У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-прикладного завдання розробки методичного інструментарію оцінки конкурентостійкості підприємств роздрібної торгівлі. Це дозволяє підвищити наукову обґрунтованість управлінських рішень щодо формування та забезпечення конкурентостійкості підприємств торгівлі в умовах конкурентної боротьби у довгостроковій перспективі. У процесі дисертаційного дослідження вирішено всі поставленні завдання та досягнуто встановленої мети. Результати проведеного дослідження дозволили сформулювати такі висновки та узагальнення. 1. Аналіз накопиченого досвіду, який відбивається в основних положеннях та трансформації теорії конкурентоспроможності дозволив чітко розмежувати поняття „конкурентоспроможність” та „конкурентостійкість” на рівні підприємства, визначити їх спільні та відмінні ознаки. Доведено, що конкурентостійкість є характеристикою „більш високого рівня”, яка виражається в можливості утримання конкурентоспроможності в довгостроковій перспективі. Характерними відмінностями конкурентостійкості економічної системи є: наявність гомеостатичності; динамічність існування; наявність стійкості та рівноваги, що обумовлює здатність системи реагувати та/або адаптуватися до змін зовнішнього оточення. 2. На основі узагальнення теоретичних поглядів щодо формування та забезпечення конкурентостійкості й урахування галузевої специфіки уточнено економічну сутність поняття „конкурентостійкість підприємств торгівлі”, що являє собою характеристику ефективного здійснення торговельно-технологічних процесів підприємства в умовах конкуренції у довгостроковій перспективі, яка визначається взаємопов’язаними та взаємозалежними складовими (конкурентоспроможністю та стійкістю підприємства), обов’язковий комплекс яких забезпечує вирішення відповідних функціональних завдань. 3. Базуючись на результатах дослідження теоретичних підходів щодо систематизації принципів оцінки конкурентоспроможності та стійкості як складових конкурентостійкості, обґрунтовано та запропоновано систему принципів оцінки конкурентостійкості підприємств торгівлі, яка є сукупністю обов’язкових правил оцінки і містить принципи: конструктивності, об’єктивності, системності, динамічності, безперервності, оптимальності, випадковості, незворотності, невизначеності, нелінійності, прогресивності, структурованості, досяжності, несуперечливості, спрямованості, економічної доцільності, інтегрованості, розмежування діагностичних задач, ієрархічності, багатоваріантності, верифікованості, комплексності, конкретності. 4. Аналіз наявної статистичної інформаційної бази дозволив установити, що період з 2003 до 2007 року характеризується: позитивними тенденціями розвитку економіки, що сприяє активізації споживчого ринку; зростанням життєвого рівня та платоспроможності населення; бурхливим розвитком торгівлі в Україні та в Харківській області, підвищенням її інвестиційної привабливості, що сприяє зростанню рівня її міжгалузевої конкурентоспроможності. Також виявлено посилення внутрішньогалузевої конкуренції, яке відбивається в зменшенні кількості суб’єктів господарювання, значній частці збиткових та тенденціях щодо укрупнення підприємств торгівлі. 5. Для визначення стану конкурентостійкості підприємств торгівлі в сучасних умовах розвитку економіки запропоновано методичний підхід, що передбачає послідовну оцінку її складових на основі врахування їх особливостей, яка ґрунтується на запропонованій системі принципів. В основу проведення оцінки покладено необхідність встановлення „початкової (відлікової) точки”, тобто числового значення досягнення якого свідчить про наявність конкурентоспроможності; врахування галузевої специфіки під час вибору показників оцінювання; застосування вийнятково кількісних показників, які мають однозначну економічну інтерпретацію; кількісне встановлення зони рівноваги. Оцінку конкурентостійкості проведено на підприємствах репрезентативної вибіркової сукупності підприємств роздрібної торгівлі, які спеціалізуються на реалізації товарів тривалого користування та функціонують на споживчому ринку м. Харкова. Результати розрахунків дозволили виокремити з усієї сукупності підприємств конкурентостійкі та оцінити їх стан. 6. Для встановлення наявності та оцінки рівня конкурентостійкості підприємств торгівлі розроблено методичний інструментарій, який базується на обґрунтованих вимогах, виділених критеріях, відповідних показниках і містить в собі: систему оцінки, методичні підходи та методи їх реалізації. Для визначення наявності конкурентостійкості окремого підприємства торгівлі запропоновано комплексний метод оцінки загального рівня конкурентостійкості. Даний метод ґрунтується на використанні темпів зміни, що дозволяє співвідносити показники, які мають різне вимірювання за рахунок згладжування числових значень. З метою визначення рівня конкурентостійкості в конкурентній групі розроблено метод комплексного інтегрального показника оцінки конкурентостійкості, який дає можливість визначити рівень конкурентостійкості порівняно з основними конкурентами не лише в поточному періоді, але й у перспективі. Задля виявлення „проблемних” місць у діяльності підприємств торгівлі з позиції їх конкурентостійкості запропоновано метод оцінки стійкості функціонування в умовах невизначеності. Це дає можливість приділити особливу увагу саме тим аспектам діяльності, які мають негативну тенденцію щодо забезпечення та/або утримання конкурентостійкості. 7. Для адекватності процедури оцінки конкурентостійкості підприємств роздрібної торгівлі запропоновано технологію, яка являє собою жорстку послідовність здійснення визначених етапів. Дана технологія зручна у використанні, її застосування дозволяє підприємствам роздрібної торгівлі визначати наявність та рівень їх конкурентостійкості шляхом однозначної інтерпретації одержаних результатів. 8. У результаті апробації розробленого методичного інструментарію оцінки конкурентостійкості на прикладі підприємств роздрібної торгівлі м. Харкова встановлено їх рівень конкурентостійкості на конкретному сегменті ринку та виявлено „проблемні місця”. Це дало змогу впровадити необхідні заходи щодо стабілізації та підвищення рівня конкурентостійкості, що сприяло зростанню річного товарообороту на 9 %. | 