У дисертаційній роботі визначено й обґрунтовано доцільність, можливість і напрямки удосконалення інвестиційного процесу на підприємствах, в основі якого лежить їх взаємодія з органами місцевого самоврядування як учасниками інвестиційного процесу. Основні висновки і результати дисертації такі: 1. Забезпечення економічного зростання в Україні неможливе без активізації інвестиційної діяльності, створення і зміцнення основ науково-технічної й інноваційної політики та її реалізації на рівні держави, регіонів і підприємств на основі удосконалення традиційних форм взаємодії суб'єктів господарювання, джерел і форм фінансування інвестиційних процесів. 2. Наявність такого рівня децентралізації як «місто» в ієрархічній структурі «держава – регіон – місто – підприємство» впливає на розвиток інвестиційних відносин і вимагає урахування факторів, що формуються на рівні міста, в процесі управління інвестиційною діяльністю підприємств. 3. Вирішення характерних проблем підприємств промислового міста, зокрема зменшення обсягів виробництва через нестачу власних оборотних коштів, відсутності оборотних коштів у замовників, істотної моральної і фізичної застарілості устаткування та обладнання, високовитратного характеру більшості виробництв та ін., прямо пов'язане з реалізацією інвестиційних можливостей суб'єктів господарювання. 4. Технологічна структура інвестицій в основний капітал має позитивну тенденцію завдяки збільшенню питомої ваги відновлення активної частини основних фондів (з 53,23% у 1997р. до 62,68% у 2002р.). Відтворювальна структура, у свою чергу, характеризується ростом фінансування технічного переозброєння і реконструкції (з 69,70% у 1998р. до 93,27% у 2002р.), що закономірно в умовах нестабільного економічного середовища, високої зношеності основних фондів, наявності безлічі вільних незадіяних потужностей і дефіциту оборотних коштів у суб'єктів господарювання. Причиною даних структурних змін є відсутність у підприємств достатніх стимулів і умов для розвитку інвестиційної діяльності. 5. Проведене дослідження дозволило виділити негативні риси в реалізації інвестиційних проектів, у тому числі: систематичне невиконання договірних зобов'язань з боку інвесторів щодо надходження й освоєння запланованої суми інвестицій і створення робочих місць; несвоєчасний початок реалізації проекту через недосконалість правового середовища; зміна графіка й умов реалізації проекту через недостатню вивченість інвестиційного правового середовища і невірний вибір форми інвестування; скасування інвестиційного проекту, у тому числі з виникненням заборгованості перед бюджетом; порушення договірної і фінансової дисципліни; невиконання плану з прибутку й інші. 6. За допомогою методу лінійного регресійного аналізу визначено кількісну характеристику залежності між розміром чистого прибутку від реалізації підприємством проекту, сумою виручки і собівартості реалізованої продукції, що можна використовувати для прогнозування чистого прибутку. 7. Для прийняття науково обґрунтованих рішень запропонований критерій визначення доцільності використання переваг спеціального режиму інвестиційної діяльності у вигляді одержання податкових пільг; розроблений коефіцієнт економії, що визначає можливість підприємства зменшити свої витрати за рахунок зниження податкових платежів; коефіцієнти річного і накопиченого покриття для визначення динаміки й рівня покриття інвестиційної потреби за проектом. 8. Встановлено недосконалість інвестиційного процесу на підприємствах міста в розрізі джерел і форм фінансування інвестиційних проектів. Останні представлені, переважно, стандартною та спеціальною формами самофінансування, на яке приходиться 82,88% загальної суми надходжень по проектах, що досліджувалися. Доцільною визнана розробка нових форм інвестування і їх сполучень, що розширить можливості підприємств з одержання капіталу. 9. Встановлено виключну вагомість інформації як ресурсу і те, що в основі її руху лежить сукупність інформаційних імпульсів (потоків). Вивчення можливих варіантів їх розповсюдження в інформаційному полі з трьома рівнями інформаційних потоків дозволило відзначити важливість усебічного урахування таких процесів під час прийняття інвестиційних рішень. 10. На основі даних анкетного опитування, проведеного на сукупності підприємств, зроблений висновок про існування значного потенціалу для більш якісного інформаційного обслуговування інвестиційного процесу за допомогою сучасних інформаційних можливостей. Виходячи з цього, запропонована інформаційна система, що дозволяє формувати єдину інформаційну базу даних підприємств, банків та органів місцевого самоврядування міста; проводити розрахунки щодо можливості застосування підприємствами різних форм фінансування інвестиційних проектів; визначати їх ефективність. 11. У процесі розробки заходів, які складають політику взаємодії підприємств з органами місцевого самоврядування, повинні бути враховані: на першому етапі – перспективи або обмеження щодо масштабів, напрямків та форм здійснення інвестиційної діяльності; на другому – можливості використання коштів місцевого бюджету і позабюджетних коштів для фінансування інвестиційної діяльності; на третьому – фактори сприяння розвитку інвестиційної діяльності. 12. Визначення ступеня впливу кількісних і якісних факторів на кінцевий фінансовий результат реалізації проекту – чистий прибуток послужило основою для виділення заходів інвестиційної політики, що кількісно впливають на кінцевий фінансовий результат або створюють якісну основу для ефективної реалізації проекту. Здійснення запропонованих заходів місцевими органами влади може сприяти активізації інвестиційного процесу на підприємствах міста. 13. Ранжирування заходів, що можуть здійснюватися органами місцевого самоврядування, свідчить про необхідність залучення останніх до фінансування важливих інвестиційних проектів поряд із здійсненням інших заходів, які передбачають стимулювання, організацію і підтримку учасників інвестиційного процесу. 14. Запропоновано удосконалення форм інвестування з метою розширення можливостей підприємств з одержання коштів. В якості таких форм у роботі представлені: акціонування, банківське кредитування, лізинг й одержання комунального кредиту при участі місцевих органів самоврядування. 15. Встановлені критерії визначення привабливості інвестиційних проектів з погляду міста: обсяг виробництва продукції, сума інвестицій, ціна виробленого продукту, роботи, послуги, якість продукту і затребуваність, мультиплікативність проекту, його екологічність, створення (збереження) робочих місць, використання науково-технічних розробок, вид господарської діяльності тощо. Усі вони визначають ступінь важливості проекту, необхідність підтримки, контролю й уваги з боку інвесторів, контрагентів і місцевих органів влади. |