Анотація до роботи:

Місюра Н.О. Паразитичні фітонематоди у тимчасових лісових розсадниках Центрального Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатолігія. – Національний аграрний університет, Київ, 2007.

Досліджено видовий склад комплексу фітонематод тимчасових лісових розсадників Центрального Полісся України. Виявлено 49 видів фітонематод, які належать до 41 роду, 21 родини та 5 рядів. Встановлена значна подібність видового складу нематод в різних розсадниках. З’ясовано екотрофічну належність та статус домінування виявлених видів. Серед чинників динаміки чисельності на сіянцях сосни звичайної відмічено: район розташування розсадника, вид і вік деревних рослин та погодні умови.

Шкідливість нематод групи фітогельмінтів та мікогельмінтів виявляється у зниженні загальної біомаси сіянців сосни та маси їх кореневої системи, про що свідчить наявність негативних кореляційних зв’язків між цими показниками (від -0,57 до -0,73). Розраховані пороги шкідливості для сумарної чисельності фітогельмінтів та мікогельмінтів, а також для окремих представників цих екотрофічних груп.

Встановлено високу протинематодну ефективність дії передпосівного протруювання насіння сосни звичайної пестицидами Фурадан, 35 SТ, пс., Промет 400 CS, мк.с., Фундазол 50 % з.п., що дозволяє контролювати чисельність шкідливих нематод.

1. У тимчасових розсадинках Центрального Полісся України в ризосфері сіянців сосни звичайної виявлено 49 видів фітонематод, які належать до 41 роду, 21 родини та 5 рядів. Найбільш повно представлений ряд Tylenchida, до якого належать 19 видів (39 %) фітонематод. Велика кількість видів нематод також належить до ряду Rhabditida (15 видів, або 31 %). Значно меншою кількістю видів представлений ряд Dorylaimida (9, або 18 %), а такі ряди як Araeolaimida та Enoplida включають по 3 види (6 %).

2. Показники кількості видів фітонематод в окремих обстежуваних регіонах значно різняться. Найменша кількість видів (25) виявлена у розсадниках Макарівського району, в інших розсадниках їх значно більше: 37 – у розсаднику НАУ (Голосіївський р-н м. Києва) та 40 видів – у розсадниках Бородянського району. Зменшення кількості видів у розсадниках Макарівського району відбувається за рахунок фітогельмінтів (2 проти 5 видів в інших районах) та сапробіонтів (15 проти 23 та 26 видів).

3. Більшою подібністю видового складу фітонематод характеризуються розсадники Бородянського р-ну та Голосіївського м. Києва (J=0,64). Видовий склад фітонематод розсадників Макарівського району значно відрізняється від двох попередніх (J=0,51), що пояснюється не стільки його своєрідністю, скільки видовим збідненням та відсутністю тут рідкісних видів.

4. За екотрофічним групуванням виявлені види розподіляються у такому співвідношенні: фітогельмінти (паразитичні види) – 6 (12,2 %); мікогельмінти – 12 (24,5 %); сапробіонти – 31 (63,3 %), тобто як 1:2:5. Отже, найменшою кількістю видів представлена група фітогельмінтів, мікогельмінтів вдвічі більше, сапробіонти перевищують кількість видів фітогельмінтів у 5 разів, а мікогельмінтів – у 2,5 раза.

5. Домінуючими видами фітогельмінтів (виявлені у >50 % проб) у всіх лісових розсадниках Центрального Полісся є Ditylenchus dipsaci та Pratylenchus pratensis, серед мікогельмінтів – Aphelenchoides asterocaudatus та Aglenchus agricola, сапробіонтів – Acrobeloides buetschlii, Chiloplacus symmetricus, Eucephalobus mucronatus та Panagrolaimus rigidus.

6. Чисельність фітонематод у ризосфері сіянців хвойних деревних рослин залежить від району розташування розсадника, виду та віку деревних рослин, періоду вегетації та погодних умов. Накопичення нематод різних екотрофічних груп, особливо паразитичних видів, відбувається від початку до кінця вегетаційного періоду.

7. Найбільш високої чисельності популяції фітонематод досягли в ризосфері сіянців сосни у розсаднику НАУ. Сумарна чисельність фітогельмінтів становила 206 особин в 100 см³ ґрунту, окремих паразитичних видів, таких як тиленхоринхи – 78 особин, а дитиленхів – 108 особин у 100 см³ ґрунту. Значною чисельністю відзначалися у цьому розсаднику також популяції мікогельмінтів (525 особини) та сапробіонтів (1472 особини).

8. Шкідливість нематод групи фітогельмінтів та мікогельмінтів виявляється у зниженні загальної біомаси сіяніцв сосни та маси їх кореневої системи, про що свідчить наявность негативних кореляційних зв’язків. У кінці вегетації та при несприятливих погодних умовах для групи паразитичних нематод кореляція сягає високого рівня (r=-0,71; r=-0,73), для групи мікогельмінтів – середнього (r=-0,57; r=-0,22).

9. Втрата біомаси сіянців сосни звичайної відбувається за чисельності паразитичних видів від 80 до 90 особин у 100 см³ ґрунту та при чисельності комплексу мікогельмінтів – 50 особин у 100 см³ ґрунту. Шкідливість ендопаразитичних видів D. dipsaci та Pr. pratensis виявляється за досягненням ними рівня чисельності відповідно 100 та 135 особини у 100 см³ ґрунту. Щодо ектопаразитичних видів, то для P. nanus ці показники становлять 90 особини у 100 см³ ґрунту, а для Tylenchorhynchus dubius вони значно вищі (325 особини у 100 см³ ґрунту ). Наведені числові величини можна приймати за пороги шкідливості фітонематод.

10. Протинематодна ефективність досліджуваних протруйників насіння сосни звичайної визначається в першу чергу діючою речовиною (д.р.), що входить до їх складу. Серед випробуваних пестицидів найвищу ефективність дії показали препарати: Фурадан, 35 SТ, пс. (д.р. карбофуран) та Промет 400 CS, мк.с. (д.р. фуратіокарб) на основі карбаматів. Середню – Актара 25 WG, в.г. (д.р. тіаметоксам) у двох нормах витрати (8,4 г/кг; 14 г/кг), Фундазол 50 % з.п. (д.р. беноміл) та Бі-58, 40 % к.е. (д.р. діметоат), низьку – Престиж, 29 % т.к.с. (д.р. імідаклопрід, пенцикурон).

Публікації автора:

1. Нікішичева К.С., Місюра Н.О., Максимчук Н.В. Видовий склад нематодокомплексу розсадників Київського Полісся // Науковий вісник Національного аграрного університету – Захист лісу. – Київ: НАУ, 2005. – Вип. 83. – С. 123–131. (Здобувачем проведено польові роботи з подальшою обробкою зібраних зразків у лабораторних умовах)

2. Сігарьова Д.Д., Місюра Н.О. Комплекси видів нематод лісових розсадників та їх шкодочинність // Захист і карантин рослин. – 2007. – Вип. 52. – С. 258–266. (Здобувачем проведено збір літературних даних, їх обробка та падготовка матеріалів до друку)

3. Місюра Н.О. Шкодочинність паразитичних фітонематод у лісових розсадниках // Науковий вісник Національного аграрного університету. – Лісівництво. Декоративне садівництво. – Київ, 2006. – Вип. 103. – С. 339–345.

4. Сігарьова Д.Д., Місюра Н.О. Методи контролю чисельності паразитичних нематод в лісових розсадниках // Захист і карантин рослин. – 2007. – Вип. 53. – С 181–188. (Здобувачем проведено збір літературних даних, їх обробка та падготовка матеріалів до друку)

5. Сігарьова Д.Д., Місюра Н.О. Взаємовідносини між фітонематодами та грибами в ризосфері деревних рослин // Захист і карантин рослин. – 2007. – Вип. 53. – С 461–467. (Здобувачем проведено збір літературних даних, їх обробка та падготовка матеріалів до друку)

6. Сігарьова Д.Д., Місюра Н.О., Галаган Т.О., Нікішичева К.С. Видовий склад та динаміка чисельності фітонематод в ризосфері сосни звичайної // Вісник зоології. – 2007. – Вип. 41(2). – С. 159–163. (Здобувачем проведено стаціонарні дослідження, обробка та узагальнення отриманих даних, підготовка матеріалів до друку)

7. Сігарьова Д.Д., Місюра Н.О., Галаган Т.О., Нікішичева К.С. Видовий склад та динаміка чисельності фітонематод в ризосфері сосни звичайної // Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (13 – 16 листопада 2006 року, Київ). – Київ, 2006. – С. 142–143.

8. Сигарева Д.Д., Мисюра Н.А., Галаган Т.А., Никишичева Е.С. Динамика

численности и вредоносность фитонематод на сеянцах сосны

обыкновенной (Pinus sylvestris) // Нематоды естественных и трансформированных экосистем. – Петрозаводск, 2007. – С. 87–88.