Загальним результатом дисертаційної роботи є вирішення науково-практичного завдання удосконалення теорії і практики оцінки рівня та способу життя населення регіонів країни. З цією метою в роботі проведений комплекс досліджень на теоретичному, інструментальному і прикладному рівнях. На основі проведених досліджень зроблені такі висновки та пропозиції: 1. Життєдіяльність людини – комплексне соціально-економічне явище, яке може бути охарактеризоване за допомогою понять "рівня" і "способу" життя населення. Ці поняття взаємозв’язані, але характеризують різні аспекти життя людини. Виходячи з такого тісного взаємозв’язку, виникає необхідність в оцінці впливу способу на рівень життя населення. Для того, щоб оцінка впливу максимально відповідала дійсності та існуючим вимогам необхідно більш детальний аналіз цих понять. 2. В результаті аналізу існуючих визначень рівня життя населення на базі структурно-логічної моделі характеристик життєдіяльності людини одержало подальший розвиток його визначення, яке характеризується як досягнутий на визначений період часу в суспільстві рівень задоволення різноманітних потреб населення (не тільки фізичних, а і соціальних, інтелектуальних, духовних, політичних), що гарантується соціально-правовим забезпеченням умов життєдіяльності населення, і обмежується рівнем економічного розвитку держави. 3. Аналіз основних визначень способу життя населення дав змогу удосконалити його визначення на основі принципів включення окремих видів діяльності до його складу, що дозволяє використовувати більш комплексний підхід оцінки цього соціального явища. Таким чином, спосіб життя населення це – всі види життєдіяльності людини, в процесі яких створюються блага (труд, суспільно-політична діяльність), та формуються потреби, як духовні (побут, духовність, культура), так і фізіологічні (раціональне харчування). 4. Аналіз існуючих підходів до оцінки рівня життя населення довів необхідність їх узагальнення. В рамках дослідження удосконалено класифікацію підходів до оцінки рівня життя населення виходячи з цілей дослідження. Запропонована класифікація обґрунтовує вибір методики оцінки рівня життя населення при наявності визначених цілей дослідження. 5. Запропонована методика кількісної і якісної оцінок рівня та способу життя населення регіонів країни, яка базується на інтегральному і системі часткових показників з використанням таксономічного методу та економіко-математичних моделей, що дає можливість більш об’єктивно та комплексно оцінити це соціальне явище. 6. Розроблено методологічний підхід до якісної оцінки рівня та способу життя населення регіонів країни з використанням комплексу економіко-математичних моделей, що будуються на основі кластерного аналізу. 7. В рамках якісної оцінки впливу способу на рівень життя населення регіонів країни, розроблено комплексний підхід до їх позиціонування в площині “рівень - спосіб життя населення”, який базується на двовимірній матриці оцінок, що забезпечує обґрунтований вибір політики соціально-економічного розвитку регіонів. 8. Для оцінки впливу способу на рівень життя населення регіонів країни запропоновано використовувати кореляційні однофакторні моделі між компонентами способу та рівня життя населення. 9. Кореляційний аналіз засвідчив, що підвищення рівня життя населення регіонів країни в першу чергу повинно здійснюватися шляхом пропоганди здорового способу життя населення, а саме боротьбі з розповсюдженням тютюнопаління, алкоголізму та наркоманії. |