Анотація до роботи:

Бойченко Е.Б. Оцінка трудової мобільності жінок на регіональному ринку праці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2008.

Дисертацію присвячено узагальненню теоретичних, аналізу практичних і розробці науково-методичних положень та пропозицій щодо визначення оцінки трудової мобільності жінок на регіональному ринку праці. Досліджено загальні характеристики поняття ринку праці та трудової мобільності. Визначено та обґрунтовано чинники, які впливають на формування потоків трудової мобільності. Наведено існуючі методичні прийоми щодо оцінки трудової мобільності жінок на ринку праці. Здійснено комплексний аналіз жіночого сегмента регіонального ринку праці. Встановлено, що на ринку праці Донецької області спостерігаються негативні тенденції щодо жіночої зайнятості. На підставі результатів аналізу трудової мобільності жінок регіону визначено динаміку та виявлено причини економічної, територіальної та галузевої трудової мобільності жінок. Здійснено оцінку трудової мобільності жінок на внутрішньофірмовому ринку праці. Визначено ознаки трудових переміщень населення, які надали можливість уточнити класифікацію форм трудової мобільності. Обґрунтовано створення системи мотивів трудової мобільності жінок, розроблено механізм її функціонування та заходи, що сприяють зайнятості жінок. Удосконалено методику оцінки трудової мобільності жінок на основі використання показників масштабів та рівня інтенсивності трудової мобільності. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення статистичної бази даних. Висновки і рекомендації дисертаційної роботи можуть бути використані регіональними та місцевими центрами зайнятості для розробки програм сприяння жіночій зайнятості.

У дисертації вирішено наукову задачу щодо визначення оцінки трудової мобільності жінок на регіональному ринку праці на основі її теоретичного узагальнення, емпіричної перевірки та методичного забезпечення.

Виконане наукове дослідження дозволило сформулювати низку висновків і пропозицій теоретичного, прикладного і методичного змісту, основні з яких зводяться до такого.

1. У результаті теоретичного аналізу наукових положень виявлено, що трудова мобільність як економічна категорія відображає здібність і готовність працівника до змін у змісті трудової діяльності, викликаних різними причинами, а також до переміщення як у територіальних межах, так і на конкретному підприємстві. Трудова мобільність є одним з основних чинників, який забезпечує гнучкість ринку праці. Високій рівень трудової мобільності означає принципову готовність населення до зміни посади, професії, місця роботи та проживання, способу життя в цілому. По суті, саме мобільність є запорукою успіху відповідних програм у боротьбі з безробіттям. Визначення напрямів потоків трудової мобільності дозволяє сприяти забезпеченню такої кон’юнктури ринку праці, де попит на робочу силу відповідатиме її пропозиції; перерозподілу робочої сили відповідно до змін ринку праці, а отже, і потреб виробництва; підвищенню зайнятості населення і зниженню рівня безробіття.

2. Обґрунтовано, що оцінку трудової мобільності жінок доцільно проводити з урахуванням чинників, що впливають на формування потоків трудових переміщень, до яких відносяться: демографічний чинник, що відображає динаміку чисельності працездатного населення, його статево-вікову структуру, здоров’я, освіту та ін.; інституційний чинник, який характеризує наявність соціальних гарантій громадян у сфері зайнятості та працевлаштування, а також рівні права і свободи жінкам та чоловікам у праці, здобутті освіти і професійній підготовці; політичний чинник, що відображає створені умови для формування і реалізації державної політики з поліпшення ситуації на жіночому сегменті ринку праці; соціально-економічний чинник, який характеризує розвиток соціальної сфери ринку праці; професійно-кваліфікаційний чинник, що характеризує забезпеченість ринку праці працівниками необхідного якісного рівня.

3. Результати аналізу жіночого сегмента ринку праці дали змогу визначити, що ситуація на ньому залишається напруженою. Це підтверджується зростанням пропозиції жіночої робочої сили та високим рівнем безробіття, дисбалансом між пропозицією жіночої робочої сили та попитом на неї. Незважаючи на високу професійну та освітню підготовку жінок, вони отримують заробітну плату меншу, ніж чоловіки. Регіональний ринок праці характеризується нерівномірністю розподілу чоловіків і жінок у різних сферах економічної діяльності. У даний час спостерігається тенденція до концентрації жінок у галузях, які відзначаються низькою заробітною платою.

4. В основу аналізу економічної трудової мобільності жінок покладено класифікацію трудових ресурсів, яка базується на методології Міжнародної організації праці. Будь-яке переміщення жінок, яке супроводжується зміною їх економічного статусу, призводить до зміни в економічній структурі населення. Результатом трудових переміщень є збільшення або зменшення пропозиції жінок на регіонального ринку праці. Результати аналізу потоків економічної трудової мобільності жінок у Донецькій області між ЕАН і ЕНН свідчать, що ці групи відрізняються високою стабільністю.

5. Результати аналізу динаміки територіальної трудової мобільності дозволили дійти висновку, що міграційні процеси, які протікають у регіоні, змінюють не лише загальний обсяг пропозиції робочої сили, але й її якість. Вони впливають на напрями та інтенсивність мобільності трудових ресурсів у регіоні та мають значні наслідки для формування чисельності та статево-вікового складу трудових ресурсів, відбиваються на рівні зайнятості. На регіональному ринку праці відмічаються відмінності у розподілі чоловіків і жінок за галузями економіки. Результати аналізу цього розподілу засвідчили про те, що основна маса жінок зайнята у сфері нематеріального виробництва, тоді як аналогічні дослідження серед чоловіків показують, що основна їх частина зайнята у матеріальному виробництві. Розподіл галузей економіки на „жіночі” та „чоловічі” можна пояснити сформованими поглядами у суспільстві відносно ролі і місця чоловіків і жінок та традиційним уявленням про „чоловічі” та „жіночі” професії. Специфіка розподілу чоловіків і жінок за заняттями обумовлюється фізіологічними особливостями статей, вимогами до виконавців певних професійних видів робіт і умовами їх здійснення.

6. Отримана оцінка трудової мобільності жінок на внутрішньофірмовому ринку праці дозволила стверджувати, що підприємство відповідно до шкали розподілу галузей економіки за статевою ознакою відноситься до „рівноважної” галузі, тому що частка зайнятих жінок у середньому складає 45,7%. Для них характерна більш пасивна трудова мобільність, ніж для чоловіків. Це можна пояснити тим, що жінці складніше знайти нове робоче місце. Чимало з них несуть основну відповідальність за забезпечення сім’ї і не можуть залишатися безробітними навіть короткий час. Ці та інші причини примушують жінок знизити вимоги до свого робочого місця, що відображається на динаміці їх трудової мобільності.

7. Виявлення ознак форм трудової мобільності здійснено на основі визначення та обґрунтування потоків трудових переміщень, особливості яких дають можливість класифікувати усі трудові переміщення населення. У результаті уточнено класифікацію форм трудової мобільності, яка складається із економічної, територіальної, галузевої, внутрішньофірмової та професійної трудової мобільності. Кожна форма трудової мобільності може бути визначена як незалежна, так і поєднуватиметься з іншими трудовими переміщеннями індивіда. Встановлено, що на потоки трудової мобільності робить вплив низка чинників, від яких залежить те, як протікатиме даний процес, які економічні суб’єкти будуть залучені до нього і як це вплине на економічну систему та її окремі елементи.

8. Обґрунтовано доцільність використання системи мотивів трудової мобільності, яка сприятиме створенню умов для повнішого використання трудових ресурсів та покликана протидіяти безробіттю, забезпеченню ефективної зайнятості, підготовки і перепідготовки кадрів, що дозволило б кожному індивіду знаходити застосування своїм здібностям у відповідній сфері діяльності.

9. Для оцінки усіх форм трудової мобільності на регіональному ринку праці використано єдиний підхід до аналізу потоків трудових переміщень. Для розв’язання цієї проблеми було запропоновано для оцінки трудової мобільності використовувати такі показники, як „величина трудової мобільності” та „рівень інтенсивності трудової мобільності”. Вони розраховуються за кожною формою трудової мобільності та використовуються для їх порівняння. Запропонована шкала інтенсивності трудової мобільності дозволяє порівнювати і оцінити трудові переміщення населення, зробити відповідні висновки стосовно кожного потоку.

10. Для накопичення статистичної бази, що дозволяє аналізувати жіночу трудову мобільність населення регіону, у тому числі і на рівні підприємств, запропоновано розширити обсяг інформації від підприємств та індивідів про їх трудові переміщення і причини, що їх спонукають. Якнайповнішу статистичну базу, що дозволяє охарактеризувати всі потоки трудової мобільності, можна доповнити результатами соціологічних досліджень або моніторингу.

Отримані за результатами дослідження залежності, закономірності, сформульовані визначення та вимоги щодо оцінки трудової мобільності жінок визначають теоретичну новизну роботи. Одержані результати, розроблені рекомендації з використання методів для оцінки жіночої трудової мобільності складають прикладну значимість виконаного дослідження.

Публікації автора:

1. Бойченко Е.Б. Вплив демографічних чинників на функціонування ринку праці / Е.Б. Бойченко // Україна: аспекти праці. – 2007. – №8. – С. 24-29.

2. Бойченко Е.Б. Оцінка причин жіночого безробіття в Донецькій області / Е.Б. Бойченко // Економіка та право. – 2007. – № 2 (18). – С. 52-57.

3. Бойченко Е.Б. Гендерні аспекти зайнятості та оплати праці в економіці України / Е.Б. Бойченко // Демографія та соціальна економіка. – 2007. – №2. – С. 198-208.

4. Бойченко Е.Б. Оцінка сегмента жіночої робочої сили на ринку праці Донецького регіону / Е.Б. Бойченко // Економіка промисловості. – 2007. – №3(38). – С. 190-198.

5. Бойченко Е.Б. До питання визначення та обґрунтування ознак форм трудової мобільності / Е.Б. Бойченко // Регіональна економіка. – 2007. – №4. – С. 69-79.

6. Бойченко Е.Б. Визначення впливу міграційних потоків трудових ресурсів на стан ринку праці Донецького регіону / Е.Б. Бойченко // Вестник Национального технического университета “ХПИ”. Серия: технический прогресс и эффективность производства. – Харьков: НТУ “ХПИ”. – 2008. – № 1. – С. 84-95.

7. Бойченко Е.Б. Гендерний аналіз кон’юнктури ринку праці Донецької області / Е.Б. Бойченко // Наукові праці МАУП. – К.: МАУП. – 2006. – Вип. 2(14). – С. 38-44.

8. Бойченко Э.Б. Современные проблемы безработицы / Э.Б. Бойченко // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання: праці IV Міжнар. конф. студентів та молодих учених, 9-12 груд. 2003 р. – Донецьк: ДонНУ. – 2003. – Ч. 4. – С. 18-19.

9. Бойченко Э.Б. Особенности женского рынка труда в Донецком регионе / Э.Б. Бойченко // Науковий потенціал світу ’2004: матеріли І Міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 листоп. 2004 р. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2004. – Т. 13: Управління трудовими ресурсами. – С. 10-12.

10. Бойченко Е.Б. Жіноча зайнятість: історичний аспект / Е.Б. Бойченко // Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери: матеріали ІV Міжнар. наук.-теор. конф. молодих вчених і студентів, 7-8 черв. 2007 р.: у 3-х т. – Донецьк: ДонНТУ. – 2007. – Т. 1. – С. 66-68.

11. Бойченко Е.Б. Вплив трудової мобільності на чисельність економічно активного населення /Е.Б. Бойченко// Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання: праці VIII Міжнар. конф. студентів та молодих учених, 5-6 груд. 2007 р. – Донецьк: ДонНУ. – 2007. – Ч. 2. – С. 28-31.