації до (4,0±0,3), що відображує метаболічні та гіпоксичні порушення у системі мати-плацента-плід і суттєво погіршує прогноз для матері і плоду при розродженні через природні пологові шляхи.

5. Застосування профілактичного курсу антибіотикотерапії після кесарського розтину, проведеного як за показаннями, що виникли під час пологів, так і у зв`язку з тяжкими формами пізнього гестозу, супроводжується зниженням рівня біфідобактерій, що потребує застосування в комплексі реабілітаційних заходів пребіотиків.

6. Застосування пребіотиків в складі загальноприйнятої медикаментозної терапії ранніх та пізніх гестозів в середніх терапевтичних дозах на протязі не менш 2 тижнів, сприяє зниженню токсичного навантаження на організм за рахунок відновлення мікробного пейзажу кишечника шляхом стимуляції росту цукролітичної мікрофлори.

Публікації автора:

1. Нізова Н.М., Павловська О.М. Особливості мікробіоценозу кишечнику у вагітних з прееклампсією різного ступеня важкості та його корекція лактулозою //Вісник наукових досліджень. – 2002. - № 2 (26). – С. 263-264. (відсоткова участь Павловської О.М. 70% - проведення клініко-лабораторних досліджень, статистична обробка результатів дослідження, підготовка статті до друку).

2. Павловська О.М. Особливості мікрофлори кишечнику у вагітних з раннім гестозом та її корекція лактулозою //Вісник наукових досліджень. – 2003. - № 1 (30). – С. 23-25.

3. Павловська О.М. Застосування лактулози для корекції ендогенної інтоксикації у вагітних з раннім гестозом //Одеський медичний журнал. – 2003. - № 1(75). – С. 57-59.

4. Павловська О.М. Доцільність застосування лактулози в комплексній терапії прегестозів //Одеський медичний журнал. – 2003. - № 2(76). – С. 56-58.

5. Деклараційний патент №58038А, Україна, МПК А61К31/7016 „Спосіб лікування гестозів” /Нізова Н.М., Посохова С.П., Яненко В.І., Павловська О.М. (Україна) //Промислова власність. Офіційний бюлетень. – 2003. - № 7. – С.436. (відсоткова участь Павловської О.М. 60% - проведення клініко-лабораторних досліджень, статистична обробка результатів дослідження).

6. Павловська О.М. Застосування препарату “Дуфалак» для лікування закрепів у вагітних з прееклампсією //Матеріали VI Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. – Тернопіль, 2002. – С. 116.

7. Низова Н.Н., Павловская О.Н. Применение препарата «Дуфалак» для коррекции микробиоценоза кишечника у беременных с преэклампсией //Материалы IV Российского научного форума «Охрана здоровья матери и ребенка – 2002». – Москва, 2002. – С. 268-269. (відсоткова участь Павловської О.М. 60% - проведення клініко-лабораторних досліджень, статистична обробка результатів дослідження, підготовка статті до друку).

8. Павловська О.М. Доцільність застосування препарату „Дуфалак” у породіль з розривами промежини //Збірник тез III Міжнародної медичної конференції студентів і молодих учених „Медицина – здоров`я – XXI сторіччя”. - Дніпропетровськ, 2002. – С. 160.

9. Павловська О.М. Особливості мікробіологічних змін кишечнику у вагітних з претоксикозом та їх корекція лактулозою //Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених “Вчені майбутнього”. – Одеса, 2002. – С. 122.