Анотація до роботи:

Матвійчук О.Б. Оцінка ризику гнійно-септичних ускладнень у невідкладній хірургії тонкої та товстої кишок із урахуванням параметрів гормонального гомеостазу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03. – хірургія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, 2008 р.

Дисертацію присвячено проблемі оцінки ризику розвитку ГСУ у невідкладній хірургії тонкої та товстої кишок. Дослідження складалось із 2 етапів: ретроспективний полягав у аналізі 849 карт стаціонарних хворих (2000-2003 р.р.), проспективний (2004-2008 р.р.) – в обстеженні 103 оперованих. Частота післяопераційних ГСУ зросла з 7,65% до 10,7% випадків (р>0,05). Найчастішим ГСУ був перитоніт (54,5%). Встановлено, що найбільш інформаційними в оцінці дистресорної реакції організму хворого із післяопераційними ГСУ є рівні адреналіну та 17-КС у добовій сечі. На основі статистичного аналізу виокремлено 15 факторів ризику розвитку післяопераційних ГСУ та визначено прогностичну вагомість кожного з них. Опрацьовано об’єктивізований спосіб бальної оцінки ризику ГСУ із урахуванням параметрів гормональної стресорної реакції організму. Розпрацьовано адаптовану до умов невідкладної абдомінальної хірургії медикаментну профілактику ГСУ, яка зокрема передбачає корекцію дистресорного стану пацієнта.

У дисертаційній роботі досягнуто нового вирішення актуального завдання невідкладної абдомінальної хірургії – зниження частоти післяопераційних ГСУ шляхом об’єктивізованого визначення прогностичності факторів і на їх основі опрацювання способу оцінки ризику виникнення ГСУ та застосування медикаментної їх профілактики.

1. Впродовж двох періодів наукового дослідження (ретроспективного – 2000-2003 р.р. та проспективного – 2004-2008 р.р.) відбулось зростання частоти післяопераційних ГСУ (від 7,65% до 10,7%; р>0,05) та сиґніфікантно – сепсису (від 0,2% до 4,8%; р<0,01) у хворих на гострі хірургічні захворювання тонкої та товстої кишок. Перитоніт є найчастішим ГСУ у невідкладній хірургії тонкої та товстої кишок.

2. У більшості випадків (63,6%) післяопераційні ГСУ спричинені нозокоміальною мікрофлорою: Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Escherichia сoli та Pseudomonas aeruginosa. Найвищу чутливість висіяної мікрофлори виявлено до карбапенемів.

3. Розвиток ГСУ не супроводжується статистично вірогідними змінами фагоцитарної активності нейтрофільних лейкоцитів та концентрацій Ig M і G. Дослідженням виявлено сиґніфікантне збільшення рівня Ig А у хворих з післяопераційними ГСУ у порівнянні з пацієнтами без ускладнень (від 2,58±1,02 г/л до 3,54±0,64 г/л; р<0,05).

4. Виникнення післяопераційних ГСУ у пацієнтів з гострою хірургічною патологією тонкої та товстої кишок супроводжується активуванням зсідальної системи крові, зокрема статистично вірогідно нижчими ступенем спонтанного лізису кров’яного згустка (4,30±3,40% проти 11,72±7,05%; p<0,05) та рівнем антитромбіну-ІІІ (61,05±10,84% проти 72,15±10,33%; p<0,05) і, навпаки, зростанням кількості тромбоцитів (321,0±99,2110⁶/л проти 272,53±71,1810⁶/л; p<0,05) та ступеня ретракції кров’яного згустка (61,43±22,53% проти 43,23±11,15%; p<0,05).

5. Розвиток післяопераційних ГСУ відбувається при істотному збільшенні концентрації адреналіну в сечі (від 11,51±4,44 мкг/л/доба до 19,61±11,18 мкг/л/доба; p<0,05) та зниженні рівня 17-КС у сечі (від 53,75±38,28 мг/доба до 38,42±19,76 мг/доба; p<0,05), що свідчить про наявність дистресорної реакції організму хворого.

6. Із 15 чинників ризику у хворих на гострі хірургічні захворювання тонкої та товстої кишок, які мали статистично вірогідний (p<0,05) зв’язок із розвитком післяопераційних ГСУ, 10 є параметричними та 5 – ранговими. Серед параметричних найвищу прогностичність мають показники гормональної стресорної реакції та зсідальної системи крові, з рангових – назоєюнальна інтубація. Мультифакторним аналізом визначено прогностичну вагомість кожного з факторів у балах.

7. Визначення ступеня ризику розвитку ГСУ здійснюється шляхом додавання бальних значень факторів ризику. Низькому ризику (ГСУ – 1,5%) відповідає кількість балів <-10, помірному (ГСУ – 17,8%) – від -10 до 10, високому (ГСУ – 55,6%) – >10 балів.

8. При високому ризику ГСУ показана медикаментна їх профілактика шляхом парентерального введення діазепаму, пентоксифіліну та гідрокортизону впродовж перших 3 діб періопераційного періоду. Застосування опрацьованого способу профілактики дозволило сиґніфікантно знизити частоту післяопераційних ГСУ у хворих на гострі хірургічні захворювання та ушкодження тонкої та товстої кишок з 5,1% до 1,2% (p<0,05).

Публікації автора:

1. Рівень прозапальних цитокінів (IL-1b, IL-6, TNF-a) і кортизолу в сироватці крові хворих з невідкладною хірургічною патологією тонкого та товстого кишечника / Л. Є. Лаповець, О. О. Ястремська, О. Б. Матвійчук, Л. Є. Порохнавець, А. С. Кость, Б. Д Луцик, О. Ю. Андрушевська, Г. Б. Лебедь, В. М. Акімова, Г. В. Максимюк, І. П. Кокодиняк // Лабораторна діагностика. – 2007. – №4(42). – С.30–33. (Здобувач особисто здійнив набір та статистичний аналіз клінічного матеріалу, сформулював висновки).

2. Матвійчук О. Б. Розлади гемостазу як фактор ризику гнійно-септичних ускладнень у невідкладній хірургії тонкої та товстої кишок / О. Б. Матвійчук, Г. В. Максимюк, Л. Є. Лаповець // Аcta Medica Leopoliensia. – 2008. – №3. – С.83–85. (Автор брав безпосередню участь у зборі, аналізі клінічного матеріалу та формуванні висновків).

3. Матвійчук О. Б. Дистресорні зміни у хворих із гнійно-септичними ускладненнями після операцій з приводу гострих хірургічних захворювань тонкої та товстої кишок / О. Б. Матвійчук, О. В. Шамлян, Л. Є. Лаповець // Галицький лікарський вісник. – 2008. – №3. – С.63–65. (Здобувачем особисто створено базу клінічних випадків, проаналізовано результати досліджень та сформульовано висновки).

4. Матвійчук О. Б. Стан неспецифічної резистентності у хворих із гнійно-септичними ускладненнями у невідкладній хірургії тонкої та товстої кишок / О. Б. Матвійчук, Л. Є. Лаповець, Л. Є. Порохнавець // Вісник наукових досліджень. – 2008. – №3. – С.44–46. (Автор зібрав матеріал і узагальнив результати досліджень, сформулював висновки).

5. Патент України А61В 17/00 (UA). Спосіб медикаментозної профілактики гнійно-септичних ускладнень у невідкладній хірургії тонкої та товстої кишок / Матвійчук О. Б., Зіменковський А. Б. – №34192; Заявлено 11.04.2008 р., опубліковано 25.07.2008 р. Бюл. № 14 (Участь автора є визначальною в ідеї, опрацюванні, опису та обгрунтуванні способу як корисної моделі).

6. Матвійчук О. Б. Проблеми сучасної організації діагностики та лікування гнійно-септичних ускладнень у невідкладній хірургії тонкої та товстої кишок / О. Б. Матвійчук // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. – 2008. – №1. – С.28–33.

7. Матвійчук О. Б. До питання стандартизації антибіотикопрофілактики у невідкладній хірургії тонкої та товстої кишки / О. Б. Матвійчук, А. Б. Зіменковський // Матеріали І всеукраїнської науково-практичної конференції „Актуальні проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії”. – Львів, 2004. – С.239–240. (Автор зібрав матеріал та здійснив аналіз отриманих клініко-статистичних даних, сформулював висновки роботи).

8. Matviychuk O. Postoperative wound suppuration as complication in emergency surgery of small and large bowel / O. Matviychuk, A. Zimenkovsky, B. Matviychuk // 9th Annual meeting of European Society of Surgery. – Vienna, Austria, 2005. – P.41. (Здобувач особисто здійснив аналіз ретроспективних клінічних даних, сформулював висновки роботи).

9. Матвійчук Б. О. Ускладнений рак товстої кишки – невідкладна хірургія в онкології чи онкологія в невідкладній хірургії ? / Б. О. Матвійчук, О. Б. Матвійчук, В. Т. Бочар // Матеріали ІІ з’їзду колопроктологів України. – Київ, 2006. – С.315–317. (Автор брав участь у аналізі клінічних випадків, обґрунтував висновки).

10. Матвійчук О. Б. Вміст адреналіну в сечі як фактор прогнозу ранніх післяопераційних гнійно-септичних ускладнень у невідкладній хірургії тонкої та товстої кишки / О. Б. Матвійчук, О. В. Шамлян // Матеріали науково-практичної конференції „Рани, ранова інфекція, ранні післяопераційні ускладнення в абдомінальній та судинній хірургії”. – Клінічна хірургія. – 2006. – №11–12. – С.29. (Здобувач особисто зібрав клінічний матеріал та проаналізував отримані результати, сформулював висновки).

11. Матвійчук О. Б. Рівень кетостероїдів сечі як чинник прогнозу гнійно-септичних ускладнень у невідкладній абдомінальній хірургії / О. Б. Матвійчук // Матеріали науково-практичної конференції „Рани м’яких тканин. Ранні післяопераційні ускладнення”. – Клінічна хірургія. – 2008. – №.11–12. – С.55.