В дисертації досліджено основні закономірності трансформації регіональних кліматичних полів приземної температури і атмосферних опадів України у другій половині 20-го ст. (на прикладі Волино-Подільської височини) та сконструйовано напівемпіричні моделі на основі розробленої методики параметризації метеовеличин. В результаті виконаної роботи можна зробити висновки: 1. На основі статистичного аналізу матеріалів інструментальних спостережень на 20 метеостанціях, розташованих на території Волино-Подільської височини, виявлено характерні закономірності трансформації кліматичних полів приземної температури повітря та атмосферних опадів у другій половині 20-го ст.: встановлено значне підвищення середньорічної температури (на 1,2 оС/50 років), а також виявлено наступні особливості просторово-часової трансформації кліматичного поля приземної температури: максимальні значення коефіцієнтів лінійного тренду середньомісячних температур характерні для холодного періоду року (січень-березень), а мінімальні для літа; міжрічна мінливість середньомісячних приземних температур знижується при підвищенні середніх багатолітніх значень середньомісячних температур; у просторово-часовій трансформації кліматичного поля атмосферних опадів в регіоні ВПВ виявлено наступні характерні особливості: збільшення річної суми атмосферних опадів на 10-15% за період 1950-2000 рр.; зростання коефіцієнтів лінійного тренду інтенсивності атмосферних опадів у червні-липні та вересні та зменшення у холодний період року. 2. Розроблено спосіб фільтрації кліматичних полів метеовеличин від впливу висоти місцевості над рівнем моря та географічного положення з метою виділення «мікрокліматичного шуму». В результаті проведеної фільтрації емпіричних даних кліматичних норм метеовеличин на території регіону ВПВ за період 1971-2000 рр. після виділення «мікрокліматичного шуму», наявність якого може бути пов’язана як з рядом природних і антропогенних факторів, так і з похибкою вимірів, визначили кліматичну репрезентативність метеостанцій. Станції, на яких «шум» виходить за межі ±1,5s, вважаємо нерепрезентативними з кліматичної точки зору. Із 20-ти розглянутих метеостанцій регіону ВПВ нерепрезентативними по температурі повітря є Затишшя і Ямпіль, а по атмосферних опадах – Шепетівка. Таким чином запропонована нами методика може бути використана для оптимізації мережі кліматичних станцій. 3. Виявлено емпіричний ефект різкого зниження інтенсивності атмосферних опадів в регіоні Волино-Подільської височини і, в цілому, на території України у травні та серпні за останні 50 років. Обґрунтовано фізичний механізм цього ефекту – можлива реакція процесів формування сезонно-широтного розподілу зонального кліматичного поля опадів у Північній півкулі на зсув поясу субтропічних антициклонів у помірні широти. 4. Встановлено, що внаслідок зменшення перепаду температур «екватор-полюс» проявляється ефект зміщення субтропічного мінімуму зонального кліматичного поля опадів у помірні широти, який може призвести до опустелювання південних і південно-східних регіонів України. 5. Розроблено параметризацію і сконструйовано напівемпіричну модель зміщення субтропічного мінімуму зонального кліматичного поля атмосферних опадів у напрямку помірних широт при різних рівнях глобального потепління. За результатами модельних розрахунків встановлено, що широтна смуга положення субтропічного мінімуму атмосферних опадів при потеплінні на 3-4С зміститься у напрямку помірних широт до 34±5 пн.ш. |