Анотація до роботи:

Бондаренко Н. І. Патогенетичне обгрунтування протитромботичної терапії синдрома втрати плода у вагітних з первинним антифосфоліпїдним синдромом. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Одеський державний медичний університет МОЗ України. - Одеса, 2008.

Дисертація присвячена проблемі визначеня патогенетичних підходів щодо тактики запобігання втратам плода і тромбофілічним ускладненням у вагітних з антифосфоліпідним синдромом (АФС), а також оцінці ефективності та безпечності тривалого застосування низькомолекулярного гепариноїду пентосану полісульфату SР 54 у разі тромбофілічних станів під час вагітності, зумовлених циркуляцією антифосфоліпідних антитіл (АФА).

Доведено, що наявність вовчакового антикоагулянта (ВА) поєднується з ознаками тромбофілії у разі виявлення маркерів внутрішньосудинного згортання крові й активації тромбоцитарної ланки гемостазу у 68,1 %, а визначення АФА -у 18,8 % випадків. Одночасно ВА й АФА виявлено у 19 (31 %)хворих.

Ступінь ризику репродуктивних втрат і тромбофілії у вагітних, в яких виявлено АФА, зростає за поєднання циркуляції АФА з екстрагенітальними захворюваннями, іншими факторами ризику тромбофілії і / або порушеннями репродуктивної сфери.

18

Патогенетична терашя із застосуванням пентосану полісульфату безпе-рервно у профілактичному режимі з початку I триместру впродовж усього перюду гестації і в післяпологовому періоді у вагітних з АФС дозволяє в абсолютній більшості випадків запобігти втраті плода і тромботичним ускладненням, значно знизити частоту передчасних пологів, уникнути за-тримки внутршньоутробного розвитку плода і меншою м1рою - скоротити частоту гестозів.

Ключов'ь слова: вагітність, антифосфоліпідні антитіла, тромбофілія, невиношування вагіності, протитромботична тератя.

Бондареико Н. И. Патогенетическое обоснование протитромботической терапии синдрома потери плода у беременных с первичным антифос-фолепидным синдромом. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01- акушерство и гинекология. - Одесский государственный медицинский университет, МЗ Украины. - Одесса, 2008.

Диссертация посвящена проблеме определения патогенетических подходов к тактике предотвращения потерь плода и тромбофилических осложнений у беременных с антифосфолипидным синдромом (АФС), а также оценке эф-фективности и безопасности длительного применения низкомолекулярного гепариноида пентосана полисульфата ЫР 54 при тромбофилических состояниях во время беременности, обусловленных циркуляцией антифосфолипидных антител (АФА).

Для достижения цели и задач было обследовано 290 женщин, из них 210 повторнобеременных с привычным невынашиванием и 80 первобеременных с отягощенным течением беременности. Самым частым типом потери плода у обследованных больных были самопроизвольные выкидыши в сроке беременности до 10 недель (53,0 %).

Выявлено, что наличие волчаночного антикоагулянта (ВА) сочетается с определением признаков тромбофилии на основе выявления маркеров внутри-сосудистого свертывания крови и активации тромбоцитарного звена системы гемостаза у 68,1 %, а наличие АФА - у 18,8 % случаев. Одновременно ВА и АФА обнаружено у 19 (31 %) больных.

Положительные тесты на ВА и АФА в сочетании с клинико-анамнести-ческими данными позволили диагностировать АФС у 55 (100 %) пациенток с невынашиванием. Беременные, серопозитивные по АФА без клинических признаков синдрома представляют группу риска по возникновению репродуктивных потерь и тромбофилии, что подтверждается высоким уровнем выявления маркёров тромбофилии (ТАТ - 70%, ПДФ - 36,6%) и гиперактивации в тромбоцитарном звене (56,6%).

19

Достоверная диагностика тромбофилических состояний основывалась на выявлении прямых молекулярных маркеров тромбофилии, таких как ТАТ, ПДФ, D-димер, F1+2.

Степень риска репродуктивных потерь и тромбофилии у беременных, у которых обнаружены АФА, повышается при сочетании АФА с экстраге-нитальными заболеваниями, другими факторами риска тромбофилии и/или нарушениями репродуктивной сферы.

Патогенетическая терапия с применением пентосана полисульфата непрерывно в профилактическом режиме с начала I триместра на протяжении всего периода гестации и в послеродовом периоде у беременных с АФС позволяет в абсолютном большинстве случаев предотвратить потерю плода и тромботические осложнения, значительно снизить количество преждевременных родов, избежать задержки внутриутробного развития плода и в меньшей мере - сократить частоту гестозов. На фоне терапии пентосан полисульфатом в непрерывном режиме практически полностью отсутствовали тромбофилические признаки активации внутрисосудистого свёртывания (показатели ТАТ и ПДФ) и в 74% случаев удалось обеспечить нормальную функцию тромбоцитарного звена гемостаза. Купирование исходной тромбофилии по определению маркёров внутрисосудистого свёртывания (ТАТ и ПДФ) происходило на 7-10 день применения пентосан полисульфата SP54 в инъекционном режиме при использовании профилактических доз в 94% случаев, в 6% случаев для купирования выраженной активации внутрисосудистого свёртывания требовалось применение лечебных доз препарата.

Ключевые слова: беременность, антифосфолипидные антитела, тромбофилия, невынашивание ебеременности, противотромботическая терапия.

Bondarenko N. I. The pathogenic ground of an ty thrombotic therapy of the loss of fetus syndrome for pregnant with a primary antiphospholipid syndrome.

Dissertation for competition of graduate degree of a candidate of medical sciences on speciality 14.01.01 obstetrics and gynaecology. Odessa state medical university. Ukraine. Odessa, 2008.

Dissertation is devoted to the problem of determination of pathogenetic approaches to the tactic of prevention of losses of a fetus and thrornbophylic complications at pregnant with an athytrombophylic syndrome (APS), and also to the estimation of efficiency and safety of the long time using low molecular heparinoid pentosan polysulfat SP 54 at the thromophylic states during pregnancy, conditioned by circulation of the athyphosholipid antibodies (АРА).

The presence of the lupus anticoagulants (LA) combine with determination of signs of thrombophylia on the basis of exposure of markers of the intravascular

20

rolling up of blood and activating of thrombocitic link of the system of haemostas at 68,1 %, and the APA presence - at 18,8 % cases, was exposed. LA and APA at 19( 31 %) patients was determed.

Positive tests on LA and APA in combination with clinic-anamnesis information allowed to diagnose APS at 55 (100 %) patients with unmaturing.

Reliable diagnostics of the trombophyliic states was based on the exposure of direct molecular markers of trombophylia, such as TAT, PDF, D-dimer, Fl+2.

Degree of risk of reprodactive losses and trombophylia at pregnant, wich had APA, increase at the APA combination with the ekstragenytal diseases, other factors of risk of trombophylia and/or violations of reprodactive sphere.

Pathogenetic therapy by pentosan polysulphat continuous in the prophylactic mode from the beginning of the I trimester during all period of gestation and after labor period at pregnant with APS allows in absolute most cases to prevent the loss of a fetus and trombotic complications, it is considerably to reduce the amount of premature births, to avoid the delay of development of a fetus and less frequency of gestos.

Key words: pregnancy, antyphosholipid antibodies, trombophilia, unmaturing of pregnancy, atitrombotic therapy.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової проблеми, що виявляється у підвищенні ефективності діагностики і корекції порушень стану гемостазу у вагітних за наявності у них АФА та тромбофілії.

. 1. Особливостями перебігу гестаційного процесу у вагітних з АФС є висока частота репродуктивних втрат у 16—40% випадків, чильне місце серед яких займає: передчасне відшарування хоріону чи (і) плаценти -23,3%; загроза переривання вагітності -18,3%; загроза передчасних пологів - 43,3%; преек-ламсія - 40%; синдром затримки розвитку плода - 48,3%; маловоддя - 10,0%; гіпоплазія плаценти - 14,2%. Вагітні, серопозитивні за АФА без клінічних

16

ознак синдрому, утворюють групу ризику щодо виникнення репродуктивних втрат і тромбофілії, що підтверджується високим рівнем виявлення маркерів тромбофілії (ТАТ - 70 %, ПДФ - 36,6 %) і гіперактивації у тромбоцитарній ланці (56,6 %).

2. Ступінь ризику репродуктивних втрат і тромбофілії у вагітних, се-ропозитивних за АФА, зростає у разі поєднання АФА з екстрагенітальними захворюваннями, іншими факторами ризику тромбофілії і/або порушеннями репродуктивної сфери.

3. АФС у вагітних проявляється порушеннями в системі гемостазу, а саме тромбоцитарної та прокоагулянтної ланки. Наявність циркулюючого ВА поєднується з визначенням ознак тромбофілії за виявленням маркерів внутрішньосу-динного згортання крові й активації тромбоцитарної ланки гемостазу у 68,2 %, а наявність АФА -у 18,8 %. Одночасно ВА і АФА виявляються у 31 % хворих.

4. Діагностика АФС грунтується на виявленні клінічних та лабораторних даних. Лабораторними крітеріями діагностики АФС слід вважати наявність молекулярних маркерів тромбофілії (ТАТ, F1+2, D-димер, ПДФ), а також агре-гаційну активність тромбоцитів. Виявлення антитіл до фосфоліпідів за визначенням циркулюючого ВА із застосуванням гемостазіологічних тестів дозволяє діагностувати залучення у патологічний процес білків-кофакторів, що є особливо значущим для прогнозування ризику втрат плода і розвитку тромбофілії.

5. Застосуванням пентосану полісульфату SР 54 в комплексній патогенетичній терапії безперервно у профілактичному режимі з початку І триместру впродовж усього терміну гестації і в післяпологовому періоді у вагітних з АФС дозволяє в абсолютній більшості випадків запобігти втраті плода з тромботичним ускладненням (92,0 %), значно понизити частоту передчасних пологів (7,6 %), СЗРП (7,6 %) і частоту гестозів (19,2 %). Патогенетична терапія із використанням пентосану полісульфату призводить до нормалізації показників гемостазу (показники ТАТ і ПДФ) і в 74 % випадків вдається забезпечити нормальну функцію тромбоцитарної ланки гемостазу.

6. Протитромботична монотерапія пентосаном полісульфатом у вагітних із вперше діагностованим АФС у терміні гестації 12-20 тиж і вираженими початковими клініко-гемостазіологічними порушеннями допомагає купірувати клінічні ознаки загрози переривання вагітності у 60 % випадків і забезпечити позитивну динаміку показників плацентарного кровотоку за даними доппле-рометріїу 81 % випадків.

Публікації автора:

1. Бондаренко Н. И. Профилактика тромбофилических осложнений у родильниц с приобретенной формой тромбофилии // Вестник морской медицини. - Одесса, 2006. - № 4(35). - С. 35 - 38.

17

2. Бондаренко Н. И., Зелинский А. А. Профилактика фетоплацентарной недостаточности у беременньїх с первичным антифосфолипидным синдромом // Проблеми, достижения и перспективи развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труди Крьшского медицинского университета им. С. И. Георгиевского. - Симферополь, 2007. - Т. 143, ч. III. - С. 18 - 20. (Огляд літератури, участь в проведенні клінічних, лабораторних, інструментальних досліджень, статистичної обробки одержаних результатів).

3.Линников В. И., Бондаренко Н. И. Молекулярные маркёры тромбофилии в диагностике риска тромботических осложнений при гормональной контра-цепции // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Інтермед, 2006. - С. 387 - 390. (Обґрунтування мети наукового дослідження та висновків, формування контингенту кліничних груші, проведення статистичної обробки одержаних результатів).

3.Спосіб профілактики та лікування тромбофіліїу жінок під час гестаціїта після пологів. Патент України № 21707. Бюл. № 3 (участь в проведенні клінічних, лабораторних досліджень, статистична обробка результатів, підготовка до друку). Співавтори: Лінніков В. І., Євдокимова В. В.