У дисертаційній роботі запропоновано теоретичне обґрунтування і вирішення актуальної науково-практичної задачі щодо створення науково-методичних підходів до оцінки і прогнозування впливу господарських ризиків на операційну діяльність вугільних шахт. Розв'язання цієї задачі полягає у встановленні взаємозв'язку між факторами ризику та основними результатами операційної діяльності вугільних підприємств. Основні висновки та результати дослідження зводяться до такого. 1. Розглянуто сутність категорії «ризик» і основні підходи до його визначення, а також суть і природа господарського ризику з урахуванням специфіки вугільної галузі. Уточнено поняття «господарський ризик вугільного підприємства», яке розглядається як результат відхилення від встановлених параметрів його операційної діяльності, що обумовлюється гірничо-геологічними умовами, рівнем надійності технічної бази виробництва та матеріально-технічного постачання, укомплектованості штату робітників основних професій, зміни цін на сировину, матеріали та послуги й іншими внутрішніми та зовнішніми факторами. 2. Адаптовано етапи управління господарськими ризиками до умов вугільних шахт. На етапі якісної оцінки господарських ризиків конкретизовано дії щодо їх ідентифікації. Це комплексний аналіз різних форм звітності вугільних підприємств та експертне опитування вітчизняних фахівців. Кількісна оцінка полягає у встановленні взаємозв’язку між факторами господарського ризику й основними результатами операційної діяльності вугільних шахт і визначенні ризику. 3. Обґрунтовано найбільш прийнятні підходи до оцінки ризику для використання у вугільній галузі. Це статистичний та експертний методи, аналіз доцільності витрат, а також імітаційне моделювання, за допомогою якого було запропоновано підхід до оцінки ризику при розрахунку валового прибутку (збитку) на вугільних шахтах з урахуванням впливу внутрішніх і зовнішніх факторів. Встановлено, що основним недоліком цих методів є відсутність або поверховий аналіз факторів ризику, без якого важко пропонувати будь-які методи, що знижують вплив ризиків. Для виконання поставленої у роботі задачі було обумовлено використання методу нейросітьового аналізу, який дозволяє відтворювати надзвичайно складні залежності. 4. Запропоновано класифікацію господарських ризиків для вугільної промисловості на підставі аналізу й узагальнення класифікаційних ознак існуючих класифікацій для інших галузей і врахування особливостей вугільних підприємств. Поглиблено і розширено класифікаційну ознаку “за природою виникнення” з урахуванням галузевих, природних і кредитних ризиків. 5. Здійснено ідентифікацію господарських ризиків вугільних підприємств на основі аналізу різних форм їх звітності та з використанням методу експертного опитування. Ідентифіковано ризикові ситуації, які оцінено за можливістю їх виникнення та за вагомістю. Виявлено причинно-наслідкові зв'язки впливу факторів ризику на основні результати операційної діяльності вугільних підприємств на основі ідентифікації ризикових ситуацій і факторів, що їх спричиняють. Визначено, що основними причинами можливого зниження результатів операційної діяльності вугільних шахт є організаційно-управлінські, природні, фінансові, політичні ризики і фактори, що їх спричиняють. До таких слід віднести: гірничо-геологічні умови, надійність матеріально-технічного постачання, рівень організації виробництва та праці, зростання цін на сировину та матеріали, зниження капітальних вкладень із бюджету та недосконалість законодавчої політики. 6. Розроблено нейросітьову модель оцінки і прогнозування впливу факторів господарського ризику на основні результати операційної діяльності вугільних шахт. Модель включає внутрішні та зовнішні фактори ризику та дозволяє їх проаналізувати і визначити ті, які найбільше впливають на операційну діяльність вугільних шахт. Це сприятиме підвищенню якості планування та стабільності функціонування вугільних підприємств. Модель було апробовано на шахтах ДП «Донецька вугільна енергетична компанія». Середня помилка прогнозу склала 15%. Це задовільно для практики з урахуванням того, що вихідні дані є за своєю природою стохастичними. 7. Розроблено метод кількісної оцінки ступеня ризику на основі кластеризації ризикових ситуацій за зонами ризику. В основу кластеризації покладено нову ознаку – різноманітність прояву сукупності факторів господарського ризику. Запропонований метод дозволяє не тільки систематизувати ризикові ситуації за зонами ризику, але й оцінити комбінації факторів ризику вугільної шахти, що допоможе визначити рівень виконання планових завдань на вугільній шахті з урахуванням впливу внутрішніх і зовнішніх факторів. Одержано оцінку ступеня ризику виконання планових показників по шахтах ДП «Донецька вугільна енергетична компанія». 8. Визначено фактори господарського ризику, які найбільше впливають на операційну діяльність вугільних шахт, на підставі аналізу чутливості. Відносно до рівня виконання плану видобутку – це надійність технічної бази виробництва, вплив гірничо-геологічних умов (без урахування фактора багатогазовості), зміна цін на сировину, матеріали та послуги і неукомплектованість штату робітниками основних професій. Стосовно до рівня виконання плану прибутку від реалізації вугілля до вищезазначених факторів можна додати рівень матеріально-технічного постачання. Факторами, які найбільше впливають на собівартість 1 т вугілля, є надійність технічної бази виробництва, порушення правил техніки безпеки та вплив гірничо-геологічних умов. 9. Запропоновано практичні рекомендації щодо усунення або зниження впливу господарських ризиків, які спрямовано на підвищення ефективності операційної діяльності вугільних підприємств. Основними є методи страхування, укладання довгострокових договорів зі споживачами, відмова від ненадійних партнерів, диверсифікованість видів діяльності, підвищення кваліфікації працівників і престижу шахтарської праці. Рекомендовано створення відділу ризик-менеджменту на рівні об'єднань з видобутку вугілля, а також вугільних шахт. |