Інтегральним результатом дисертаційної роботи є рішення науково-практичної задачі, що складається з розробки теоретичних основ і методичних рекомендацій з оцінки рівня і якості життя населення регіонів країни. З метою рішення поставленої науково-практичної задачі в роботі проведений комплекс досліджень на всіх трьох рівнях: теоретичному, інструментальному і прикладному. На основі отриманих у роботі результатів можна зробити такі висновки: Соціально-економічний розвиток країн світу, включаючи Україну, визначається досягнутим рівнем і якістю життя населення, що відповідає резолюції, прийнятої ООН, згідно якої будь-яка держава в першу чергу повинна створювати сприятливі умови для того, щоб життя людей було довгим, здоровим і наповненим творчістю. Життя людини – багатогранне соціально-економічне явище, яке можна охарактеризувати за допомогою двох понять „рівень” і „якість” життя населення. Ці поняття – різнопланові, вони характеризують різні аспекти життя людини. Так, рівень життя населення – це кількісна і якісна характеристики ступеня досягнення компонент життя людини, а якість життя – якісна характеристика ієрархії значення задоволення його складових компонентів. Для того щоб управляти процесом підвищення та покращення життя людей необхідно оцінювати його рівень і якість. Оцінка рівня життя населення регіонів країни вимагає як кількісної, так і якісної характеристик. Кількісна оцінка здійснюється на основі інтегрального показника, який розраховується за допомогою таксономічного методу.
Всебічно кількісно оцінити рівень життя населення регіонів країни, а потім діагностувати причини його зміни можливо тільки за допомогою системи окремих показників. Організуючою основою побудови системи окремих показників елементів компонент рівня життя населення є структурно-логічний причинно-наслідковий зв’язок між ними. Якісна оцінка рівня життя населення дозволяє визначити – високий чи низький рівень життя людини досягнуто у регіонах країни. Для її визначення використовується комплекс економіко-математичних моделей, які будуються на основі кластерного та дискримінантного аналізів. Оцінка якості життя населення регіонів країни – характеристика ієрархії значимості його складових компонентів, для виміру якої з урахуванням теорії „цінностей” використовується двомірна та чотирьохритеріальна модель. Високий рівень життя населення регіонів не завжди відповідає гарній якості його життя, і навпаки. Дана обставина обумовлює необхідність синтезу рівня й ієрархії значимості компонент, які характеризують життя людини, в узагальнюючий оцінці рівня і якості життя населення, що визначається на основі двомірної матриці.
Основні теоретичні й інструментальні результати роботи лягли в основу прикладних досліджень і використані при розробці «Стратегії соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року». На основі отриманих у роботі прикладних результатів можна зробити такі висновки: Теоретично обґрунтовано і практично доцільне розмежування понять «рівень» і «якість» життя населення, які характеризують різні аспекти життя людини. Теоретично обґрунтованим й інструментально реалізованим є розроблений у роботі підхід до кількісної оцінки рівня життя населення регіонів країни з використанням інтегрального, комплексних і системи окремих показників. Теоретично обґрунтованим і практично реалізуємим є використання розробленого в роботі підходу до якісної оцінки рівня життя населення з використанням комплексу економіко-математичних моделей. Теоретично обґрунтованим й інструментально реалізованим є концептуальний підхід до визначення узагальнюючої оцінки рівня і якості життя населення на основі використання матричного підходу.
Теоретичні основи і методичні рекомендації універсальні і можуть використовуватися як на рівні регіонів країни, так і держави в цілому. |