1. В ризосфері картоплі, яка вирощувалась в двох різних за тривалістю окультурювання ценозах, виявлено 57 видів фітонематод, що належать до 49 родів, 27 родин та 5 рядів. Всі види розподіляються між трьома еко - трофічними групами в такому співвідношенні: фітогельмінти - 11 видів, мікогельмінти - 13 видів, сапробіонти - 33 види. Фітогельмінти представлені в агроценозі більшою кількістю видів, ніж в природному ценозі (11 проти 6 видів). Мікогельмінти та сапробіонти представлені в обох ценозах близькою кількістю видів (відповідно 11 та 10 і 30 та 26 видів). 2. Чисельність фітонематод змінюється протягом вегетації в залежності від погодних умов, тривалості окультурювання ценозу та сортових особливостей картоплі. Встановлена пряма залежність чисельності фітонематод від показників гідротермічного коефіцієнту. Під впливом окультурювання земель збільшується щільність популяцій фітогельмінтів (300 особин в агроценозі проти 158 особин/100 см3 ґрунту в природному ценозі), мікогельмінтів (відповідно 210 та 162 особин/100 см3 ґрунту) та зменшується чисельність сапробіонтів (відповідно 994 проти 1452 особин/100 см3 ґрунту). Вища чисельність паразитичних нематод в агроценозі в порівнянні з природним ценозом, серед яких домінує G. rostochiensis (48%), є причиною значних втрат продуктивності рослин картоплі. Затримка росту рослин становить у сорту Придеснянська і Дзвін відповідно 45,5 та 36,7%; зниження урожайності 45,8 та 21,3% і кількості товарних бульб - відповідно 75,0 та 25,0%. 3. Аналіз даних Головної карантинної інспекції свідчить, що з 1985 по 2003 рік поширення G. rostochiensis в Україні відбувалось нерівномірно. З 1985 по 1992 р. розмір заражених площ збільшився на 78,25%. В наступні сім років поширення G. rostochiensis майже не спостерігалось (0,95%), а з 1999 по 2003 р. відбулося зниження заражених площ на 3,65%. Серед 13 областей України, де зареєстровано картопляну нематоду, Чернігівська є найбільш зараженою: на 2003 рік G. rostochiensis виявлена в 12 з 22 районів, на площі 1291,47 га. 4. Золотиста цистоутворююча нематода G. rostochiensis виявлена в 14 з 20 обстежених нами районів Чернігівської області. В більшості обстежених населених пунктах вона реєструвалася Держкарантином, проте в 26 населених пунктах ця нематода реєструється нами вперше. Рівень зараження коливався від низького (142-292 л+я/ 100 см3 ґрунту) до дуже високого (31327-74807 л+я/ 100 см3 ґрунту), що свідчить про давність первинної інвазії. 5. Для виявлення цист G. rostochiensis при карантинних обстеженнях присадибних ділянок, де рівень чисельності нематоди переважно низький, мінімальна кількість зразків з 0,01 га повинна становити 10, а сітка для відбору має параметри 2,5 х 5 м. У випадках обстеження старих осередків, що звичайно характеризуються середньою та високою чисельністю G. rostochiensis, слід відбирати відповідно 8 (сітка 3,3 х 5 м) та 4 (сітка 5 х 5 м) зразки з 0,01 га. 6. Рівень інвазії G. rostochiensis ефективно знижує (54,7-91,8%) однорічне вирощування вітчизняних стійких сортів картоплі. Рослини, що не є живителями, в перший рік вирощування знижують в ґрунті чисельність личинок картопляної цистоутворюючої нематоди в середньому на 46,6-58,2%. Вищу ефективність забезпечує пшениця, огірки, люпин, кукурудза, квасоля (від 48,7-60,0 до 56,6-66,6%), нижчу - капуста (33,3%) та столовий буряк (37,5-45,5%). 7. Стійкі сорти: Дзвін, Обрій, Доброчин, Седнівська рання, Чернігівська рання, Пекуровська, Водограй значно перевищують за урожайністю сприйнятливий сорт Придеснянська на ґрунтах з глободерозною інвазією. Рівень інвазії не впливає на урожайність 5 сортів (Обрій, Седнівська рання, Чернігівська рання, Пекуровська, Водограй), тому їх віднесено до групи стійких і толерантних. Два інших сорти Дзвін та Доброчин, даючи добрий урожай на ґрунтах з низьким та середнім рівнем інвазії, втрачають значну його частину (39,6 та 23,5% відповідно) на високоінвазійних фонах і за цією ознакою віднесені до групи стійких і відносно толерантних. У стійких і толерантних до глободерозу сортів (Обрій, Седнівська рання, Чернігівська рання, Пекуровська) спостерігається збільшення маси коренів та надземної частини, що забезпечує їм кращу урожайність та нематодоочищувальні властивості. У стійких і відносно толерантних сортів (Дзвін, Доброчин), як і у сприйнятливого сорту Придеснянська, середній та високий рівень інвазії пригнічує ріст коренів та надземної частини. Вони менш урожайні та менш ефективно очищують ґрунт від інвазії. 8. Рівні шкодочинності G. rostochiensis для стійкого сорту Дзвін, в залежності від погодних умов, становлять 29542 (при несприятливих погодних умовах) та 83585 л+я/100 см3 ґрунту (при сприятливих умовах), для сорту Доброчин - 51867 л+я/100 см3 ґрунту (при несприятливих умовах). Для сприйнятливого сорту Придеснянська вони більш низькі: 18681 та 21518 л+я/100 см3 ґрунту відповідно погодним умовам. 9. Стеблова нематода картоплі D. destructor виявлена в усіх обстежених 96 населених пунктах 18 районів Чернігівської області, і є причиною втрат 0,3-13% урожаю бульб картоплі при їх зберіганні. Поріг шкодочинності D. destructor для картоплі становить 11,4% уражених насіннєвих бульб. 10. В дитиленхозних бульбах виявлено 20 видів фітонематод, які належать до 17 родів, 8 родин та 2 рядів. Виявлені в бульбах картоплі види фітонематод за своєю трофікою розподіляються на три еко – трофічні групи: фітогельмінти (1 вид), мікогельмінти (5 видів) та сапробіонти (14 видів). Дитиленхоз бульб картоплі обумовлений паразитуванням фітогельмінта Ditylenchus destructor. Інші види нематод відіграють в розвитку хвороби другорядну роль. 11. Виділено 5 послідовних стадій розвитку дитиленхозу, які відрізняються зовнішніми проявами: від ледь помітних білих цяточок під шкіркою зовні здорових бульб (І стадія) до повністю трухлявих (V стадія) та ступенем заселеності тканини нематодами різних еко - трофічних груп. Протягом перших двох стадій активно розмножуються дитиленхи (92,21%; 89,77%), а мікогельмінти і сапробіонти малочисельні. В послідуючі стадії спостерігається скорочення популяції фітогельмінтів і їм на зміну в хворих бульбах картоплі приходять сапробіотичні нематоди, чисельність яких на V стадії складає 93,88% всіх нематод. 12. Найбільш ефективними методами підвищення та покращення якості урожаю і оздоровлення його від дитиленхозу є: перебирання бульб із зняттям шкірки та подвійне перебирання з озелененням протягом 30 діб. Ці профілактичні заходи доцільно використовувати в приватних господарствах для зменшення втрат урожаю від дитиленхозу. |