Дисертація містить теоретичні узагальнення та нове вирішення наукового завдання у вигляді поглиблення теоретичних і методичних підходів щодо вдосконалення оцінки реалізації інвестиційних проектів природоохоронного призначення в регіоні. 1. Багатьма вченими виділено різні сутнісні ознаки інвестицій природоохоронного призначення. У зв’язку з їх недостатністю в дисертації запропоновано враховувати такі специфічні ознаки: екологічні ефекти інвестування, що виникають; суб’єкти інвестування; об’єкти інвестування. Виходячи з перелічених ознак, нами запропоноване власне трактування поняття “інвестиції природоохоронного призначення”, які слід розглядати як економічний інструмент, що використовується суб’єктами природоохоронної сфери, які вступають у відносини один з одним із приводу питань та об’єктів інвестиційної діяльності для обмеження або виключення негативного впливу на природу, збереження котрої як рівноважної системи є неодмінною умовою існування та розвитку суспільства. 2. Запропоновано методичні підходи до еколого-економічної оцінки інвестиційних проектів природоохоронного призначення для різних їх типів: виробничого призначення, що справляють перманентний негативний вплив на навколишнє середовище; виробничого призначення, що характеризуються можливістю виникнення аварійних ситуацій з негативними екологічними наслідками; природоохоронного призначення, спрямовані на запобігання перманентному впливу на навколишнє середовище, призначені для проведення захисних заходів, що знижують наслідки небезпечних природно-техногенних процесів. При цьому запропоновано для проектів виробничого призначення розрахунок економічного збитку відносити до витрат за проектом, а для проектів природоохоронного призначення – до фінансових результатів проекту. У цілому проекти повинні задовольняти системі критеріїв: NPVе > 0, PIе > 1, IRRе Е. Їх урахування націлює розроблювачів на екологізацію виробництва та є реальним стимулом для впровадження екологічно безпечних технологій. 3. Встановлено, що діючі інвестиційні проекти природоохоронного призначення в Тернопільській області спрямовані на охорону навколишнього середовища, екологічно безпечне використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Їх реалізація зумовлена такими факторами: надмірне антропогенне навантаження, посилене наслідками Чорнобильської катастрофи, що порушило природну рівновагу, негативно впливає практично на всі її сторони і призводить до погіршення екологічної ситуації; велика розораність території – 63,1%; забруднення природних вод, повітря, ґрунтів шкідливими речовинами; необхідність вжиття невідкладних заходів для збереження та призупинення тенденції збіднення біологічного та ландшафтного різноманіття в області; значне незаконне вирубання, особливо в лісах, що перебували в користуванні колгоспів; критичний стан каналізаційних мереж та очисних споруд у більшості районів області; значне нагромадження промислових та побутових відходів, недосконалість системи сортування та збору ресурсоцінних відходів. 4. Досліджено, що у зв’язку зі зростанням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яке пов’язано з великою кількістю застарілого автотранспорту та невиконаними заходами з переведення котелень з твердого палива на газ і на базі запропонованої методики було розраховано ефективність інвестиційних проектів з переведення котельні Тернопільської КПТМ “Тернопільміськтеплокомуненерго” з мазуту на природний газ та переведення застарілого автортранспорту від контактних систем запалювання до безконтактних. За розрахунками, щорічна економія від скорочення поточних витрат для Тернопільської КПТМ “Тернопільміськтеплокомуненерго” становитиме 300,4 тис. грн. За всіма критеріями проект є ефективним. Ефективність наступного проекту підтверджується такими показниками в розрахунку на один автомобіль. Відвернені витрати в результаті зниження річного навантаження від викидів шкідливих речовин становлять: для нової автомашини ЗИЛ – 5733 грн., для автомашин ЗИЛ, що вже знаходяться в експлуатації, – 6678 грн., для автомашини ВАЗ – 1302 грн. 5. Визначено, що власних джерел фінансування інвестиційних проектів природоохоронного призначення сьогодні не вистачає. Кошти фонду охорони навколишнього природного середовища не використовуються в повному обсязі. Для підвищення ефективності використання таких коштів у інвестиційних проектах природоохоронного призначення пропонується: змінити структуру розподілу коштів на користь інвестиційних заходів; запровадити спільне фінансування за рахунок коштів фондів і підприємств; визначити головним інструментом фінансування пільговий інвестиційний кредит; запровадити механізм розміщення частини платежів підприємств за забруднення навколишнього природного середовища на спеціальних рахунках. Як альтернативні джерела фінансування визначені кошти: інвестиційних фондів, що діють на комерційній основі, кредитно-фінансових інститутів, зарубіжних фінансових інституцій. З метою збільшення коштів державного та місцевого бюджетів, що спрямовуються на фінансування інвестиційних проектів природоохоронного призначення, запропоновано введення екологічного податку. 6. Запропоновано методичні підходи щодо оцінки втрати чистого приведеного ефекту в разі відстрочення інвестиційного проекту. Інтегральний ефект оцінюється при цьому сумарно – як з погляду критеріїв окупності проекту на основі процедур дисконтування, так і з погляду зростаючої вартості одержуваних при його реалізації екологічних результатів. Такі підходи дають можливість розрахунку вартісної оцінки екологічної складової інтегрального еколого-економічного ефекту. Вона може бути виражена у втраті NPV при перенесенні інвестиційного проекту на рік. 7. Встановлено, що в результаті впровадження комплексних інвестицій поліпшується структура і якість товарної продукції підприємств, які впроваджують такі проекти, що сприяє підвищенню їх прибутковості й конкурентоспроможності. Це дає змогу отримати додатковий інвестиційний дохід, розподіл якого здійснюється за такими напрямами: реінвестування в інвестиції; відрахування у Фонд інвестиційної підтримки товаровиробників; дивіденди підприємств; приріст податкових надходжень у бюджети різних рівнів. Таким чином, замикається цикл і створюються умови для випереджального становлення новітнього технологічного укладу в регіоні. Це дає можливість забезпечити сталий розвиток, який стимулюватиме охорону довкілля та відновлення його природних властивостей і належне регулювання та екологічно безпечне використання природних ресурсів. 8. Запропоновано методичні підходи з формалізованого управління проектним циклом за етапами: ідентифікація проекту, його підготовка, оцінка й ранжирування, затвердження чи відхилення, реалізація проекту, завершення. Такі підходи дають можливість більш точної оцінки потенційних учасників майбутнього тендера, правильності вибору постачальників і рівня цін при оцінці реалістичності витрат за проектом, завершеності проекту при сприянні фонду інвестиційної підтримки. |