Анотація до роботи:

Григор’єв В.М. Паразитичні нематоди агроценозів цукрових буряків та заходи контролю їх чисельності в умовах Центрального Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11. – фітопатологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню нематодофауни ризосфери цукрових буряків у Центральному Лісостепу України, аналізу таксономічної та еко-трофічної належності виявлених видів. Доведено високий ступінь подібності паразитичних фітонематод у агроценозах із різною тривалістю вирощування цукрових буряків. Проаналізовано динаміку чисельності видів та екогруп нематод упродовж вегетації культури, яка залежить від трьох взаємопов’язаних факторів – періоду вегетації культури, тривалості вирощування цукрових буряків на одному і тому ж місці та погодних умов року. Показано, що фітопаразитичні нематоди впливають на розвиток хвороб цукрових буряків, таких як коренеїд, підсилюючи її прояв та інтенсивність. За результатами кореляційного та регресійного аналізів виявлено залежність між втратами врожаю коренеплодів цукрових буряків та початковою чисельністю бурякової нематоди, розраховано економічний поріг шкідливості цього паразита за обробки насіння інсектицидами та їх сумішами.

Вивчено ефективність проти фітонематод використання для обробки насіння цукрових буряків інсектицидів та їх сумішей, дано економічну оцінку їх застосування.

Ключові слова: інсектициди, ефективність дії, паразитичні нематоди, обробка насіння, сівозміна, цукрові буряки.

У дисертації наведено результати досліджень щодо структури комплексу фітонематод у ризосфері цукрових буряків, шкідливості фітогельмінтів і способів контролю їх чисельності та зниження втрат врожаю коренеплодів у зоні Центрального Лісостепу України.

1. У ризосфері цукрових буряків виявлено 59 видів фітонематод, які належать до 43 родів, 26 родин, 6 рядів. За екологічною класифікацією серед виявлених видів 6 належать до групи фітогельмінтів, 15 – мікогельмінтів та 38 – сапробіонтів.

2. Чисельність нематод різних еко-трофічних груп змінювалася протягом вегетаційного періоду і залежала головним чином від тривалості вирощування цукрових буряків на одному полі, фази розвитку рослин та погодних умов. Середня чисельність паразитичних нематод у ризосфері цукрових буряків за вегетаційний період зросла від 70 до 480 особин /100 см³ ґрунту, мікогельмінтів від 79 до 241, сапробіонтів від 317 до 508 особин /100 см³ ґрунту.

3. При беззмінному вирощуванні цукрових буряків (5 років) у комплексі паразитичних нематод ризосфери рослин домінуючим видом була Heterodera schachtii, частка якої у структурі патогенних видів становила 82%. В умовах сівозміни домінуючими видами фітогельмінтів були Paratylenchus nanus - 42%, Pratуlenchus pratensis і Ditуlenchus dipsaci відповідно 26% та 16%.

4. Зараження ґрунту буряковою нематодою призводило до збільшення ураженості сходів цукрових буряків коренеїдом та сприяє посиленню розвитку хвороби. Між рівнем інвазії ґрунту буряковою нематодою та розвитком коренеїда встановлено середній позитивний кореляційний зв'язок: r = 0,6.

5. Насичення сівозміни цукровими буряками до 33,3%, при використанні для сівби насіння, обробленого інсектицидами практично не позначалося на втратах врожаю коренеплодів від Heterodera schachtii при зараженні ґрунту до 350 л+я /100 см³.

6. Такі проміжні культури як коріандр, гірчиця біла, ріпак озимий і редька олійна забезпечували зниження чисельності бурякової нематоди відповідно на 67%, 58; 53 та 50% .

7. Інсектициди фурадан, 35% т.п., круізер, 35% т.к.с. та їх суміш при обробці ними насіння цукрових буряків істотно пригнічували розвиток бурякової нематоди впродовж періоду їх токсичної дії, впливаючи головним чином на першу генерацію паразита. Ступінь протинематодної дії досліджуваних препаратів значною мірою визначалася початковим рівнем інвазії: чим менша чисельність паразиту тим вища ефективність дії хімічних препаратів.

8. Економічний поріг шкідливості Н. schachtii за обробки насіння цукрових буряків захисно-стимулюючими речовинами становить 350 л+я /100 см³ ґрунту.

9. Суміш системних інсектицидів фурадану, 35% т.п. і круізеру, 35% т.к.с. у половинних нормах витрати (30 мл./п.о. + 12 мл./п.о.), при обробці насіння цукрових буряків, забезпечило збереження врожайності коренеплодів від бурякової нематоди на 2,2 т/га більше порівняно з застосуванням фурадану, 35% т.п. окремо у (55 мл./п.о.) Додатковий прибуток при цьому складав 47,8 грн/га.

Публікації автора:

1. Григор’єв В.М. Ефективність дії інсектицидів та їх композицій проти бурякової нематоди // Збірник наукових праць Інституту цукрових буряків – Київ, 2003. – Вип. 5. – С. 301-305.

2. Галаган Т.О., Григор’єв В.М. Комплекси фітонематод бурякового агроценозу // Захист і карантин рослин. – Київ, 2004. – Вип. 50. – С. 184-189. (Особистий внесок здобувача 60%. Проведено дослідження, узагальнено дані).

3. Григор’єв В.М. Інсектициди проти фітонематод // Карантин і захист рослин. – 2004. – №9. – С. 37-39.

4. Григор’єв В.М., Галаган Т.О. Структура нематодофауни та сезонна динаміка чисельності фітонематод агроценозу цукрових буряків // Карантин і захист рослин. – 2005. –№9. – С. 13. (Особистий внесок здобувача 60%. Проведено дослідження, узагальнено дані, сформовано висновки, написано статтю).

5. Саблук В.Т., Григор’єв В.М. Вплив гетеродерозу на продуктивність цукрових буряків // Цукрові буряки. – 2005. – № 5. – С. 12-13. (Особистий внесок здобувача 70%. Проведено дослідження та узагальнено дані, сформовано висновки, написано статтю).

6. Галаган Т.О., Григор’єв В.М. Динаміка чисельності та вертикальне поширення в ґрунті бурякової нематоди Heterodera schachtii Schmit // Екологічно обґрунтований захист рослин: Матеріали конференції молодих учених (4 – 7 жовтня 2005 р.). – Київ, 2005. – С. 95-99. (Особистий внесок здобувача 70%. Проведено дослідження та узагальнено дані, сформовано висновки, написано статтю).

7. Григор’єв В.М. Вплив бурякової нематоди Heterodera schachtii Schmit на розвиток коренеїда цукрових буряків // Збірник наукових праць Подільського аграрно-технічного Університету. – Кам’янець-Подільський, 2005. – Вип. 5. – С. 99-102.

Григор’єв В.М. Паразитичні нематоди агроценозів цукрових буряків та заходи контролю їх чисельності в умовах Центрального Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11. – фітопатологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню нематодофауни ризосфери цукрових буряків у Центральному Лісостепу України, аналізу таксономічної та еко-трофічної належності виявлених видів. Доведено високий ступінь подібності паразитичних фітонематод у агроценозах із різною тривалістю вирощування цукрових буряків. Проаналізовано динаміку чисельності видів та екогруп нематод упродовж вегетації культури, яка залежить від трьох взаємопов’язаних факторів – періоду вегетації культури, тривалості вирощування цукрових буряків на одному і тому ж місці та погодних умов року. Показано, що фітопаразитичні нематоди впливають на розвиток хвороб цукрових буряків, таких як коренеїд, підсилюючи її прояв та інтенсивність. За результатами кореляційного та регресійного аналізів виявлено залежність між втратами врожаю коренеплодів цукрових буряків та початковою чисельністю бурякової нематоди, розраховано економічний поріг шкідливості цього паразита за обробки насіння інсектицидами та їх сумішами.

Вивчено ефективність проти фітонематод використання для обробки насіння цукрових буряків інсектицидів та їх сумішей, дано економічну оцінку їх застосування.

Ключові слова: інсектициди, ефективність дії, паразитичні нематоди, обробка насіння, сівозміна, цукрові буряки.