Анотація до роботи:

Волненко Н.Б. „Патогенетичне та клінічне значення нейро-гуморальних змін та їх корекція в гострому періоді інфаркту міокарда”.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. - Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2006 р.

Дисертація присвячена покращенню ефективності терапії гострого інфаркту міокарда (ГІМ) шляхом раннього призначення інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ), селективного блокатора -адренергічних рецепторів на підставі вивчення маркерів ендотеліальної дисфункції, динаміки прозапальних цитокінів (ПЦ), стану тромбоцитарно-плазмового гемостазу, показників активності волюморегуляторних систем та симпато-адреналової системи.

Встановлено, що в продовж гострого періоду інфаркту міокарда відзначається достовірний звязок між рівнем ПЦ, показниками ендотеліальної дисфункції, та рівнем катехоламінів, що дає нагоду проводити багатофакторний аналіз патогенетичних механізмів ГІМ. Ступінь ендотеліальної дисфункції та активація ПЦ залежать від розміру, локалізації ГІМ, а також наявності супутньої артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності. Застосування інгібіторів АПФ дозволяє стабілізувати функцію ендотелію за рахунок нормалізації співвідношення між рівнем вазоконстикторів (ЕТ-1) та ендотеліальним фактором релаксації (NO), а також сприяє зменшенню рівнів ПЦ. Показано, що при відносно короткому періоді лікування призначення селективного -адреноблокатора впливає на клінічний перебіг ГІМ, параметри периферичної й центральної гемодинаміки, а також вміст катехоламінів, сумісне застосування інгібіторів АПФ і триметазидину, особливо у хворих, яким не проводиться тромболітична терапія, супроводжується кардіопротекторним ефектом, що стосується розвитку життєзагрожуючих аритмій.

Запропонована ефективна медикаментозна терапія, що включає в себе ефекти інгібіторів АПФ, блокаторів -адренергічних рецепторів та метаболічної терапії, призначення якої дозволить обєктивізувати і контролювати динаміку ендотеліальної дисфункції та активність ПЦ, що дозволить попередити розвиток раннього післяінфарктного ремоделювання. Надано прогностичний алгоритм розвитку ускладнень гострого періоду захворювання.

1. На підставі вивчення порушень нейро-гуморальної активації в гострому періоді інфаркту міокарда, які полягають у розвитку ендотеліальної дисфункції (перевазі вазоконстрикторів над вазодилататорами), збільшенні експресії прозапальних цитокінів (інтерлейкін-1, інтерлейкін-6, ФНП-), підвищенні активності симпатоадреналової системи (збільшення вмісту катехоламінів), пригнічненні активності натрій-калієвого насоса в мембранах еритроцитів, що супроводжується вираженим зниженням активності Na-K-АТФ-ази у поєднанні зі збільшенням вмісту ендотеліального дигоксиноподібного фактору (НУГ), а також структурно-функціональних змін міокарда (розвиток післяінфарктного ремоделювання лівого шлуночка) у гострому періоді інфаркту міокарда, розроблена концепція оптимізації лікування гострого інфаркту міокарда, яка заснована на спільному застосуванні інгібіторів АПФ, ББ і триметазидину, як на тлі тромболітичної терапії, так і в умовах неможливості її проведення.

2. Розвиток ендотелиальної дисфункції є характерною ознакою гострого інфаркту міокарда й супроводжується розвитком диспропорції між швидко зростаючим дефіцитом вазодилататорів (NO, простагландини) на тлі приросту концентрації вазоконстрикторів (ЕТ-1, катехоламіни, тромбоксан), що призводить до виснаження компенсаторних механізмів ендотелиальногї ланки вазорегуляції, особливо у випадках розвитку ускладнень гострого періоду захворювання.

3. Гострий період інфаркту міокарда супроводжується вираженою експресією прозапальних цитокінів, зокрема, ФНП-, ІЛ-1 і ІЛ-6, які безпосередньо й опосередковано беруть участь в ушкодженні кардіоміоцитів, проведений кореляційний аналіз між рівнем ІЛ-6 і КФК-МВ протягом першої доби захворювання, виявив наявність достовірної позитивної кореляційної залежності між цими показниками (r=+0,45), тобто прозапальні цитокіни можуть розглядатися як додаткові маркери цитолітичних процесів у міокарді. Збільшення рівнів СРБ та ФНП- асоціюється з ризиком розвитку ускладнень гострого періоду інфаркту міокарда й указують на несприятливий прогноз захворювання.

4. На підставі оцінки значимості в якості прогностичних ознак ряду показників, що характеризують стан хворого при надходженні в стаціонар, а також тих, що вміщують інформацію про перебіг дошпитального періоду захворювання, використання процедури покрокового регресійного аналізу й проведеного кореляційного аналізу, отриманий математичний алгоритм для визначення прогностичного коефіцієнту, що дозволяє визначити вихід захворювання на час перебування хворого в стаціонарі. При значенні прогностичного коефіцієнта менш або рівному 20 прогнозується успішний результат госпітального періоду захворювання а при його значенні більше 20 – несприятливий (збільшується ризик розвитку СН).

5. Включення інгібіторів АПФ до схеми терапії хворих на ГІМ виправдано на тлі проведення системного тромболізису, тому що це призводило до зниження смертності в групі хворих із захворюванням передньої локалізації, а також зменшенню кількості рецидивів ГІМ та ранньої післяінфарктоної стенокардії, у тому числі й за рахунок впливу інгібіторів АПФ на показники коагуляційного гемостазу. У групі хворих, яким не проводився тромболізис, введення інгібіторів АПФ призводило до достовірного зменшення частоти розвитку аритмій (21,7 %, в контрольній групі - 37,5 %). При поєднаному застосуванні інгібіторів АПФ і триметазидину в гострому періоді інфаркту міокарда хворим, яким не проводилась тромболітична терапія, виявлений помірний кардіопротективний ефект, який супроводжувався зменшенням частоти розвитку життєзагрожуючих аритмій.

6. Клінічна ефективність інгібіторів АПФ у хворих на ГІМ супроводжується розвитком антиангінальної дії, відсутністю рефлекторної тахікардії на тлі зменшення систолічного й діастолічного об‘ємів лівого шлуночка, збільшення ударного й хвилинного обсягу серця й поліпшення скорочувальної здатності міокарда.

7. Застосування комбінації інгібіторів АПФ і ББ найбільш показано хворим, гуморальний спектр крові яких характеризується підвищеним змістом ЕТ-1, катехоламінів на тлі зниження активності Na-K-АТФ-ази, низьких рівнів калікреїну, цГМФ, що дозволить зменшити ризик розвитку СН.

8. Встановлено, що при відносно короткому періоді лікування призначення селективного ББ метопролола впливає на клінічний перебіг ГІМ, параметри периферичної й центральної гемодинаміки, а також вміст катехоламінів; особливо показане раннє призначення метопрололу пацієнтам, у яких ІХС маніфестувала розвитком гострого інфаркту міокарда, що супроводжувалося найбільш високим рівнем адреналіну в крові.

9. В обмеженні прогресування СН найбільш ефективна комбінована терапія інгібіторами АПФ у поєднанні з ББ. Поліпшення гемодинамічних можливостей міокарда при такому сполученні було обумовлено, з однієї сторони, оптимізацією об'ємних і гемодинамічних можливостей міокарда при збереженні й поліпшенні скорочувальної функції міокарда, з іншого боку, поліпшенням діастолічної функції лівого шлуночка.

Публікації автора:

1. Волненко Н.Б., .Летик В.И. Особенности нейро-гуморальной регуляции у больных с острым инфарктом миокарда в зависимости от характера преморбидного фона// Український терапевтичний журнал.-2002, том 4, №3.- С.61-63.

2. Волненко Н.Б., Рачинский И.Д., Школьник В.В. Влияние ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента на показатели центральной гемодинамики у больных острым инфарктом миокарда// Вісник Сумського державного університету.- 2002.- том 44, №11.- С. 154-158.

3. Волненко Н.Б. Показники функції ендотелію у хворих гострим інфарктом міокарду// Вісник Вінницького державного медичного університету.- 2003.-2/1.- С.398-400.

4. Волненко Н.Б. Ендотелiальна дисфункцiя в гострому перiодi iнфаркту мiокарда та методи ii фармакологiчноi корекцii// Украiнський терапевтичний журнал.-2000.-N1 (додаток).- C.44-45.

5. Волненко Н.Б. Влияние ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента на прогрессирование сердечной недостаочности у больных острым инфарктом міокарда // Запорожский медицинский журнал, 2003, №6, С.122-123.

6. Волненко Н.Б., Школьник В.В. Особенности дисфункции эндотелия при осложненном течении инфаркта міокарда// Український медичний альманах, 2003, № 4, С 35-37.

7. Волненко Н.Б. Суточное мониторирование электрокардиограммы у больных острым инфарктом миокарда // Вісник Сумського державного університету, 2003, №7.- С.183-187.

8. Волненко Н.Б. Применение каптоприла в остром периоде инфаркта миокарда // Вісник Сумського державного університету, 2003, №9.- С.86-90.

9. Волненко Н.Б., Череватова С.Х. Динаміка деяких показників функції ендотелію в гострому періоді інфаркту міокарда // Український радіологічний журнал, 2003, №4, С.386-388.

10. Кравчун П.Г., Волненко Н.Б., Школьник В.В. Влияние эналаприла малеата на показатели центральной гемодинамики и на уровень провоспалительных цитокинов у больных острым инфарктом миокарда // Запорожский медицинский журнал, 2003, №6, С.117-119

11. Волненко Н.Б. Роль ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента в коррекции эндотелиальной дисфункции при остром инфаркте миокарда // Таврический медико-биологический вестник, 2003, том 6, №2.- С.41 – 43.

12. Волненко Н.Б. Состояние гуморальной регуляции при остром инфаркте миокарда // Укр.тер.журнал.- 2004, 2.- С.-65-68.

13. Волненко Н.Б. Состояние плазменного звена гемостаза в острый период инфаркта миокарда// Украинский терапевтический журнал.- 2002.- Том4, № 4.- С. 27-29.

14. Танчу Жак, Волненко Н.Б. Влияние цитокинов на прогрессирование сердечной недостаточности у больных острым инфарктом миокарда // Укр. кардіол. Журнал.- 2003.- №2.- С. 64-66. .

15. Волненко Н.Б., Школьник В.В. Влияние ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента на уровень артериального давления и показатели центральной гемодинамики у больных острым инфарктом миокарда // Експериментальна і клінічна медицина – 2003, № 3-4.- С.72-74. .

16. Школьник В.В., Волненко Н.Б., Дегтярева О.В. Систолічна функція лівого шлуночка та активність цитокінів у хворих на гострий інфаркт міокарду: Сбірник наукових праць співробітників КМАПО ім.. П.Л.Щупика, Київ, 2004.- випуск 13, книга 2.- С.392-396.

17. Танчу Жак, Школьник В.В., Череватов Б.Г., Заривчацкая И.Т., Волненко Н.Б. Динамика провоспалительных цитокинов и С-реактивного протеина у больных острым инфарктом миокарда // Вестник неотложной и восстановительной медицины.- 2004, том 5, №3.- С. 455-457.

18. Кравчун П.Г., Волненко Н.Б., Школьник В.В., Дегтярева О.В. Роль эндотелиальной дисфункции и иммуновоспаления в развитии острого инфаркта миокарда// Медицина сьогодні і завтра.- 2005, №2.- С. 70-73.

19. Школьник В.В., Волненко Н.Б., Заривчацкая И.Т. Особенности иммуновоспалительной активности и эндотелиальной дисфункции при остром инфаркте миокарда в зависимости от локализации очага поражения // Ексрепиментальна та клінічна медицина.- 2005, №2.- С. 40-43

20. Волненко Н.Б. Особенности применения ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента в коррекции эндотелиальной дисфункции при остром инфаркте миокарда// Медицина сегодня и завтра – 2003, №4.- С.59-62.

21. Волненко Н.Б., Школьник В.В. Особливості вживання інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту у хворих на гострий інфаркт міокарда // Вісник Сумського державного університету, 2004, №7, С.154-157.

22. Волненко Н.Б., Школьник В.В. Особенности применения ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента в коррекции эндотелиальной дисфункции при остром инфаркте миокарда// Biomedical and Biosocial Anthropology – 2003, №3.- С.17-20.

23. Титаренко Н.В., Волненко Н.Б. Динамика уровня В-типа натрийуретического пептида у больных острым инфарктом миокарда// Український терапевтичний журнал.- 2004, №3.- С. 27 – 30.

24. Титаренко Н.В., Волненко Н.Б., Школьник В.В., Заривчацкая И.Т., Герасименко Ж.Д. Особенности дифференцированного применения блокаторов бета-адренергических рецепторов в остром периоде инфаркта миокарда // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Сборник трудов Крымского государственного медицинского университета шимени С.И.Георгиевского, Сімферополь, 2005.- С.80-82.

25. Дыкун Я.В., Бровкович В.М., Волненко Н.Б., Курило Н.Б., Князькова И.И.. Влияние производных ацетил-салициловой кислоты на процессы перекисного окисления липидов в клинике и в эксперименте // Новое в профилактике, диагностике и лечении основных заболеваний сердечно-сосудистой системы: Сб.научных трудов / УНИИТ АМНУ; Харьков .- 1993.- С. 150-152.

26. Дыкун Я.В., Князькова И.И., Кононенко Л.Г., Волненко Н.Б., Копица Н.П., Опарин А.Л. Касимова Л.Д., Гришина Е.И., Посохова В.А. Первый опыт участия харьковских клиник в многоцентровом исследовании по лечению инфаркта миокарда. Организация проекта и первые результаты. // Проблемы и перспективы развития кардиологии: Сб.научных.трудов / Институт Терапии АМН Украины; Харьков.- 1996.- C. 95-101.

27. Дикун Я.В., Князькова І.І., Волненко Н.Б., Копиця М.П. Аспірін в комбінації з тромболітичною терапією у хворих на гострий інфаркт міокарду. // IV з’їзд кардіологів України: Тези доповідей.- Дніпропетровськ, 15-17 вересня 1993.- С.10.

28. Волненко Н.Б., Дыкун Я.В., Князькова И.И., Копица Н.П., Степаненко А.А. Клиническая эффективность применения аспирина в комплексной терапии острого инфаркта миокарда // Актуальні проблеми клінічної фармакології (перспективи розвитку науки і викладання):Тез. Допов. I Української наук. конференції за участю країн СНД.- Вінниця.- 1993.-С.152-153.

29. Князькова И.И., Абдуль Карим, Волненко Н.Б., Дыкун Я.В., Колодуб И.Ф. Изменение нейро-гуморальных показателей у больных острым инфарктом миокарда. // Актуальные вопросы патогенеза, диагностики и лечения атеросклероза и ишемической болезни сердца: Тез. докл. респ. научн. конф., 25-26 мая 1994, Украина, Институт Терапии АМН Украины, Харьков, 1994.- С.100-101

30. Волненко Н.Б., Дыкун Я.В., Князькова И.И., Степаненко А.А. Эффективность ацетил-салициловой кислоты в лечении инфаркта миокарда в остром периоде // Украинский кардиологический журнал.-1994, №4.- С.38.

31. Тартаноглу О., Волненко Н.Б. Особенности течения ишемических эпизодов у больных острым инфарктом миокарда в динамике тромболитической терапии // Современные фундаментальные и прикладные проблемы клиники внутренних болезней: Тез. докл. респ. научн. конф. Молодых ученых и специалистов, 17 апреля 1997. Харьков.- 1997.- С.113-114.

32. Тартаноглу О., Волненко Н.Б., Целуйко В.И., Молодан В.И. Диагностические возможности суточного мониторирования электрокардиографии в остром периоде инфаркта миокарда // V конгрес кардіологів України, Матеріали конгресу, 12-14 травня 1997.- Київ, Український кардіологічний журнал.- 1996, додаток 3.- С.83-84.

33. Волненко Н.Б., Танчу Ж.К. Влияние ингибиторов ангиотензин-превращяющего фермента на показатели центральной гемодинамики у больных острым инфарктом миокарда // Клінічна фармакологія метаболічних коректорів та взаємодія ліків в клінічній практиці: Матеріали наук.-практ. конф. з міжнародною участю, 7-8 лютого 2002 р. Вінниця. 2002.- С. 141.

34. Волненко Н.Б., .Летик В.И. Применение ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента в остром периоде инфаркта міокарда // Кардиология, основанная на доказательствах: Тез. докладов Российского Национального Конгресса кардиологов, Москва, 10-12 октября 2000г.- Москва, 2000.-С.60.

35. Школьник В.В., Волненко Н.Б. Состояние нейро-гуморальной регуляции при остром инфаркте миокарда // Сучасні аспекти діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю 11-12 лютого 2003. Вінниця. 2003.- С.159.

36. Школьник В.В., Волненко Н.Б. , Дегтярьова О.В. Активність цитокінів та систолична функція лівого шлуночка у хворих на гострий інфаркт міокарду // Терапевтичні читання пам’яті академіка Л.Т.Малої: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 2004 р. Харків. 2004.- С. 262 .

37. Танчу Жак, Заривчацкая И.Т, Волненко Н.Б. Динамика уровня цитокинров и С-реактивного протеина у больных острым ирнфарктом миокарда// Терапевтичні читання пам’яті академіка Л.Т.Малої: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 2004 р. Харків. 2004.- С. 80.

38. Дыкун Я.В., Титаренко Н.В., Волненко Н.Б., Заривчацкая И.Т. Сравнительная оценка влияния карведилола и метопролола на показатели ПОЛ-АОС у больных инфарктом миокарда // Терапевтичні читання пам’яті академіка Л.Т.Малої: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 2004 р. Харків. 2004.- С. 75.

39. Волненко Н.Б., Дегтярева О.В., Школьник В.В. Особенности влияния кверцетина на показатели иммуновоспаления и характер течения острого коронарного синдрома // Новітні технології в діагностиці та лікуванні внутрішніх хвороб: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 21-22 жовтня 2004. Харків. 2004.- С.-17.

40. Волненко Н.Б., Школьник В.В., Дегтярева О.В. Вплив терапії інгібіторами АПФ на рівень цитокінів та С-реактивного протеїну при гострому інфаркті міокарду// Новітні технології в діагностиці та лікуванні внутрішніх хвороб: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 21-22 жовтня 2004. Харків. 2004.- С.-18.

41. Волненко Н.Б., Школьник В.В. Особенности эндотелиальной дисфункции в остром периоде инфаркта миокарда// Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування: Збірник тез науково-практичної конференції. 16-17 жовтня 2003. Харків. 2003. – С. 7-8. .

42. Волненко Н.Б., Школьник В.В. Влияние каптоприла на клиническое течение острого инфаркта миокарда //Сучасна медични наука обличчям до терапевтичної практики: Матеріали науково-практичної конференції, 20-21 жовтня 2005. Харків. 2005- С.-34.

43. Танчу Жак, Школьник В.В., Череватов Б.Г., Заривчацкая И.Т., Волненко Н.Б. Рівень прозапальних цитокінів та С-реактивного протеїну в гострому періоді інфаркту міокарда // Х конгрес Світової Федерації Українських Лікарських товариств, Тези доповідей, 26-28 серпня 2004. Чернівці-Київ-Чикаго. 2004.- С.234-235.

44. Школьник В.В., Волненко Н.Б., Кравчун П.Г. Застосування еналаприлу малеату у хворих на гострий інфаркт міокарда з ознаками серцевої недостатності// Вчені майбутнього: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. 14-16 жовтня 2003. Одеса. 2003. - С. 36-37.

45. Волненко Н.Б., Дыкун Я.В., Школьник В.В. Использование холтеровского мониторирования ЭКГ у больных инфарктом міокарда // Вестник аритмологии.- 2004, № 35, - приложение А.- С. 60

46. Школьник В.В., Волненко Н.Б., Кравчун П.Г. Застосування еналаприлу у хворих на гострий інфаркт міокарда з ознаками серцевої недостатності // Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених, Тези доповідей 14-16 жовтня 2003 року. Одеса. 2003.- С.36-37.

47. Волненко Н.Б. Дисфункція ендотелію у хворих на гострий інфаркт міокарда // VI Конгрес кардіологів України, Матеріали конгресу, 18-21 вересня 2000 року. Київ. 2000.- С.117.

48. Бабак О.Я., Волненко Н.Б., Школьник В.В., Немцова В.Д., Череватов Б.Г., Ефремова О.А., Овчаренко Л.И. Влияние ингибиторов ангиотензинпревра щающего фермента на эндотелиальную дисфункцию при остром инфаркте миокарда в динамике лечения //Від фундаментальних досліджень до прогресу в медицині: Матеріали Науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 200-річчю з дня заснування Харківського державного медичного університету, 17-18 січня 2005 року. Харків. 2005.- С.79.

49. Школьник В.В., Волненко Н.Б. Изменения в системе цитокинов и нарушение функции эндотелия у больных инфарктом миокарда на фоне артериальной гипертензии // Щорічні терапевтичні читання: терапевтична клініка від науки до практичної охорони здоров‘я: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті академіка Л.Т.Малої, 11 квітня 2006. Харків. 2006.- С. 187