Анотація до роботи:

Барінова М.Е. Патогенетичне обґрунтування і клінічна ефективність застосування нестероїдних протизапальних препаратів у комплексній терапії хворих на псоріаз.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби.– Інститут дерматології та венерології АМН України, Харків, 2002.

Дисертація присвячена проблемі індивідуалізації протизапальної терапії хворих на звичайний псоріаз, що характеризувався втратою сезонності рецидивів і крупнобляшковими інфільтрованими висипаннями на шкірі. Вперше розроблені високоінформативні експрес-методи дослідження індивідуальної чутливості пацієнта до НСПЗП (шляхом визначення in vitro ступеня інгібування ЦОГ в моноцитах і тромбоцитах), яка співпадає з їх клінічною антизапальною дією, що дозволяє визначати більш ефективний препарат для оптимізації лікування хворих на псоріаз. Виявлена гіперпродукція моноцитами периферійної крові ІЛ-6 і СП-ЛТ, інтенсифікація ПОЛ і зниження активності ферментів АОС, продемонстрована модулююча дія НСПЗП на ці патохімічні процеси. Морфологічне дослідження біоптатів шкіри хворих на псоріаз після лікування НСПЗП показало зниження активності запального процесу в дермі й тенденцію до відновлення структурного гомеостазу в епідермісі. За допомогою тестів in vitro на тромбоцитах і моноцитах крові проаналізовані можливості прогнозування перебігу і ступеня тяжкості псоріазу, а також – оцінки ефективності терапії. Призначення на фоні традиційної терапії НСПЗП, що мав за результатами тестування in vitro максимальну протизапальну активність, забезпечувало досягнення вираженого терапевтичного ефекту (повного клінічного видужання і значного поліпшення) у 92,1% випадків, скорочення тривалості лікування на 11,3±2,8 днів і подовження періоду ремісії в 2,7 рази.

1. У дисертації приведене теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі, що полягає в патогенетичному обґрунтуванні й підвищенні ефективності лікування шляхом розробки комплексного методу терапії хворих на псоріаз з використанням нестероїдних протизапальних препаратів, який забезпечує скорочення тривалості лікування і частоти виникнення рецидивів.

2. Вперше розроблені високоінформативні експрес-методи дослідження індивідуальної чутливості пацієнта до НСПЗП (шляхом визначення in vitro ступеня інгібування ЦОГ в моноцитах і тромбоцитах), яка співпадає з їх клінічною антизапальною дією, що дозволяє визначати більш ефективний препарат для оптимізації лікування хворих на псоріаз.

3. В моноцитах периферичної крові хворих на крупнобляшковий псоріаз виявлена гіперпродукція ІЛ-6 у 2,58 рази (до 0,462±0,100 пкг/мл, p<0,001) у порівнянні з контролем і СП-ЛТ у 1,7 рази (до 364,1± 20,2 пкг/мл; p<0,001), інтенсифікація ПОЛ (вміст ДК збільшився на 86,4% і МДА – на 67,7%; p<0,001), зниження активності ферментів антиоксидантного захисту (КТ – на 37% і СОД – на 53,3%; р<0,001). Зазначені показники можуть використовуватися як критерії ризику розвитку запального процесу в шкірі, швидкості прогресування і тяжкості перебігу захворювання.

4. Комплексне використання морфометричного та імуноферментного методів дослідження біоптатів псоріатичних бляшок дозволило встановити взаємозв’язок між порушеннями мікроциркуляторного русла шкіри (дилатацією артеріол і венул дерми, відповідно на 63,3% і 95,5%; p<0,001; збільшенням кількості клітин периваскулярних інфільтратів – у 7,56 рази/1 поле зору; p<0,001) і підвищенням тканинного вмісту СП-ЛТ (на 53,8%; p<0,01). Патоморфоз шкіри при використанні НСПЗП свідчить про зниження активності запального процесу в дермі і тенденції до відновлення структурного гомеостазу в епідермісі.

5. Вперше in vitro на тромбоцитах хворих псоріазом виявлено дозовозалежне зниження хемосенситивності b₂-адренорецепторів, інгібування аденілатциклази і підвищення активності фосфодіестерази, що віддзеркалює порушення функціонування внутрішньоклітинного сигнального шляху аденілатциклаза – цАМФ – протеїнкіназа А. Ступінь наступного відновлення адренореактивності тромбоцитів можна використовувати для оцінки ефективності терапії, що застосовується.

6. Розроблений метод комплексного лікування хворих на крупнобляшковий псоріаз, що базується на попередньому визначенні найбільш ефективного НСПЗП, який пригнічує гіперпродукцію ІЛ-6 і СП-ЛТ, інтенсифікацію ПОЛ, нормалізує мікроциркуляцію в шкірі, що в підсумку забезпечує у хворих з вихідним індексом PASI у 6-23 бали і загальною площею ураження шкіри 19-26% виражений клінічний ефект у 92,1% випадків, скорочує тривалість лікування на 11,3±2,8 днів і частоту наступного виникнення рецидивів в 2,7 рази.

Публікації автора:

1. Баринов Э.Ф., Романенко В.Н., Бондаренко Н.Н., Баринова М.Э., Ковальчук Н.В., Свистунов И.В. Использование теста агрегации тромбоцитов in vitro для оценки адренореактивности организма // Лабораторная диагностика.– 1999.– № 4.– 39-42.

2. Романенко В.Н., Баринова М.Э. Влияние НПВП на синтез in vitro интерлейкина-6 моноцитами периферической крови больных псориазом // Журнал дерматологии и венерологии.– 2000.– № 2(10).– С. 17-22.

3. Романенко В.Н., Свистунов И.В., Баринова М.Э., Романенко К.В., Якубенко Е.Д. Особенности экспрессии свободнорадикального окисления при псориазе на фоне действия нестероидных противовоспалительных препаратов // Дерматология, косметология, сексопатология.– 2000.– № 1(3).– С. 41-46.

4. Баринова М.Е. Метаболізм моноцитів периферійної крові хворих на псоріаз // Український медичний альманах.– 2000.– Т. 3, № 1.– С. 15-19.

5. Абрамець І.І., Баринова М.Е., Бондаренко Н.М. Фармакологічна оцінка функціональної активності тромбоцитів при псоріазі // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.– 2000.– № 3(11).– С. 117-124.

6. Романенко В.Н., Свистунов И.В., Баринова М.Э., Романенко К.В. Сульфидопептидные лейкотриены при псориазе: роль в регуляции воспалительной реакции кожи, значение для оценки лечения и прогноза // Український журнал дерматології, венерології, косметології.– 2001.– № 1.– С.59-63.

7. Баринова М.Е. Морфологічна оцінка ефективності застосування НСПЗП в комплексній терапії псоріазу // Вісник морфології.– 2000.– Т. 6, № 2.– С. 201-204.

8. Баринова М.Е. Оцінка ефективності застосування НСПЗП у хворих на псоріаз // Дерматология, косметология, сексопатология.– 2001.– №. 1(4) – С. 176-181.

9. Романенко В.М., Баринова М.Е. Порівняльна характеристика ефективності застосування НСПЗП у хворих на псоріаз // Журнал дерматологія та венерологія.– 2001.– № 4(14).– С. 26-31.

10. Деклараційний патент 31956 А. Україна, МКІ А 61В 10/00. Спосіб оцінки ефективності лікування хворих на псоріаз і псоріатичний артрит / Романенко В.М., Баринов Е.Ф., Свистунов І.В., Баринова М.Е., Ковальчук Н.В., Шевченко Т.І., Бондаренко Н.М., Ткачова О.М.– № 98116255; Заявлено 26.11.1998; Опубл. 15.12.2000, Бюл.№ 7-II.– 2 с.

11. Деклараційний патент 35320А. Україна, МКІ А 61В 10/00. Спосіб визначення індивідуальної чутливості пацієнтів до нестероїдних протизапальних препаратів / Баринова М.Е., Свистунов І.В., Бондаренко Н.М., Баринов Е.Ф., Ніколенко О.Г., Романенко К.В., Ткачова О.М.– № 99095228; Заявлено 21.09.1999; Опубл. 15.03.2001, Бюл.№ 2.– 2 с.

12. Романенко В.М., Шевченко Т.І., Свистунов І.В., Баринова М.Е., Зябліцев С.В. Стан мікроциркуляторного русла шкіри хворих на псоріатичний артрит після лікування НПЗП // Мікроциркуляція та її вікові зміни: Мат. укр. наук. конф. – Київ, 1999.– С. 171.

13. Свистунов І.В., Романенко К.В., Баринова М.Е. Індивідуальний добір нестероїдних протизапальних препаратів при різних формах псоріазу // Тез. доп. VII Українського з’їзду дерматовенерологів.– Київ, 1999.– С. 43.

14. Свистунов И.В., Иванова И.П., Баринова М.Э., Романенко К.В. Нестероидные противовоспалительные препараты и антиоксиданты в комплексной терапии псориаза // Сучасні питання дерматокосметології: Тез. доп. І Націон. Конгресу дерматологів та косметологів.– Донецьк, 2000.– С. 40.

15. Баринова М.Э. Нарушения в тромбоцитах больных псориазом модуляции цАМФ-зависимой протеинкиназы А // Патофизиология органов и систем. Типовые патологические процессы: тез. докл. Второго Российского конгресса по патофизиологии.– М., 2000.– С. 171.