1. У дисертації наведено методологію оцінки рівня і виду техногенного навантаження на підземні води. Встановлено основні природні і техногенні чинники, що характеризують рівень УПВ як показника екологічної безпеки під час експлуатації та закриття вугільних шахт. Вперше розроблено концепцію і картографічну модель регіональної оцінки та прогнозування УПВ з використанням ГІС-технологій на прикладі Донецько-Макіївського та Центрального ВПР в умовах експлуатації та закриття вугільних шахт. Визначено методологічні принципи та запропоновано напрями вдосконалення системи моніторингу ГС в умовах закриття шахт. 2. Техногенне навантаження на ГС Донецько-Макіївського та Центрального ВПР визначається екзогенною та ендогенною складовими впливу на стан підземних вод. Екзогенна складова має локальний характер і зумовлена надходженням забруднення з накопичувачів переважно шахтних, а також промислових стічних вод, накопичувачів твердих відходів вуглевидобування (териконів), ландшафтів, які забруднені повітряними викидами промислових підприємств та шкідливими залишками агрохімічних заходів. Дія ендогенної складової під час закриття шахт характеризується регіональним комплексним впливом на рівневий та якісний стан підземних вод і обумовлена надходженням вод високої мінералізації глибоких горизонтів у ЗАВ. Закриття вугільних шахт призвело до суттєвої зміни в межах ВПР більш-менш врівноважених природно-техногенних умов, які сформувалися внаслідок впливу на ГС розробки вугільних родовищ. Тобто почали формуватись нові еколого-геологічні умови, що зумовлюють суттєвий негативний вплив на ГС. Стійке додаткове погіршення еколого-гідрогеологічних умов та зростання екологічної небезпеки буде проявлятися у міру збільшення кількості закритих шахт, насамперед методом "мокрої" консервації, яка супроводжується накопиченням у гірничих виробках і зонах техногенної тріщинуватості великих обсягів високомінералізованих вод, що значно підвищує УПВ від дії внутрішнього чинника. 3. Під час експлуатації вугільних шахт УПВ визначається дією природних і екзогенних техногенних чинників, вплив яких проявляється у кардинальній зміні хімічного складу підземних вод з сульфатно-гідрокарбонатного кальцієвого на гідрокарбонатно-сульфатний натрієвий і підвищенні мінералізації з 0,6-1,0 до 3,0-5,0 г/дм3. Відзначені регіональні зміни хімічного складу і мінералізації підземних вод дають можливість оцінити основний напрям перебудови еколого-гідрогеологічних умов під впливом техногенних факторів. 4. Через закриття вугільних шахт відбувається автореабілітаційний (за сталими природними механізмами) регіональний підйом рівнів підземних вод до природно-історичних абсолютних відміток у межах водоформуючих систем “вододіл – річкова мережа”, що зумовлює зростання УПВ, яка визначається погіршенням якості підземних вод та інженерно-геологічних умов освоєних територій. Автореабілітаційний підйом рівнів підземних вод проявляє себе як головне порушення водно-балансової рівноваги в системі "вода – породний масив" і провідний регіональний ендогенний чинник, що зумовлює зростання УПВ і призводить до широкого комплексу змін структури гідрогеофільтраційних потоків, якості підземних вод та ін. Додатковим негативним проявом автореабілітаційного підйому рівнів підземних вод є підтоплення, яке зумовлює зниження міцності ґрунтів у підвалинах будинків і споруд, осідання ґрунтів з подальшими деформаціями будівельних конструкцій. 5. Методологія удосконалення моніторингу ГС при закритті шахт забезпечується системним використанням принципів цілеспрямованості та оптимізації проведення спостережень. Основні напрями удосконалення системи моніторингу ГС у Донецько-Макіївському і Центральному ВПР такі: моніторинг еколого-геохімічного стану техногенних і природних ландшафтів; моніторинг режиму рівнів і хімічного складу підземних вод; моніторинг небезпечних екзогенних геологічних процесів; моніторинг стану газогеохімічних полів; моніторинг геодинамічного стану породного масиву. Принцип цілеспрямованості спостережень орієнтований на одержання розрахункових параметрів, що визначають характер зміни УПВ. Принцип оптимізації визначається необхідністю інтерпретації матеріалів спостережень з урахуванням особливостей часових змін параметрів. Результати моніторингу ГС використовуються для оцінки і прогнозу УПВ під час закриття шахт в умовах автореабілітаційного підйому рівнів підземних вод. Оцінка УПВ в умовах закриття й експлуатації шахт є одним з напрямів вивчення еколого-геологічного стану техногенно навантажених регіонів і може бути рекомендована як один з методів картографічного прогнозування змін еколого-гідрогеологічних умов під час закриття шахт. Впровадження оцінок УПВ дозволить визначити економічно збалансовані підходи до вибору найбільш екологічно безпечних схем реструктуризації шахтного фонду, підвищити соціально-екологічну ефективність природоохоронних заходів, а також виділити території, довгостроковий захист яких є недоцільним. |