У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у розробці процедури кількісного оцінювання конкурентоздатності промислових підприємств на базі існуючих багатовимірних статистичних методів. Оцінка та аналіз рівня конкурентоспроможності групи кондитерськихпідприємств, а також практичне використання побудованої моделі конкурентоздатності об’єктів дозволило здобувачу зробити наступні висновки та рекомендації. 1. Для відображення фактичного (реального) рівня успішності конкурентної боротьби на ринку пропонується застосовувати термін „конкурентність”, який, на відміну від термінів „конкурентоспроможність”, „конкурентоздатність”, „конкурентний потенціал”, є вільним від будь-якого додаткового змістовного навантаження. Останні ж є синонімами й адекватно характеризують лише можливість, тобто потенційну (прогнозну) здатність виробників змагатися на ринку за прихильність споживачів. 2. Показники рентабельності виробництва, частки ринку (або його відповідного сегменту), цінової еластичності попиту споживачів на диференційований товар у певній мірі відображають рівень конкуренто-спроможності підприємства і здатні виконувати роль частинних ознак даного складного економічного явища. Однак, жодна з указаних частинних ознак не може розглядатися ізольовано, як самостійний показник конкуренто-спроможності, оскільки кожна з них характеризує лише окремий бік складної властивості сучасного промислового підприємства – здатність вести боротьбу на ринках збуту за прихильність споживачів. 3. Відсутність єдиного вимірювача поняття конкурентоспроможність підприємства, а також групових факторів, що впливають на його рівень, означає, що будь-який дослідник у даній сфері зіштовхується з так званими латентними (прихованими) показниками, про величину яких, зазвичай, судять експерти на основі значень їхніх зовнішніх проявів – факторів-симптомів. 4. Структура поняття „конкурентоздатність підприємства” досить складна й ієрархічна. Вона включає чотири основних рівні елементів: 1) латентний показник потенційної або фактичної конкурентоспроможності підприємства; 2) частинні ознаки конкурентоздатності або конкурентності, виміряні у метричній шкалі; 3) групові фактори, що характеризують економічний, збутовий, управлінський та інші аспекти функціонування підприємства, які по суті теж є латентними; 4) первинні чинники (показники майнового стану, коефіцієнти ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності тощо). 5. Більшість існуючих в економічній теорії методів оцінки конкуренто-спроможності підприємств промисловості, по-перше, не враховують латентний характер даного показника, а, по-друге, базуються на спрощеній структурі досліджуваного економічного явища, не враховуючи наявності частинних показників конкурентоздатності. 6. На основі обґрунтованої структури поняття „конкуренто-спроможність підприємства” здобувачем розроблено процедуру оцінювання, що базується на широкому застосуванні різноманітних багатовимірних статистичних методів – найбільш придатній моделі латентного показника, що досліджується. Оцінку конкурентоздатності підприємств пропонується будувати на безпосередньому використанні частинних ознак конкурентоспроможності – рентабельності виробництва, частки ринку або його відповідного сегмента, цінової еластичності попиту споживачів. При цьому первинні чинники-симптоми повинні відігравати аналітичну роль для оцінювання рівня латентного показника, що досліджується. 7. В умовах жорсткої конкурентної боротьби, коли вся внутрішня інформація про діяльність суб’єкта господарювання оголошується комерційною таємницею, автор вважає за доцільне застосовувати виключно публічну інформацію для визначення частинних ознак та первинних чинників-симптомів конкурентоздатності підприємств, яка міститься в мережі Інтернет, наприклад, на сайтах Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України. 8. Канонічний аналіз двох груп економічних показників (частинних ознак та первинних чинників-симптомів у процесі оцінювання конкурентоспроможності підприємств) доцільно проводити за аналогією з регресійним моделюванням, коли пошук найкращого рівняння регресії базується на покроковому включені факторів в модель або на переборі усіх можливих сполучень вихідних змінних. Це забезпечує знаходження найбільш точних оцінок латентного показника, що досліджується. 9. Для уникнення помилкових висновків та отримання найбільш надійних оцінок рівня конкурентоспроможності досліджуваних підприємств пропонується використовувати змішаний підхід при проведенні їхньої таксономії. В основу розробленої автором методики визначення об’єднаної оцінки латентного економічного показника на базі методів таксономії покладено гнучкі статистичні ваги, які змінюються при поступовому русі по ранжованому ряду оцінок, отриманих за класичним та модифікованим методами таксономічного аналізу конкурентоздатності промислових підприємств. 10. Отриману на основі різних багатовимірних методів множину оцінок конкурентоспроможності автором запропоновано тестувати з метою вибору оптимальної оцінки за допомогою певного переліку первинних чинників-симптомів, який був визначений в ході канонічного аналізу. Зазначене тестування ґрунтується на виборі найбільш точної регресійної моделі, яка пов’язує певну оцінку конкурентоздатності промислових підприємств із заданим колом її первинних чинників-симптомів. 11. Оцінювання конкурентоспроможності 9-ти кондитерських підприємств за даними відкритої звітності за період 2005-2007 років за допомогою багатовимірних статистичних методів дозволило отримати п’ять варіантів оцінок латентного показника, що досліджується, які досить щільно взаємозв’язані. Оптимізація даних варіантів оцінок відкрила можливість здійснити вибір найкращої оцінки, заснованої на запропонованому автором алгоритмі канонічних кореляцій. Згідно з визначеною оптимальною оцінкою всі підприємства за рівнем конкурентоспроможності були класифіковані на чотири достатньо однорідні групи. 12. Визначена динаміка рівня конкурентоздатності кондитерських підприємств показала, що на п’яти з дев’яти досліджуваних підприємств спостерігалося зниження даного показника у 2007 р. Аналіз внутрішніх причин зниження конкурентоспроможності окремих кондитерських підприємств здійснювався на основі побудованої регресійної моделі, що включала чотири первинних чинники-симптоми: коефіцієнти загальної та абсолютної ліквідності, показники оборотності активів і оборотності коштів підприємств. 13. Прикладне використання побудованої моделі дозволило розраховувати величину існуючих резервів росту конкурентоздатності та конкурентних переваг у розрізі окремих факторів, зокрема на ЗАТ „Одесакондитер”, отримати інформацію про майбутній рівень конкурентоспроможності підприємств на 2009 р., а також класифікувати нові підприємтва (Рівненську, Роменську, Макіївську фабрики). | 